Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КАРДІФ" (далі – ПрАТ "СК "КАРДІФ" або "Компанія") створене з метою формування ринкових відносин, розширення страхового простору і отримання прибутку в інтересах Акціонерів Компанії шляхом здійснення господарської діяльності у сфері страхування, перестрахування і фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням у формі добровільного та обов'язкового страхування за будь-якими видами, крім страхування життя, на які Компанія отримала відповідні ліцензії.

Основний вид діяльності Компанії – надання страхових послуг на території України за видами страхування відповідно до наступних ліцензій: - страхування від нещасних випадків. Ліцензія АВ №520999 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування здоров’я на випадок хвороби. Ліцензія АВ №520997 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування майна. Ліцензія АВ №520998 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування фінансових ризиків. Ліцензія АВ №521000 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. Ліцензія АД 039975 від 02.11.2012 р., безстрокова, - страхування вантажів та багажу (вантажобагажу). Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 3757 від 15.09.2017 р., безстрокова, - страхування медичних витрат. Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 522 від 04.04.2019 р., безстрокова, - страхування відповідальності перед третіми особами. Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 523 від 04.04.2019 р., безстрокова. Копії ліцензій розміщені на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/ Юридична та фактична адреса Компанії: вул. Іллінська, 8, Київ, 04070, Україна.

До внутрішньої організаційної структури ПрАТ "СК "КАРДІФ" входять:

- Генеральний директор;
- Департамент актуарної звітності, ризик-менеджменту та аналітики;
- Комерційний департамент;
- Операційний департамент;
- Фінансовий департамент;
- Секретаріат;
- Внутрішній контролер;
- Провідний аудитор;
- Юрисконсульт

Компанія здійснює свою діяльність за бізнес моделлю B2B2C, надаючи страхові послуги через своїх партнерів – страхових агентів. Основними партнерами Компанії є банки, на долю яких припадає 51,3 % страхових премій, отриманих Компанією в 2021 році, що відповідають потребам клієнтів, постійно підвищуючи цінність страхових продуктів для клієнтів.

У 2021 році Компанія активно розвивала альтернативні страхові продукти та канали продажів із використанням цифрових технологій в сфері електронної комерції.

За результатами діяльності Компанії в 2021 році отримано 62 847 тис. грн. страхових премій, що на 11,0 % менше ніж за 2020 рік:

При цьому кількість укладених договорів страхування збільшилася за 2021 рік на 35,2%:

Загальний обсяг відповідальності за усіма договорами страхування склав 12 380 655 тис. грн., що на 12,0%  більше ніж за 2020 рік:

За результатами 2021 року Компанія отримала збиток у розмірі 12 637 тис. грн. в порівнянні зі збитком за результатами 2020 року у розмірі 9 173 тис. грн.

ПрАТ "СК "КАРДІФ" виконує вимоги Положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 850 від  07.06.2018 р.

Станом на 31.12.2021 р.

Нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання Нормативу платоспроможності та достатності капіталу, зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат (DAC) в обсязі 25% розміру сформованого резерву незароблених премій (ПрАТ "СК "КАРДІФ" є страховиком, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя), перевищується сумою прийнятних активів /всі суми в тис. грн./:

Норматив платоспроможності та достатності капіталу власника істотної участі до ПрАТ "СК "Кардіф" не застосовується, тому що ПрАТ "СК "КАРДІФ" не є власником істотної участі в інших страховиках.

Нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання Нормативу ризиковості операцій як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства, та який може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат (DAC) в обсязі, не більше 20% розміру сформованого резерву незароблених премій (ПрАТ "СК "КАРДІФ" є страховиком, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя), перевищується фактичною сумою прийнятних активів, що відповідають вимогам Нормативу ризиковості операцій /всі суми в тис. грн./:

Фактичний Норматив якості активів ПрАТ "СК "КАРДІФ", сума активів, які визначені в якості низькоризикових активів, становить 70,0% від страхових резервів, що перевищує вимогу в не менше 20% страхових резервів для страховиків, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя) /всі суми в тис. грн./:

Діяльність Компанії не спричиняє негативного впливу на навколишнє середовище. В процесі своєї діяльності Компанія здійснює використання води та електроенергії виходячи з принципів економії, раціональності, мінімальної необхідності для забезпечення господарської діяльності та забезпечення санітарно - гігієнічних потреб персоналу, виконання нормативів з охорони праці. Компанія впроваджує принципи розумного споживання ресурсів, а саме: • двосторонній друк документів; • використання проектора під час нарад та зустрічей, замість друкованих матеріалів; • вимкнення комп’ютерів на вихідні; • вимкнення кондиціонерів та/або обігрівачів у кінці робочого дня; • використання громадського транспорту тощо. Використаний папір збирається та передається на переробку. Управління відходами діяльності Компанії здійснює ТОВ «Ластівка ЛТД», яке є орендодавцем приміщення, в якому розміщується офіс Компанії.

Компанія провадить кадрову політику відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ "СК "КАРДІФ" на 2018 – 2023 роки (надалі – Колективний договір), ухваленого загальними зборами трудового колективу Компанії від 02.11.2018 та згідно з вимогами Кодексу Законів про Працю України, Законів України "Про колективні договори і угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про охорону праці", "Про відпустки", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про оплату праці", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)",  інших нормативно правових актів.

Станом на 31.12.2021 загальна кількість працівників складає 22 особи, включаючи 2 особи у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і 1 особу у відпустці по вагітності та пологах, з них 6 обіймають керівні посади. В Компанії 20% керівних посад обіймають жінки.

Компанія здійснює заохочення (мотивацію) працівників відповідно до Колективного договору.

В процесі своєї діяльності Компанія дотримується вимог законодавства щодо охорони праці та безпеки на робочих місцях. В Компанії діє Інструкція з охорони праці, яка розроблена на підставі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженої Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року №9.

На період пандемії COVID-19 Компанія надала можливість своїм працівникам перейти на віддалену роботу з дому. Дирекція з інформаційних технологій компанії провела тестування можливостей програмного забезпечення і систем компанії для забезпечення плавного переходу до режиму віддаленої та безперебійної роботи всіх робочих процесів. Здоров’я і безпека співробітників залишаються в центрі уваги керівництва. Компанія продовжує слідкувати за рівнем загроз COVID-19 і оцінювати потенційні ризики для здоров’я своїх співробітників, використовуючи всі існуючі системи моніторингу.

Компанія надає можливість для навчання та підвищення кваліфікації персоналу шляхом оплати відповідних навчальних програм, курсів, семінарів тощо.

Компанія надає рівні можливості для працевлаштування незалежно від статі, віросповідання, фізичних вад але в межах компетенцій, які необхідні для здійснення діяльності Компанією.

Компанія взяла на себе зобов’язання підтримувати позитивну робочу атмосферу, де до всіх співробітників ставляться з повагою і гідністю. З цією метою в Компанії впроваджений Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

Для Компанії корупція та використання службових повноважень є абсолютно не прийнятними незалежно від обставин. Компанія запровадила міри протидії та боротьби з корупцією, що включають:

В Компанії впроваджений кодекс протидії корупції, що інтегрований в Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

Система управління ризиками в ПрАТ "СК "КАРДІФ"

Загальна структура та основні завдання, функції та підзвітність відповідального працівника, що виконує функцію оцінки ризиків.

Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом Компанії, який призначається Наглядовою радою Компанії і діє на підставі Статуту. Виконавчий орган є відповідальним за практичну реалізацію основних елементів системи управління ризиками. Працівник, відповідальний за оцінку ризиків, підпорядковується безпосередньо Генеральному директору та має відповідні повноваження щодо доступу до інформації, необхідної для оцінки ризиків. Призначений працівник, який виконує функції оцінки ризиків, є відповідальним за:

Перелік ризиків (підгруп ризиків), які ідентифікує Компанія у своїй діяльності.

Компанія виділяє наступні ризики у відповідності до класифікації ризиків згідно Розпорядження  та класифікації ризиків та згідно з методологією Компанії.

Зокрема, згідно з Розпорядженням, Компанія виділяє наступні категорії андеррайтингового ризику:

Ринкові параметри що базуються на основі характеристик активів, які перебувають в обігу, можуть включати в себе обмінні курси, ціни на облігації, вартості товарів та цінних паперів, деривативів, вартість інших ринкових активів, таких як нерухомість або автомобілі, а також параметри, які можуть бути виведені на основі попередніх, такі як відсоткові ставки, спред, очікувані волатильність та кореляція та інші.

Зокрема, згідно з Розпорядженням, Компанія виділяє наступні категорії ринкового ризику:

Додатково, Компанія виділяє ризик ліквідності. Це ризик неможливості виконати поточні або майбутні готівкові зобов’язання через неможливість продажу активів (i) своєчасно та (ii) за прийнятною ціною без (iii) істотного впливу на ринкові ціни та / або своєчасно отримати доступ до альтернативних інструментів фінансування.

В залежності від характеру відносин з дебітором, Компанія розрізняє наступні категорії кредитних ризиків:

Зокрема, операційний ризик може бути спричинений недоліками управління, процесів обробки інформації, контролю, безперервності роботи, надійності технологій, а також помилками та несанкціонованими діями Співробітників Компанії.

Зовнішні події включають в себе (але не обмежуються наступним переліком) повені, пожежі, землетруси, терористичні акти у випадках, якщо вони спричиняють вплив на процеси Компанії. Вплив таких подій на страхувальників та вигодонабувачів відноситься до андеррайтингового ризику.

Додатково, Компанія виділяє та здійснює управління Стратегічним ризиком, який виникає в результаті невиконання стратегічних ініціатив (включаючи придбання, злиття, запуск нових продуктів, входження на нові ринки тощо), що призводить до фінансових втрат. Стратегічний ризик, пов'язаний з:

Компанія також визнає наступні сімейства суміжних ризиків.

Компанія визнає Ризик учасника фінансової групи.

Група також визнає ризик управління активами та пасивами (ALM ризик), ризик моделей, а також нові ризики, які виникають (Emerging risks).

Для здійснення ефективного управління ризиками Компанія деталізує класифікацію ризиків по групам ризиків, категоріям ризиків та під-категоріям ризиків.

Перелік ризиків, які потребують мінімізації та пом'якшення їх наслідків.

Компанія проводить оцінку головних ризиків на основі Правил Управління Ризиками Групи. Оцінка таких ризиків відбувається за допомогою ведення Реєстру Ризиків і узгоджується з лімітами ризиків визначених Групою в рамках процесу визначення ризик апетиту та толерантності до ризику. Оцінка вірогідності настання ризику, чутливості Компанії до ризику та стратегії управління ризиком проводиться на основі нижченаведеної схеми. Кожен ризик оцінюється в термінах вірогідності настання та чутливості до ризику стосовно конкретного сценарію. Чутливість до ризику визначається як максимально можливий збиток у випадку втілення сценарію. Вірогідність настання визначається як ймовірність виникнення такого збитку. Вірогідність сценарію визначається за наступними принципами:

Ступінь чутливості до ризику на основі кількісних оцінок збитку визначається на основі меж, встановлених Групою в Євро:

В залежності від характеристик вірогідності настання та чутливості до ризику, Компанія класифікує наступні рівні ризиків з визначенням підходу до їх управління:

Станом на кінець 2021 року, в Компанії було ідентифіковано та знаходилося на моніторингу ряд ризиків, які потребували мінімізації та пом’якшення їх наслідків, а саме: операційні, андеррайтингові, стратегічні, комплаєнс ризики, репутаційні, ринкові та кредитні ризики.

Стратегія керівництва щодо зменшення вразливості страховика до ризиків, які потребують мінімізації і пом'якшення їх наслідків.

З метою зменшення вразливості Компанії до ризиків, які потребують мінімізації і пом'якшення їх наслідків, а також виявлення та оцінки нових ризиків, в Компанії організовано регулярне скликання комітетів, що є відповідальними за впровадження стратегії управління ризиками Компанії. До ризик-комітетів Компанії належать Виконавчий комітет (проводиться щотижнево), Ризик комітет (проводиться щоквартально), Контрольний комітет (щомісячно) та Комітет з контролю за операційними ризиками (проводиться тричі на рік).

До відповідальності Виконавчого комітету належать рішення стосовно:

Ризик Комітет є головним органом системи управління ризиками. Локальний Ризик Комітет відповідає за:

Головна мета створення Контрольного Комітету – регулярний моніторинг портфелю договорів страхування Компанії та контроль за рівнем андеррайтингового ризику Компанії.

До повноважень комітету належить:

Комітет з контролю за операційними ризиками відповідає за прийняття рішень стосовно головних операційних ризиків та моніторинг і контроль ефективності відповідних засобів, спрямованих на зменшення операційного ризику. Комітет має повноваження приймати рішення з метою мінімізації ризику для компанії з наступних питань:

Контроль над операційним ризиком здійснюється шляхом повсякчасної перевірки існуючих процесів на адекватність та відповідність корпоративним правилам та нормам. Для виявлення процесів, неадекватне виконання яких може призвести до фінансового збитку, Компанія впроваджує систему контролю та обліку інцидентів операційного ризику. Інцидент операційного ризику – це реальна подія, що трапилась внаслідок помилки або недосконалості операційних процесів чи несприятливих зовнішніх подій, що призвела, призведе або може призвести до фінансових втрат, доходів або потенційних витрат. У разі виникнення інциденту операційного ризику, в максимально короткий термін (визначений згідно з корпоративними правилами та нормами) даний інцидент має бути задокументовано, його фінансовий вплив має бути оцінено, процес, що призвів до його виникнення, має бути ідентифіковано та має бути складено план з внесення необхідних негайних змін та превентивних заходів. Відповідальність за виявлення та своєчасне подання інцидентів операційного ризику лежить на кожному співробітнику.

Компанія прагне застосовувати в своїй діяльності сучасні цифрові рішення. У 2021 році Компанія: - запровадила цифровий канал продажів страхових продуктів з декількома партнерами та планує подальший розвиток електронної комерції у 2022 році; - здійснила перехід на електронний документообіг зі своїми партнерами. У 2021 році Компанія залучила до електронного обміну документацією 95 % своїх партнерів; - продовжувала дотримуватися політики IT risk framework для забезпечення моніторингу, виявлення, попередження та контролю за ризиками в інфраструктурі Компанії; - здійснювала оновлення IT обладнання (на загальну суму в 1 316 тис. грн.); - адаптувала IT інфраструктуру до умов пандемії COVID-19 та забезпечила можливість дистанційної роботи співробітників.

Засновниками та акціонерами ПрАТ "СК "КАРДІФ" є наступні юридичні особи нерезиденти:

Схематичне зображення структури власності ПрАТ "СК "КАРДІФ" станом на 31 грудня 2021 року наведено нижче:

ПрАТ "СК "Кардіф" належить до міжнародної банківської фінансової групи BNP Paribas (БНП Паріба). Засновники та акціонери ПрАТ "СК "КАРДІФ" належать до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною ПрАТ "СК "КАРДІФ". BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

ПрАТ «СК «КАРДІФ» не має фінансових інвестицій у цінні папери інших підприємств чи фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. Власні кошти та кошти страхових резервів Компанія зберігає на поточних рахунках, чи розміщую в короткострокові (зазвичай 1-3 міс.) депозити.

Компанія дотримується стратегії розвитку та принципів, що впроваджуються Групою в Україні (BNP Paribas). Компанія планує збільшувати в своєму портфелі частку страхових продуктів, що реалізуються за допомогою електронної комерції, а також планує підвищувати клієнтську цінність існуючих страхових продуктів. З цією метою у 2022 році Компанія планує: • Залучити додаткові інвестиції для розвитку бізнесу шляхом додаткової емісії акцій; • Вдосконалювати свої продукти на основі доступної актуарної статистик

ПрАТ "СК "КАРДІФ" не є підприємством - емітентом цінних паперів, цінні папери якого допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію.

При здійсненні корпоративного управління Компанія керується:

- Внутрішньою політикою "Принципи (Кодекс) корпоративного управління", текст якої розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

- Рішенням НКЦПФР від 12.03.2020 р. № 118.

Основними принципами корпоративного управління Компанії є:

- забезпечення ефективного менеджменту та належного контролю за прийняттям рішень,
- забезпечення фінансової прозорості та розкриття інформації,
- забезпечення рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин,
- посилення довіри клієнтів та партнерів і підвищення відповідальності Компанії,
- уникнення конфлікту інтересів,
- підвищення захисту інтересів акціонерів.

Протягом 2021 року Компанія здійснювала свою діяльність у відповідності з вищезазначеними принципами кодексу корпоративного управління.

Протягом звітного періоду в ПрАТ "СК "КАРДІФ" функціонували наступні органи управління:

- Загальні збори;
- Наглядова рада;
- Виконавчий орган, яким є Генеральний директор.

Протягом звітного року в Компанії органом контролю виступав Ревізор Компанії.

Корпоративне управління в Компанії базується на принципах своєчасного розкриття  інформації, у тому числі, про фінансовий стан, про основні показники економічної діяльності Компанії, значні події, що мають місце в діяльності Компанії, дієвого контролю за фінансово-господарською діяльністю Компанії з метою захисту прав та законних інтересів акціонерів Компанії та  споживачів фінансових послуг Компанії.

Управління в ПрАТ «СК «КАРДІФ» здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про страхування», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», рішення НКЦПФР від 12.03.2020 р. № 118, іншого законодавства, Статуту Компанії, рішень Загальних зборів, Наглядової ради та наказів Генерального директора Компанії.

Протягом звітного періоду акціонерами Компанії були три юридичні особи нерезиденти. Формування складу органів корпоративного управління Компанії здійснюється відповідно до Статуту Компанії.

Загальні збори акціонерів

Загальні збори акціонерів є вищим органом ПрАТ «СК «КАРДІФ» з компетенцією визначеною Статутом та законодавством України.

Порядок проведення Загальних зборів встановлюється Законом України «Про акціонерні товариства», Статутом Компанії, та рішенням Загальних зборів. Питання порядку проведення Загальних зборів, в частині, не врегульованій Статутом Компанії, визначаються рішенням Загальних зборів, Положенням про Загальні збори та законодавством України.

Наглядова рада

Наглядова рада ПрАТ «СК «КАРДІФ» є органом, що здійснює захист прав Акціонерів Компанії, контролює та регулює діяльність Генерального директора, компетенція якого визначена Статутом, Положенням про Наглядову раду та законодавством України.

Генеральний директор

У Компанії створений одноособовий Виконавчий орган, яким є Генеральний директор, що здійснює управління поточною діяльністю Компанії, та має повноваження, визначені Статутом, Положенням про Виконавчий орган та законодавством України.

Генеральний директор підзвітний Загальним зборам та Наглядовій раді та організує виконання їх рішень.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ «СК «КАРДІФ» в Компанії запроваджено посаду Ревізора, що обирається Загальними зборами. Права та обов'язки Ревізора визначаються законодавством України, Статутом Компанії, положенням про Ревізора. Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту ПрАТ «СК «Кардіф» (по тексту - Товариство) ревізором було проведено перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства за 2021 рік При перевірці виявлено наступне: 1. Управління Товариством проводиться відповідно до вимог законодавства України, Статуту, Принципів (кодексу) корпоративного управління, Правил страхування. 2. Товариство проводить бухгалтерський облік та формує фінансову звітність відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 3. Страхові резерви формуються відповідно до вимог Закону України «Про страхування» та Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів. 4. Операційний та фінансовий результати Товариства відповідають фінансовій звітності станом на 31 грудня 2021 року. 5. Заходи внутрішнього контролю забезпечують достовірне формування звіту про фінансовий результат та фінансової звітності Товариства. 6. В 2021 році було проведено аудит діяльності Товариства Департаментом внутрішнього аудиту АТ «Укрсиббанк» - банківської групи визнаної НБУ, до якої входить Товариство. Враховуючи вище викладене, Ревізор вважає, що надана звітність та операційна інформація Товариства справедливо і достовірно відображає фінансовий стан Товариства на 31 грудня 2021 року. Внутрішній контроль має певні недоліки, але компанією розроблений план дій на 2022 рік щодо вдосконалення процесів та зниження виявлених ризиків. Результати діяльності і фінансовий звіт можуть бути прийняті до розгляду та затвердження акціонерами Товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПрайсвотерхаусКуперс Ешуренс"

38453894

www.pwc.com

Аудитор підприємства наклав свій кваліфікований електронний підпис на цю звітність у форматі XBRL виключно для виконання вимог Порядку функціонування центру збору фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 845, а не для підтвердження цієї звітності чи будь-якої її частини, і не несе ніякої відповідальності за цю звітність. Керівництво підприємства несе відповідальність за складання та подання цієї звітності у форматі XBRL. Відповідальність аудитора описано у відповідному розділі аудиторського звіту.

Вишневський Віктор Анатолійович

Договір на надання послуг з обов'язкового аудиту б/н від 06.12.2021р.

2021 рік

06.12.2021р.-21.06.2022р.

650 тис.грн.

01 - немодифікована думка

Фінансова звітність складається з Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2021 року, Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2021 рік, Звіту про рух грошових коштів за 2021 рік, Звіту про власний капітал за 2021 рік, Приміток до фінансової звітності за 2021 рік.

Дана фінансова звітність була підготовлена відповідно до всіх вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) станом на 31 грудня 2021 року, переклад яких розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства Фінансів України на дату складання цієї фінансової звітності. При підготовці фінансової звітності Компанія використовувала історичну (фактичну) собівартість для оцінки активів. Основні принципи облікової політики, застосовані при підготовці цієї фінансової звітності, наведені нижче. Ці принципи облікової політики послідовно застосовувалися протягом усіх представлених звітних періодів. Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Компанії її керівництво застосовувало власні професійні судження. Фінансова звітність була підготовлена в національній валюті України – українській гривні. Суми представлені в тисячах українських гривень, якщо не вказано інше. Керівництво Компанії підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності.

Рік, що закінчується 31 грудня 2021 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

        
Економічне середовище, у котрому Компанія проводить свою діяльність

Пандемія COVID-19. Найсуттєвішим фактором для економічного середовища в 2021 році, як і у минулому 2020 році, стала пандемія короновірусної хвороби COVID-19 та заходи протидії їй. Карантин та інші обмежувальні заходи, які було впроваджено урядом, мали негативний вплив на економіку. Аналіз ефекту пандемії COVID-19 на діяльність Компанії наведено в Примітці 3.

Макроекономічні показники. За оцінками Національного банку України (далі – “НБУ”) ріст ВВП України за підсумками 2021 року склав 3,0%,що нижче попередніх прогнозів (2020 рік: падіння 4,0%). В 2021 році інфляція підвищилася до 10% порівняльно з 5% в 2020 році. За останніми оцінками НБУ очікується поступове сповільнення темпів інфляції до 7,7% в 2022 році і повернення до цільового показника в 5% ± 1 в. п. в 2023 році. Облікову ставку НБУ було збільшено протягом 2021 року в п’ять етапів з 6% (на 31 грудня 2020 року) до 9%.

Після значної девальвації у 2020 році по відношенню до основних світових валют, в 2021 році гривня дещо зміцнилася (3,5% до USD та 11,0% до EUR).

До позитивних чинників, що впливали на українську економіку в 2021 році слід віднести сприятливу динаміку на міжнародних сировинних ринках, відносно стабільний попит на державні боргові інструменти та продовження співпраці з міжнародними фінансовими установами.

Співпраця з МВФ. В поточних умовах як ніколи важливою є співпраця України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інституціями, що є значущим позитивним сигналом для інвесторів та міжнародної спільноти.

Місія МВФ в вересні 2021 р. відмітила прогрес щодо виконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках погодженої в 2020 році Програми Stand-by строком на 18 місяців та загальним обсягом 5 млрд. дол. США. Черговий транш було надано Україні в 4-му кварталі 2021 році, а саму Програму подовжено на 6 місяців до червня 2022 року. Крім того в серпні 2021 р. Україна отримала від МВФ 2,7 млрд. дол. США в рамках програми відновлення світової економіки від наслідків пандемії COVID-19.

Політичні чинники. Найважливішим політичним чинником в 2021 році була загроза військової ескалації з боку Російської Федерації з показовим накопиченням військ біля кордонів України навесні, а також наприкінці 2021 року.

Конфлікт на окремих територіях східної України, що розпочався навесні 2014 року, дотепер залишається неврегульованим. У грудні 2021 року – лютому 2022 року новини про нарощування збройних сил Росії вздовж російсько-українського кордону призвели до зростання занепокоєння з приводу можливого відкритого вторгнення російських збройних сил в Україну. 24 лютого 2022 року Росія почала широкомасштабне військове вторгнення в Україну, і ця війна матиме великий вплив на людей та економіку в Україні (більше інформації наведено в Примітці 25).

Криза на європейському ринку енергоносіїв в наприкінці 2021 року, пов’язана з закінчення будівництва газогону Північний Потік - 2, також є скоріше політичним ніж економічним чинником. В будь-якому разі підвищення цін на енергоносії несе в собі ризик негативного впливу на економіку України.

Наразі українська економіка залишається уразливою до коливань на світових сировинних ринках, великими залишаються ризики ескалації військово-політичного конфлікту на Донбасі, в Азовсько-Чорноморському регіоні, а також по всьому периметру україно-російського і навіть україно-білоруського кордону. Тим не менш керівництво Компанії впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення її стабільної діяльності за даних умов.

Ефект пандемії короновірусної хвороби COVID-19

Падіння обсягів діяльності. З початку 2020 року пандемія короновірусної хвороби COVID-19 розповсюдилася по всьому світу, в тому числі і в Україні. Заходи, що вживалися для стримування поширення вірусу, включаючи обмеження руху транспорту, карантин, соціальні дистанції, призупинення діяльності об’єктів інфраструктури, тощо мали негативний вплив на економіку загалом та фінансовий сектор зокрема. Уповільнилася ділова активність партнерів Компанії, що призвело до суттєвого зниження обсягів зборів страхових премій Компанії. Загальна несприятлива ситуація на ринку зумовила відтермінування запуску нових продуктів, а також початку співпраці з новими перспективними партнерами.

Мінімізація ризиків для працівників. На період пандемії COVID-19 Компанія надала можливість своїм працівникам перейти на віддалену роботу з дому. Дирекція з інформаційних технологій Компанії провела тестування можливостей програмного забезпечення і систем компанії для забезпечення плавного переходу до режиму віддаленої та безперебійної роботи всіх робочих процесів. Здоров’я і безпека співробітників залишаються в центрі уваги керівництва. Компанія продовжує слідкувати за рівнем загроз COVID-19 і оцінювати потенційні ризики для здоров’я своїх співробітників, використовуючи всі існуючі системи моніторингу. Застосовані заходи не мали суттєвого впливу на зниження страхових премій і обсягу операцій компанії.

Перспективи відновлення діяльності. Незважаючи на те, що сукупність негативних факторів через пандемію COVID-19 призвели до негативного фінансового результату діяльності Компанії в 2021 році, керівництво Компанії впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення її стабільної діяльності за даних умов, та очікує позитивного фінансового результату діяльності Компанії в майбутніх періодах.

Компанія використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов'язань у наступному фінансовому році. Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших факторах, включаючи очікування майбутніх подій, які при існуючих обставинах вважаються обґрунтованими. При застосуванні принципів бухгалтерського обліку, крім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансових звітах, і оцінки, які можуть призвести до значних коректувань балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року, включають:

Резерв на покриття збитків і витрати на врегулювання збитків. У відповідності з діючими законодавчими і нормативними актами, які регулюють страхову діяльність, а також МСФЗ, Компанія зобов’язана створювати резерви на покриття збитків та резерви витрат на врегулювання збитків, що виникають в результаті діяльності Компанії по загальному страхуванню. Ці резерви являють собою очікувані остаточні витрати на виплату відшкодувань по страхових подіях, які настали до закінчення звітного періоду, але які все ще залишаються невиплаченими за станом на кінець звітного періоду.

Компанія створює резерви за видами страхування. Резерви на покриття збитків відносяться до двох категорій: резерви неврегульованих вимог і резерви збитків понесених, але ще не заявлених.

Компанія створює резерви на покриття заявлених збитків на основі оціночних майбутніх виплат для покриття заявлених збитків по загальній страховій діяльності. Оціночні розрахунки Компанії засновані на фактах, які є наявними у момент резервування. При створенні цих резервів дисконтування не проводиться. При цьому в обліку визнаються оціночні витрати на остаточне врегулювання невиконаних вимог. При визначенні суми резервів Компанія враховує попередній досвід і минулі виплати на покриття збитків, існуючі суми невиплачених відшкодувань і види страхового покриття. Протягом періоду між датою повідомлення про настання страхової події і датою остаточної виплати відшкодування можуть відбуватися зміни обставин, які можуть призвести до зміни суми створених резервів. Відповідно, Компанія регулярно переглядає та переоцінює суми відшкодувань і резервів. Суми, які остаточно виплачуються на покриття збитків та витрат на врегулювання збитків, можуть істотно відрізнятися від сум первісно створених резервів.

При створенні резервів збитків понесених, але ще не заявлених, їх дисконтування Компанією не проводиться. При цьому в обліку визнаються оціночні витрати на покриття збитків по страхових подіях, які вже настали, але про які ще не було заявлено. Ці резерви створюються для відображення оціночних витрат, необхідних для остаточної виплати відшкодувань на покриття цих збитків. Оскільки ці збитки ще не заявлені, Компанія використовує історичну інформацію та статистичні моделі за напрямками діяльності, видами і сумами страхового покриття для розрахунку резервів збитків понесених, але ще не заявлених. При оцінці резервів збитків понесених, але ще не заявлених Компанія також використовує дані про тенденції заявлених збитків, суттєвості сум збитків, збільшення ризику, а також враховує інші фактори. Компанія переглядає оцінку цих резервів після отримання додаткової інформації та фактичних повідомлень про виникнення збитків. При створенні резервів Компанії важливим аспектом є час, необхідний для отримання повідомлення про настання страхової події та виплати відповідного відшкодування. Повідомлення по короткострокових страхових зобов'язаннях по відшкодуванню збитків, наприклад, тих, які виникають в результаті страхування майна, зазвичай надходять відразу після настання страхової події. Відповідні відшкодування, як правило, виплачуються протягом кількох місяців з моменту повідомлення про настання страхового випадку. У Компанії відсутні значні довгострокові напрямки діяльності.

Можливості подовження та припинення договорів оренди. Можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди Компанії. Вони використовуються для забезпечення максимальної операційної гнучкості при управлінні активами, які Компанія використовує у своїй діяльності.

При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для використання можливості подовження договору чи відмови від можливості його припинення. Опціони на подовження (або періоди часу після строку, визначеного умовами опціонів на припинення оренди) включаються до строку оренди тільки у тому випадку, якщо існує достатня впевненість у тому, що договір буде подовжено (або не буде припинено).

Для оренди офісних приміщень та паркувальних місць, як правило, найбільш значущими є такі фактори:

У тих випадках, коли опціон фактично виконаний (чи не виконаний) або у Компанії виникає зобов'язання виконати (чи не виконати) його, оцінка строку оренди переглядається. Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на оцінку і які Компанія може контролювати.

Можливості Компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Керівництво Компанії вважає, що Компанія має можливості для продовження діяльності на безперервній основі навіть в умовах військової агресії з боку Росії. Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Компанія продовжуватиме виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни).

Керівництво вжило відповідних дій для забезпечення безперервності діяльності Компанії та зробило наступні припущення у своєму прогнозі на дванадцять місяців з дати цієї фінансової звітності:

Керівництво Компанії визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Незважаючи на єдину суттєву невизначеність, пов’язану з війною в Україні, керівництво продовжує вживати заходів для мінімізації впливу на Компанію, і тому вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї фінансової звітності є доцільним.

Зобов’язання – заборгованість Компанії, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року вся сума грошових коштів та їх еквівалентів розміщена в банках з рейтингом uaA та вище (за оцінками рейтингових агентств Fitch, Moody's, “Кредит-Рейтинг” або “Експерт Рейтинг”).

Грошові кошти та їх еквіваленти не мають забезпечення.

Станом на 31 грудня 2021 років Компанія тримала грошові кошти у 6 банках-контрагентах із загальною сумою грошових коштів та їх еквівалентів у кожному банку від 7 000 тисяч гривень та вище (31 грудня 2020 року – у 6 банках-контрагентах із загальною сумою грошових коштів та їх еквівалентів у кожному банку від 5 000 тисяч гривень та вище). Сукупна сума усіх цих залишків станом на 31 грудня 2021 року складала 140 702 тисяч гривень (на 31 грудня 2020 року – 119 946 тисяч гривень), або 100% (31 грудня 2020 року – 100%) грошових коштів та їх еквівалентів.

На 31 грудня 2021 року та 2020 року депозити зі строком розміщення більше трьох місяців були відсутні.

Нараховані доходи за відсотками по депозитним та поточним рахункам за 2021 рік склали 4 751 тисячу гривень (2020 рік – 7 390 тисяч гривень) та відображені в статті 2220 “Інші фінансові доходи” Звіту про фінансові результати. Зниження суми нарахованих доходів за відсотками пов’язане зі значним зниженням депозитних ставок, незважаючи на збільшення суми інвестиційних активів.

Інші поточні зобов’язання і забезпечення наведені в розділі ІІІ Пасиву балансу складаються з наступних компонентів (за виключенням Короткострокових зобов’язань з оренди та Кредиторської заборгованості з податку на прибуток

У тисячах українських гривень	2021 рік	2020 рік
Аквізиційні витрати	40 360	45 746
Інші витрати на збут	201	198
Всього витрати на збут	40 561	45 944

Аквізиційними витратами є суми агентської винагороди, що сплачуються страховим агентам. Аквізиційні витрати включають додаткову комісійну винагороду агенту у сумі 746 тисяч гривень за 2021 рік (2020 рік: 2 606 тисяч гривень), яка розраховується на основі результатів роботи відповідного портфелю страхових договорів і не включається у розрахунок відстрочених аквізиційних витрат.

Відстрочені аквізиційні витрати станом на 31 грудня 2021 року становлять 55 747 тисяч гривень, включаючи поточні відстрочені аквізиційні витрати у сумі 6 243 тисяч гривень та довгострокові відстрочені аквізиційні витрати у сумі 49 504 тисячі гривень (31 грудня 2020 року – 54 325 тисяч гривень, включаючи поточні відстрочені аквізиційні витрати у сумі 6 058 тисяч гривень та довгострокові відстрочені аквізиційні витрати у сумі 48 267 тисяч гривень).

У 2021 році Компанія не оголошувала та не сплачувала дивідендів. У 2020 року оголошено та сплачено дивідендів у сумі 10 826 тисяч гривень.

У тисячах українських гривень		2021 рік	2020 рік
Витрати на персонал		16 699	15 679
ІТ-витрати (включно з амортизацією)		4 404	4 546
Амортизація активу з права користування офісним приміщенням		2 701	3 176
Консультаційні та інші послуги		2 130	3 221
Витрати на ремонт та експлуатацію офісу		749	692
Витрати з оренди офісу		534	589
Витрати на зв'язок та поштові витрати		315	263
Витрати на страхування		243	146
Офісні витрати		187	169
Амортизація активу з права користування паркувальними місцями		182	182
Витрати на ремонт та експлуатацію автотранспорту		157	140
Витрати на зберігання документів		136	128
Банківські витрати		94	79
Витрати на навчання персоналу		75	23
Транспортні послуги		64	58
Витрати на медичні препарати та засоби індивідуального захисту		63	95
Втрати від операційної курсової різниці		-	1 661
Інші витрати		461	420
Всього адміністративних та інших операційних витрат		29 194	31 267

До складу витрат на персонал включений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2 663 тисячі гривень (2020 рік – 2 397 тисяч гривень), а також забезпечення оплати відпусток персоналу в сумі 1 052 тисячі гривень та забезпечення оплати премій в сумі 1 052 тисячі гривень (2020 рік – 1 099 тисяч гривень та 962 тисячі гривень відповідно).

У тисячах українських гривень				2021 рік		2020 рік
Компенсація витрат на ведення справи при достроковому розторгненні договорів страхування				720		879
Тантьєма				425		986
Списання кредиторської заборгованості				81		36
Інші доходи				-		1
Дохід за вирахуванням витрат від курсових різниць				679		-
Всього інших операційних доходів				1 905		1 902

Основні засоби Компанії, що включають офісну техніку, комп’ютерне обладнання та інші основні засоби, а також активи у формі права користування включені у рядок 1010 “Основні засоби” Звіту про фінансовий стан. Інформація про залишкову вартість цих показників станом на 31 грудня 2021 року та на 31 грудня 2020 року наведена в таблиці нижче:

Станом на 31 грудня 2021 року у складі дебіторської заборгованості за виданими авансами відображені передоплати за основні засоби загальною сумою 2 610 тисяч гривень, оскільки ризики та винагороди від володінням цими активами і право власності ще не перейшли до Компанії.

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання оподатковуваного прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові податкові різниці. Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. Тимчасова податкова різниця, що підлягає оподаткуванню – тимчасова податкова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах. Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для використання цих збитків і користування пільгами. Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій, які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток). Компанія переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання.

Амортизація окремого об’єкта основних засобів розраховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об’єкта основних засобів, вираженого у роках. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 або діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об’єкта основних засобів, вираженого у місяцях.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів здійснюється протягом наступних строків:

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів незалежно від очікуваного строку використання нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів, інших матеріальних необоротних активів і нематеріальних активів не розраховується, і для цілей амортизації прирівнюється до нуля.

Витрати на придбання нематеріальних активів капіталізуються та амортизуються за прямолінійним методом протягом строків їх корисного використання:

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.

Ліцензії на здійснення страхової діяльності є безстроковими. Вони не амортизуються, але аналізуються в кожному звітному періоді на наявність підстав для знецінення таких активів.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Всі фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, первісно обліковуються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю плюс витрати на проведення операції. Справедливу вартість при первісному визнанні найкраще підтверджує ціна операції. Прибуток або збиток при первісному визнанні виникає лише тоді, коли є різниця між справедливою вартістю та ціною операції, яку можуть підтвердити існуючі поточні ринкові операції з такими ж інструментами або методи оцінки, для яких використовується тільки відкрита ринкова інформація. Всі операції із придбання та продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (договори «звичайної» купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Компанія зобов'язується придбати або продати фінансовий актив. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб'єкт господарської діяльності стає стороною договору щодо придбання фінансового інструмента.

Компанія припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на грошові потоки від них іншим чином закінчилися або (б) коли Компанія передала права на грошові потоки від фінансових активів або уклала угоду щодо передачі, і при цьому (I) також передала, в основному, всі ризики та вигоди володіння активом або (II) не передавала й не зберігала, в основному, всі ризики та вигоди володіння цими активами, але припинила здійснювати контроль. Контроль зберігається, коли контрагент не має практичної можливості повністю продати актив незв'язаній стороні, не накладаючи при цьому обмежень на продаж. Визнання фінансового зобов’язання припиняється, якщо зобов’язання погашене, анульоване або строк його дії минув. Якщо наявне фінансове зобов’язання замінюється іншим зобов’язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах, або якщо умови наявного зобов’язання значно змінені, то така заміна або зміни обліковуються як припинення визнання первісного зобов’язання і початок визнання нового зобов’язання, а різниця в їх балансовій вартості визнається у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають гроші в касі, гроші на рахунках в банках, інші кошти, а також інші короткострокові ліквідні інвестиції зі строком розміщення не більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за їх номінальною вартістю. Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються за перерахунком у гривні за курсом Національного банку України.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів та немає впевненості у фактичному здійсненні господарської операції, визнаються витратами того звітного періоду, в якому первинні документи отримано, якщо сума понесених витрат суттєво не впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримано від контрагента своєчасно первинний документ або отримано копію первинного документа але є впевненість у фактичному здійсненні господарської операції, Компанія має право показати операцію у бухгалтерському обліку на підставі внутрішнього первинного документа (бухгалтерської довідки), складеної працівником Компанії, відповідальним за облік ТМЦ, робіт і послуг.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

- погашення одержаних позик;

- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до законодавства України;

- балансова вартість валюти.

До витрат за страховими послугами включаються :

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші витрати операційної діяльності.

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, які здійснені у звітному періоді, але будуть визнані витратами у звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів і витрат.

До витрат майбутніх періодів Компанії відносяться наступні витрати:

Депозити в банках зі строком розміщення більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки, подаються в окремому рядку у фінансовій звітності.

Як зазначено нижче, залежно від класифікації фінансові інструменти обліковуються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю.

Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість (зобов'язання) в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедлива вартість являє собою поточну ціну попиту для фінансових активів та ціну пропозиції для фінансових зобов'язань, що котуються на активному ринку. У відношенні активів і зобов'язань із взаємно компенсую-

чим ринковим ризиком Компанія може використовувати середні ринкові ціни для визначення справедливої вартості позицій зі взаємно компенсуючими ризиками та застосовувати до чистої відкритої позиції відповідну ціну попиту або ціну пропозиції. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо котирування є вільно та регулярно доступними на фондовій біржі чи в іншій організації, і ці ціни відображають дійсні і регулярні ринкові операції, що здійснюються на загальних підставах. Активний ринок – це ринок, на якому операції з активом або зобов'язанням проводяться з достатньою частотою і в достатньому обсязі, що дозволяє отримувати інформацію про ціни на постійній основі.

Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, за якими відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методи оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, модель, заснована на даних останніх угод, здійснених між непов'язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об'єкти інвестування.

Результати оцінки справедливої вартості аналізуються та розподіляються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (i) до Рівня 1 відносяться оцінки за цінами котирувань (не скоригованих) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань, (ii) до Рівня 2 – отримані за допомогою методів оцінки, в яких усі використовувані істотні вхідні дані, які або прямо (наприклад, ціна), або опосередковано (наприклад, розраховані на основі ціни) є спостережуваними для активу або зобов'язання (тобто, наприклад, ціни) і (iii) до 3 Рівня відносяться оцінки, що не ґрунтуються виключно на спостережуваних ринкових даних (тобто для оцінки потрібний значний обсяг не спостережуваних вхідних даних). Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце на кінець звітного періоду.

Амортизована вартість являє собою вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус виплати основного боргу плюс нараховані відсотки, а для фінансових активів - мінус будь-яке зменшення вартості для відображення понесених збитків від знецінення. Нараховані відсотки включають амортизацію відстрочених при первісному визнанні витрат на проведення операції та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нарахований процентний дохід та нараховані процентні витрати, включаючи як нарахований купон, так і амортизований дисконт або премію (у тому числі відстрочену комісію при первісному визнанні, за наявності такої), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей балансу.

Метод ефективної ставки відсотка – це метод визнання процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної відсоткової ставки (ефективної ставки відсотка) від балансової вартості інструмента. Ефективна ставка відсотка – це ставка, яка точно дисконтує розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (не включаючи майбутніх збитків за кредитами) протягом терміну дії фінансового інструмента або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну, до чистої балансової вартості фінансового інструмента. Ефективна ставка відсотка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни відсотка, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, зазначену для даного інструмента, або за іншими змінними факторам, не встановлюваними в залежності від ринкового значення. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну обігу інструменту. Розрахунок дисконтованої вартості включає всі комісійні та збори, сплачені та отримані сторонами контракту, і складають невід'ємну частину ефективної ставки відсотка.

Компанія вирішила застосувати тимчасове звільнення від МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" до події, що станеться раніше – або застосування майбутнього стандарту для обліку страхових договорів (МСФЗ 17 "Страхові контракти"), або 1 січня 2023 року. До даної події Компанія продовжуватиме застосовувати МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Компанія має право на тимчасове звільнення від МСФЗ 9, оскільки раніше не застосовувала МСФЗ 9, а її діяльність пов'язана зі страхуванням. Сума страхових зобов'язань Компанії є значною у порівнянні з загальною сумою зобов'язань, а частка зобов'язань, пов'язаних зі страхуванням, по відношенню до загальної суми зобов'язань перевищує 90%.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року фінансові активи Компанії включали грошові кошти в банках, короткострокові банківські депозити та дебіторську заборгованість і були віднесені до категорії "кредити і дебіторська заборгованість" за МСБО 39.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у гривневому еквіваленті за офіційним (обліковим) курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Монетарні активи і зобов’язання в іноземній валюті перераховуються у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Доходи від операційної курсової різниці та від купівлі-продажу іноземної валюти або витрати від операційної курсової різниці та на купівлю-продаж іноземної валюти, що виникають в результаті розрахунків по операціях в іноземній валюті і від перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу згортаються та включаються до інших операційних доходів або інших операційних витрат у фінансовій звітності, що відповідає параграфу 35 МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції, немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції, на останню дату місяця та на дату балансу застосовується валютний курс, що було встановлено наприкінці попереднього робочого дня, та що діє впродовж всього наступного робочого дня.

Функціональною валютою Компанії є національна валюта України – гривня.

Збитки від знецінення визнаються у складі прибутку або збитку в міру їхнього виникнення за результатом однієї або більше подій ("події збитку"), що відбулися після первісного визнання фінансового активу і впливають на величину чи строки розрахункових майбутніх грошових потоків, що пов'язані з фінансовим активом або із групами фінансових активів, якщо їх можна оцінити з достатнім рівнем надійності. Якщо Компанія визначає, що не існує об'єктивних ознак знецінення для фінансового активу, оціненого на індивідуальній основі, незалежно від того, чи є актив індивідуально суттєвим чи ні, він включається до групи фінансових активів із подібними характеристиками кредитного ризику, і ця група оцінюється на предмет знецінення на колективній основі. Основним чинником, який враховує Компанія при оцінці фінансового активу на предмет знецінення, є його прострочений статус.

Нижче наведено інші основні критерії, на підставі яких визначається наявність об'єктивних ознак збитку від знецінення:

Для колективної оцінки знецінення фінансові активи групуються за схожими характеристиками кредитного ризику. Ці характеристики відносяться до оцінки майбутніх грошових потоків для груп таких активів і свідчать про здатність дебіторів погасити всі належні суми відповідно до контрактних умов у відношенні оцінюваних активів.

Майбутні грошові потоки в групі фінансових активів, які колективно оцінюються на предмет знецінення, визначаються на основі контрактних грошових потоків, пов'язаних із цими активами, та на основі досвіду керівництва щодо прострочених сум, що виникнуть у майбутньому в результаті минулих збиткових подій, а також успішного повернення простроченої заборгованості. Дані минулих років коригуються з урахуванням поточних існуючих даних для відображення впливу поточних умов, які не впливали на попередні періоди, і для усунення впливу минулих умов, які не існують в даний час.

Якщо умови знеціненого фінансового активу, що обліковується за амортизованою вартістю, переглядаються чи іншим чином змінюються внаслідок фінансових труднощів позичальника чи емітента, знецінення такого активу оцінюється із використанням ефективної ставки відсотка, що використовувалася до зміни його умов.

Збитки від знецінення визнаються шляхом створення резерву в розмірі, необхідному для зменшення балансової вартості активу до теперішньої вартості очікуваних майбутніх грошових потоків (не враховуючи майбутніх, ще не понесених кредитних збитків), дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка для даного активу. Розрахунок теперішньої вартості очікуваних майбутніх грошових потоків від фінансового активу, забезпеченого заставою, відображає грошові потоки, що можуть виникнути в результаті звернення щодо стягнення предмету застави за мінусом витрат на отримання та реалізацію застави, незалежно від того, наскільки ймовірно звернення щодо стягнення предмету застави.

Якщо в наступному періоді сума збитку від знецінення зменшується, і це зменшення може бути об'єктивно віднесене до події, що настала після визнання знецінення (як, наприклад, підвищення кредитного рейтингу дебітора), раніше відображений збиток від знецінення сторнується шляхом коригування створеного резерву через прибуток або збиток.

Активи, погашення яких неможливе, списуються за рахунок сформованого резерву під знецінення після завершення всіх необхідних процедур щодо відшкодування і після визначення остаточної суми збитку.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (зміна відстрочених податкових активів та зобов'язань) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати.

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

Сума зобов’язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до Податкового кодексу України.

Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов’язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація активу та погашення зобов'язання.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань у проміжній та річній фінансовій звітності.

Компанія нараховує податок на дохід згідно підпункту 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 Податкового кодексу України (далі – "ПКУ") в розмірі 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ.

Компанія нараховує податок на прибуток за ставкою визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 ПКУ, від бази оподаткування, яка визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності Компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень "Розділу III. Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий захист (відповідальність страховика) – обов’язок Страховика здійснювати виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку відповідно до умов договору страхування.

У цілому, Компанія визначає істотний страховий ризик як імовірність того, що при настанні страхової події їй доведеться виплатити страхове відшкодування, сума якого, щонайменше, на 10% більша за суму виплати в разі, якщо страхова подія не настане. Страховий ризик існує, коли на момент підписання договору Компанія не впевнена в таких аспектах: настання страхової події, дата настання страхової події та сума відшкодування по страховій події.

Інвестиційні контракти – це контракти, які передбачають передачу фінансового ризику, але не передбачають передачу значного страхового ризику.

Якщо контракт віднесений до категорії страхових контрактів, він залишається таким до тих пір, поки не припиняться всі права та зобов’язання по ньому або не закінчиться термін їх дії, навіть якщо страховий ризик істотно зменшується протягом цього періоду. Однак інвестиційні контракти можуть бути рекласифіковані в страхові контракти після їх вступу в силу в тому випадку, якщо рівень страхового ризику значно підвищується.

Зароблені страхові премії. Після укладення договору страхування страхові премії враховуються як отримані в момент початку дії страхового захисту (відповідальності страховика/початку дії договору страхування – в залежності від умов договору страхування) та вважаються заробленими на пропорційній основі протягом строку дії відповідного страхового покриття за договором страхування.

Резерв незароблених премій. Резерв незароблених премій являє собою частину частки отриманих премій згідно з чинним законодавством, що стосується незавершеного терміну дії страхового покриття за договорами страхування, які існують станом на кінець звітного періоду, розраховану на пропорційно-часовій основі.

Страхові виплати. Страхові виплати у Звіті про фінансові результати включають суми відшкодувань, що були нараховані відповідно до прийнятих рішень про виплату відшкодування пред’явникам вимог.

Резерв на покриття збитків. Резерв на покриття збитків являє собою сукупні розрахунки остаточних збитків і включає резерв неврегульованих вимог і резерв збитків понесених, але ще не заявлених. В обидва вищевказаних резерви включаються витрати на врегулювання. Перший резерв стосується суттєвих вимог отриманих, але не врегульованих станом на кінець звітного періоду. Його розрахунок здійснюється на основі інформації, отриманої Компанією в ході розслідування страхових випадків. Резерв збитків понесених, але ще не заявлених актуарно визначається Компанією за напрямками діяльності та включає допущення, які ґрунтуються на статистиці фактичних виплат і витрат на врегулювання в попередніх роках. Методи таких розрахунків і визначення остаточної суми резервів постійно аналізуються та оновлюються. Коригування, здійснювані в результаті такого аналізу, відображаються у звіті про фінансові результати по мірі їх виникнення. При розрахунках резерву на покриття збитків дисконтування не проводиться, оскільки вимоги про виплату відшкодування і самі виплати надходять і розглядаються досить швидко.

Тест адекватності зобов’язань. Станом на кінець кожного звітного періоду Компанія проводить тести адекватності зобов'язань для перевірки адекватності договірних зобов'язань за вирахуванням відповідних неамортизованих відстрочених аквізиційних витрат. Методика перевірки адекватності страхових зобов’язань передбачає порівняння розміру сформованого технічного резерву, зменшеного на розмір відповідних відстрочених аквізиційних витрат, з поточною вартістю майбутніх грошових потоків за договорами, а саме вартістю майбутніх страхових виплат за договорами та витрат, пов’язаних із виконанням таких договорів. Будь-яка від’ємна сума негайно відноситься на прибуток або збиток: спочатку списуються неамортизовані відстрочені аквізиційні витрати, а потім створюється резерв на покриття збитків, що виникають в результаті тестування адекватності зобов'язань (резерв ризику, що не минув).

Опис страхових продуктів. Компанія в своїй страховій діяльності розробляє, формує та впроваджує страхові продукти для фізичних та юридичних осіб з видів страхування на які Компанія отримала ліцензії в порядку встановленому чинним законодавством.

Страхові продукти формуються відповідно до актуарно розрахованих страхових тарифів та на підставі правил страхування, затверджених уповноваженим державним органом.

Відповідно, страхові продукти Компанії формуються за наступними видами страхування:

- добровільне страхування від нещасних випадків;

- добровільне страхування здоров’я на випадок хвороби;

- добровільне страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- добровільне страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України "Про страхування");

- добровільне страхування фінансових ризиків;

- добровільне страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

В рамках добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) та добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України "Про страхування") розроблені продукти страхування:

- платіжних інструментів та майна фізичних осіб (ключів, гаманця, документів) від ризиків викрадення або втрати;

- техніки від ризиків пошкодження або знищення;

- багажу від ризиків знищення, викрадення або втрати;

- іншого рухомого або нерухомого майна від ризиків пошкодження або знищення;

- тощо.

В рамках добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби розроблені страхові продукти:

- на випадок встановлення інвалідності або смерті;

- на випадок тимчасової втрати працездатності (отримання травми, розлад здоров’я, що потребує госпіталізації або перебування на лікарняному тощо);

- тощо.

В рамках добровільного страхування фінансових ризиків розроблені страхові продукти:

- на випадок вимушеного безробіття у зв’язку із звільненням згідно з Кодексом Законів про Працю;

- на випадок фінансових збитків внаслідок проведення операцій з використанням платіжних інструментів;

- на випадок фінансових збитків при викраденні або знищенні транспортного засобу;

- тощо.

Страхові продукти не є величиною постійною. Їх перелік та умови постійно змінюються залежно від попиту та пропозиції на ті чи інші страхові продукти, маркетингових та технічних рішень, дій конкурентів, і т.п.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Прибутки і збитки від вибуття нематеріальних активів, які визначаються як різниця між сумою надходжень від вибуття активу та його балансовою вартістю на момент вибуття, відносяться на фінансовий результат.

Оренда – це договір або частина договору, згідно якого передається право користування активом протягом певного періоду часу в обмін на відшкодування. Компанія застосовує МСФЗ 16 "Оренда" по відношенню до всіх договорів оренди та суборенди з 1 січня 2019 року.

Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передається право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду в обмін на відшкодування.

Для оцінки договору оренди враховуються такі характеристики:

Орендар може вирішити не застосовувати вимоги визнання активів у формі права користування та зобов’язань з оренди до:

В такому випадку орендар визнає орендні платежі, пов’язані з такою орендою, як витрати за прямолінійним або іншим доречним системним методом протягом строку оренди.

Первісна вартість активу у формі права користування має включати:

Актив у формі права користування обліковується на субрахунках 10 рахунку "Основні засоби" залежно від категорії майна, що орендується.

Одночасно орендар повинен оцінювати зобов'язання з оренди з поступовим зниженням (дисконтування) вартості орендних платежів, які потрібно сплатити в період дії договору.

До витрат періоду потраплятимуть витрати на амортизацію базового активу і фінансові витрати на залишок зобов'язання з оренди.

Витрати на капітальні ремонти можна зараховувати до балансової вартості активу з права користування або обліковувати окремо.

Сума зобов’язання по оренді визнається шляхом дисконтування майбутніх платежів з використанням відсоткової ставки, закладеної в договорі оренди, якщо відсутня – то беруть ставку залучення додаткових позикових коштів на дату розрахунку.

Договір може передбачати індексацію на індекс інфляції чи інший показник, що має бути врахований при обчисленні поточної вартості орендних зобов’язань на кожну звітну дату.

Зобов'язання з оренди обліковується на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями" у частині зобов’язань терміном до 12 місяців, на рахунку 53 "Довгострокові зобов’язання з оренди" у частині зобов’язань терміном більше 12 місяців.

Після початку оренди орендар оцінює зобов'язання з оренди:

а) збільшуючи балансову вартість на відсоткові витрати за фінансовим орендним зобов’язанням;

б) зменшуючи балансову вартість на суми здійснених орендних платежів; та

в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою перегляду фіксованих платежів.

Переоцінка вартості права з користування об’єктом оренди та орендного зобов’язання відбувається при зміні умов договору, а саме збільшення/зменшення суми орендної плати (в тому числі в наслідок індексації) та/або терміну дії договору оренди, зміна (збільшення/зменшення) предмету оренди, зміна
порядку розрахунків, проведення поліпшень тощо.

Модифікація договору оренди обліковується як окрема оренда, якщо виконуються такі обидві умови:

Облік та визнання у фінансовій звітності орендних операцій, активів і зобов’язань має проводитись з урахуванням додаткових угод та юридичних фактів, що впливають на права і обов’язки сторін договору.

В іншому випадку модифікації (змін) договору оренди яка не спричиняє у орендаря виникнення обов’язку обліку договору оренди як окремого договору, орендар повинен здійснити переоцінку зобов’язань за орендою.

Дебіторська заборгованість щодо страхової діяльності включає: - дебіторську заборгованість за договорами страхування (перестрахування); - дебіторську заборгованість перестраховиків за страховими виплатами. Дебіторська заборгованість страхувальників (перестрахувальників) визнається з дати виникнення відповідальності за договором страхування (перестрахування) та є заборгованістю страхувальників (перестрахувальників) зі сплати страхових премій відповідно до договору на звітну дату. Дебіторська заборгованість страхувальників (перестрахувальників) визначається по кожному договору страхування (перестрахування). Дебіторська заборгованість перестраховиків за виплатами страхового відшкодування визнається в момент визнання кредиторської заборгованості Компанії за виплатами страхового відшкодування та оцінюється відповідно до умов договору перестрахування. Інша дебіторська заборгованість включає: - дебіторську заборгованість працівників та інших осіб; - дебіторську заборгованість постачальників товарів, робіт, послуг, якщо формою розрахунку є попередня оплата; - іншу дебіторську заборгованість. Після первісного визнання за фактичною собівартістю дебіторська заборгованість на дату балансу відображається за амортизованою вартістю (фактична собівартість мінус виплачена (погашена) на цей момент частина фактичної собівартості мінус резерв сумнівних боргів ). Для визначення амортизованої вартості Компанія обчислює величину резерву сумнівних боргів, використовуючи метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, тобто величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Формування резерву під дебіторську заборгованість щодо страхової діяльності Компанія здійснює в повному обсязі відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву станом на кінець кожного кварталу. По сумах дебіторської заборгованості щодо страхової діяльності в межах суттєвості резерв сумнівних боргів не формується, дані суми списуються з активів на інші витрати операційної діяльності в момент виникнення. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Згідно з чинним законодавством строк позовної давності для списання безнадійної заборгованості становить 1095 днів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші витрати операційної діяльності. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших витрат операційної діяльності. Щокварталу Компанія здійснює інвентаризацію дебіторської заборгованості. При відкликанні банківських ліцензій у банків-контрагентів на суму коштів на поточних рахунках та суму депозитних вкладів у таких банках створюється резерв сумнівних боргів в розмірі таких коштів, з можливістю визнати заборгованість по грошовим коштам, що знаходяться на поточних рахунках та депозитних вкладах в банках, які проходять процедуру ліквідації, безнадійною та списати за рахунок створеного резерву, якщо ліквідатор не задовольнить вимоги Компанії.

Основним засобом визнається матеріальний актив, що призначається для використання у господарській діяльності, вартість якого перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. До малоцінних необоротних активів відносяться всі основні засоби, вартість яких дорівнює або менше 20 000 грн.

Основні засоби зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання об'єкта основних засобів, визнається як різниця між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю об'єкта.

Резерви за зобов’язаннями та платежами – це нефінансові зобов'язання, сума й термін яких не визначені. Резерв визнається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) Компанія має існуюче зобов’язання, яке виникло внаслідок якоїсь минулої події; 2) видається вірогідним, що для врегулювання зобов’язання буде потрібне вибуття ресурсів, що містять економічні вигоди; 3) можливо оцінити суму резерву.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: ­ сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; ­ сума попередньої оплати товарів (робіт, послуг); ­ надходження, що належать іншим особам; ­ надходження від первинного розміщення цінних паперів; ­ сума балансової вартості валюти. У результаті використання активів Компанії іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів: ­ проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди; ­ роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідного договору; ­ дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату. Умовою визнання відсотків і роялті є імовірність отримання Компанією економічної вигоди, а дивідендів – достовірно оцінений дохід. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: ­ дохід від надання страхових послуг; ­ інший операційний дохід; ­ інші фінансові доходи. Дохід від надання страхових послуг. Бухгалтерський облік доходів від операцій, пов’язаних з укладанням договорів страхування (перестрахування), базується на принципах нарахування та відповідності. Дохід Компанії у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за звітний період – це зароблені страхові премії. Зароблені страхові премії визначаються збільшенням суми надходжень страхових платежів за звітний період на суму незароблених страхових премій на початок звітного періоду, зменшенням отриманого результату на суму незароблених страхових премій на кінець звітного періоду. Незароблені страхові премії – частки сум надходжень страхових премій, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату. Страхові премії за договорами страхування (перестрахування) визнаються доходами з дати виникнення відповідальності відповідно до договору страхування (перестрахування). Договір страхування може бути розірваний на вимогу страхувальника або Компанії, якщо це передбачено договором страхування, а також за домовленості сторін. У разі дострокового припинення дії договору страхування Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії за період, що залишився до закінчення дії договору страхування, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором, якщо інше не передбачено договором страхування. Сума витрат на ведення справи є доходом від страхової діяльності (від надання страхової послуги), так як витрати на ведення страхової справи є складовою частиною страхового тарифу, який застосовується при укладенні договору страхування, і відповідно, частиною страхового платежу, який розраховується на підставі страхового тарифу. Якщо вимоги страхувальника обумовлені порушенням умов договору страхування Компанією, то Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії в повному обсязі на підставі розпорядження відповідальної особи.

У ході нормальної діяльності Компанія передає ризики в перестрахування. Політика Компанії передбачає перестрахування всіх значних ризиків. Сума ліміту залежить від виду страхового продукту. Договори страхування, передані в перестрахування, не звільняють Компанію від її зобов’язань перед страхувальниками (вигодонабувачами) за укладеними договорами страхування. Активи перестрахування включають суми до отримання від перестрахових компаній по виплачених відшкодуваннях. Кредиторська заборгованість по перестрахуванню являє собою зобов’язання Компанії передати перестраховикам премії з перестрахування.

Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю включає зобов’язання за виплатами страхових відшкодувань, за розрахунками з перестраховиками, аванси, отримані за договорами страхування, заборгованість з комісійної винагороди страхових агентів, забезпечення на оплату винагороди страховим агентам, забезпечення на оплату другої частини комісійної винагороди страховим агентам. Зобов’язання за виплатами страхових відшкодувань визнаються на дату затвердження страхового акту, який є підставою для нарахування в бухгалтерському обліку страхового відшкодування, та відображаються в балансі за номінальною вартістю. Зобов’язання за розрахунками з перестраховиками визнаються на дату початку відповідальності перестраховика за окремим об’єктом перестрахування та відображаються в обліку відповідно до умов договору перестрахування. Аванси, отримані за договорами страхування – це суми премії, що отримані до виникнення дебіторської заборгованості за нарахованими страховими преміями. У зв’язку з цим отримані суми попередньої оплати відображаються як зобов’язання зі страхування до початку відповідальності по договору страхування. Заборгованість з агентської винагороди Повірених (страхових агентів) у бухгалтерському обліку визнається в момент виникнення незалежно від дати підписання актів наданих послуг із агентської винагороди або сплати коштів. Заборгованість з агентської винагороди оцінюється відповідно до внесених страхових платежів за договорами , укладеними за посередництвом Повірених, відповідно до умов, зазначених в Договорі дорученні (Агентському договорі) з Повіреним.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КАРДІФ"

Компанія зареєстрована в Україні як фінансова установа та є резидентом України. Компанію було створено 21 липня 2006 року. Компанія входить до складу міжнародної групи BNP Paribas. Прямий учасник Компанії належить до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною Компанії. BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070

Основний вид діяльності Компанії – надання страхових послуг на території України. Послуги Компанії включають страхування від нещасних випадків, страхування здоров’я на випадок хвороби, страхування фінансових ризиків (ризику втрати роботи), страхування майна та страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ.

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) станом на 31 грудня 2021 року та за 2021 фінансовий рік для ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КАРДІФ”.

Компанія має безстрокові ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – “Нацкомфінпослуг”), на право здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування: • від нещасних випадків серії АВ №520999 від 11.02.2010 р., • на випадок хвороби серії АВ №520997 від 11.02.2010 р., • майна серії АВ №520998 від 11.02.2010 р., • фінансових ризиків серії АВ №521000 від 11.02.2010 р., • від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № АД 039975 від 02.11.2012 р., • вантажів та багажу /вантажобагажу/ (розпорядження Нацкомфінпослуг № 3757 від 15.09.2017р.), • медичних витрат (розпорядження Нацкомфінпослуг № 522 від 04.04.2019 р.), • відповідальності перед третіми особами /іншої, ніж передбачено пп. 12-14 статті 6 Закону України “Про страхування”/ (розпорядження Нацкомфінпослуг № 523 від 04.04.2019 р.).

- Запровадження нових або переглянутих стандартів та інтерпретацій

Зміна МСФЗ 16 "Пільгові умови оренди у зв'язку з COVID-19" (опублікована 28 травня 2020 року і вступила у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2020 року або після цієї дати). Зміна надає орендарям пільгу у формі факультативного звільнення від оцінки того, чи є пільгова умова оренди, пов'язана з COVID-19, модифікацією оренди. Орендарі можуть вибрати варіант обліку пільгової умови оренди так, ніби така пільгова умова не була модифікацією оренди. Це спрощення практичного характеру застосовується тільки до пільгових умов оренди, які надані у зв'язку з пандемією COVID-19, і тільки у разі виконання всіх наступних умов: зміна орендних платежів призводить до перегляду відшкодування за оренду таким чином, що воно не перевищить суму відшкодування за оренду безпосередньо до зміни; будь-яке зменшення орендних платежів впливає лише на платежі до сплати не пізніше 30 червня 2021 року; і відсутність суттєвих змін в інших умовах оренди.

Компанія домовилася з орендодавцями про різні пільгові умови за орендою нерухомості. Компанія вирішила не застосовувати спрощення практичного характеру певних пільгових умов, передбачене зміною МСФЗ 16, а розглядала всі пільгові умови як модифікації договорів оренди.

Наступні змінені стандарти набули чинності з 1 січня 2021 року, але не мали суттєвого впливу на Компанію:

Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов’язковими для застосування Компанією у річних періодах, починаючи з 1 січня 2021 року та пізніших періодах. Компанія не застосовувала ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов’язкового застосування.

МСФЗ 17 "Договори страхування" (опублікований 18 травня 2017 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2021 року або після цієї дати; дату набуття чинності було в подальшому перенесено на 1 січня 2023 року змінами МСФЗ 17, як зазначено нижче). МСФЗ 17 замінює МСФЗ 4, який дозволяв компаніям застосовувати існуючу практику обліку договорів страхування. Отже, інвесторам було складно порівнювати і зіставляти фінансові результати в інших відносинах аналогічних страхових компаній. МСФЗ 17 є єдиним, заснованим на принципах, стандартом обліку всіх видів договорів страхування, включаючи договори перестрахування, наявні у страховика. Відповідно до цього стандарту, визнання і оцінка груп договорів страхування повинні виконуватися за: (i) приведеною вартістю майбутніх грошових потоків (грошові потоки після виконання договорів), скоригованою з урахуванням ризику, в якій врахована вся наявна інформація про грошові потоки після виконання договорів, яка відповідає спостережуваній ринковій інформації, плюс (якщо вартість є зобов'язанням) чи мінус (якщо вартість є активом) (ii) сумою, яка являє собою незароблений прибуток по групі договорів (сервісна маржа за договорами). Страховики відображатимуть прибуток від групи договорів страхування за період, протягом якого вони надають страхове покриття, і в міру того, як вони звільняються від ризику. Якщо група договорів є чи стає збитковою, організація негайно відображатиме збиток.

Наразі Компанія оцінює вплив нового стандарту на її фінансову звітність.

Зміни МСФЗ 17 та зміна МСФЗ 4 (опубліковані 25 червня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни включають роз'яснення для полегшення запровадження МСФЗ 17 і спрощення окремих вимог стандарту та перехідних положень. Ці зміни стосуються восьми областей МСФЗ 17 і не передбачають зміни основоположних принципів стандарту. До МСФЗ 17 були внесені такі зміни:

- Дата набуття чинності: Дату набуття чинності МСФЗ 17 (зі змінами) відкладено на два роки. Стандарт має застосовуватися до річних звітних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати. Встановлений у МСФЗ 4 строк дії тимчасового звільнення від застосування МСФЗ 9 також перенесено на річні звітні періоди, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати.
- Очікуване відшкодування страхових аквізиційних грошових потоків: Організації повинні відносити частину своїх аквізиційних витрат на відповідні договори, які очікується подовжити, та визнавати такі витрати як активи до моменту визнання організацією подовження договору. Організації повинні оцінювати ймовірність відшкодування активу на кожну звітну дату і надавати інформацію про конкретний актив у примітках до фінансової звітності.
-  
- Маржа за передбачені договором послуги, що відноситься на інвестиційні послуги: Слід ідентифікувати одиниці покриття з урахуванням обсягу вигод і очікуваного періоду страхового покриття та інвестиційних послуг за договорами зі змінними платежами та іншими договорами з послугами по отриманню інвестиційного доходу відповідно до загальної моделі. Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, слід включати як грошові потоки у межі договору страхування у тих випадках, в яких організація здійснює таку діяльність для збільшення вигод від страхового покриття для власника страхового полісу.
- Утримувані договори перестрахування – відшкодування збитків: Коли організація визнає збиток при первісному визнанні обтяжливої групи базових договорів страхування чи при додаванні обтяжливих базових договорів страхування до групи, організація повинна скоригувати маржу за передбачені договором послуги відповідної групи утримуваних договорів перестрахування і визнати прибуток за такими договорами перестрахування. Сума збитку, відшкодованого за утримуваним договором перестрахування, визначається множенням збитку, визнаного за базовими договорами страхування, на процент вимог за базовими договорами страхування, який організація очікує відшкодувати за утримуваним договором перестрахування. Ця вимога застосовуватиметься тільки у тому випадку, коли утримуваний договір перестрахування визнається до визнання збитку від базового договору страхування або одночасно з таким визнанням.
- Інші зміни: Інші зміни включають виключення зі сфери застосування для певних договорів кредитних карт (або аналогічних договорів) і для певних кредитних договорів; представлення активів і зобов'язань за договорами страхування у звіті про фінансовий стан у портфелях, а не в групах; застосовність варіанту зниження ризику при зниженні фінансових ризиків за допомогою утримуваних договорів перестрахування та непохідних фінансових інструментів за справедливою вартістю через прибуток чи збиток; вибір облікової політики для зміни оцінок, зроблених у попередній проміжній фінансовій звітності, при застосуванні МСФЗ 17; включення платежів і надходжень з податку на прибуток, що відносяться на конкретного власника страхового полісу, за умовами договору страхування до грошових потоків; і вибіркове звільнення від вимог протягом перехідного періоду та інші незначні зміни.

Наразі Компанія оцінює вплив цих змін на її фінансову звітність.

Зміни МСФЗ 17 "Перехідна опція для страхових компаній, що застосовують МСФЗ 17" (опубліковані 9 грудня 2021 року року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати).   

Зміна до перехідних положень МСФЗ 17 надає страховим компаніям опцію, спрямовану на підвищення корисності інформації, яка надається інвесторам при початковому застосуванні МСФЗ 17. Зміна стосується лише переходу страхових компаній на облік згідно з МСФЗ 17 та не впливає на будь-які інші вимоги МСФЗ 17. Перехідні положення МСФЗ 17 та МСФЗ 9 застосовуються на різні дати та призведуть до таких разових відмінностей у класифікації у порівняльній інформації, представленій станом на дату початкового застосування МСФЗ 17: облікова невідповідність між зобов'язаннями за договорами страхування, що оцінюються за поточною вартістю, та відповідними фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю, а також якщо організація прийняла рішення скоригувати порівняльну інформацію у відповідності до вимог МСФЗ 9, відмінності між класифікацією фінансових активів, визнання яких припинене за порівняльний період (до яких МСФЗ 9 не застосовується), та інших фінансових активів (до яких МСФЗ 9 застосовується). Зміна стандарту допоможе страховим компаніям уникнути цих тимчасових облікових невідповідностей, а отже, підвищить корисність порівняльної інформації для інвесторів. Для цього страховим компаніям надається опція щодо представлення порівняльної інформації про фінансові активи. При початковому застосуванні МСФЗ 17 організаціям для цілей представлення порівняльної інформації дозволяється застосовувати підхід накладання при класифікації фінансових активів, за якими організація не коригує порівняльну інформацію згідно з МСФЗ 9. Перехідна опція може застосовуватися окремо за кожним інструментом, дозволяє організації представляти порівняльну інформацію так, якби до цього фінансового активу застосовувалися вимоги МСФЗ 9 щодо класифікації та оцінки, але не вимагає від організації застосовувати вимоги МСФЗ 9 щодо знецінення, а також вимагає від організацій, які застосовують при класифікації фінансового активу підхід накладання, використовувати обґрунтовану та підтверджувану інформацію, наявну на дату переходу на облік згідно зі стандартом для визначення того, як організація очікує класифікувати цей фінансовий актив із застосуванням МСФЗ 9.

Пільгові умови сплати орендної плати у зв'язку з COVID-19 – зміни МСФЗ 16 (опубліковані 31 березня 2021 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 квітня 2021 року або після цієї дати). У травні 2020 року були опубліковані зміни МСФЗ 16, які надають орендарям необов'язкове спрощення практичного характеру щодо оцінки того, чи є пільгові умови сплати орендної плати, надані у зв'язку з COVID-19, які призводять до зменшення орендних платежів до сплати 30 червня 2021 року або до цієї дати, модифікацією оренди. Зміни МСФЗ 16, опубліковані 31 березня 2021 року, подовжують строк застосування спрощення практичного характеру з 30 червня 2021 року до 30 червня 2022 року. Компанія планує не застосовувати спрощення практичного характеру певних пільгових умов, передбачене зміною МСФЗ 16, а продовжить розглядати всі пільгові умови (у разі їх отримання від орендодавців за оренду нерухомості) як модифікації договорів оренди.

Наступні інші нові положення бухгалтерського обліку, як очікується, не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії після їх прийняття:

24 лютого 2022 року Російська Федерація почала широкомасштабне військове вторгнення в Україну. Хоча вторгнення вважається подією, яка не вимагає коригування для звітних періодів, що закінчилися 31 грудня 2021 року або раніше, ця війна має великий вплив на людей та економіку в Україні і, як наслідок, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Компанії. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 14 березня 2022 року подовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Вірогідність подальшого подовження строку дії воєнного стану є високою. Національний Банк України (далі - НБУ) на період дії воєнного стану ввів мораторій на здійснення транскордонних валютних платежів (крім підприємств та установ, що забезпечують виконання мобілізаційних планів (завдань) та Уряду, а також окремих дозволів НБУ). Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) 24 лютого 2022 року засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). ТПП України також підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Національний Банк України прийняв рішення на період дії воєнного стану не застосовувати заходів впливу за порушення строків подання звітності (зокрема фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за 2021 рік, проміжної фінансової звітності та проміжної консолідованої фінансової звітності за 2022 рік, складених на основі таксономії), вимог щодо подання до НБУ документів та інформації, передбачених Положенням про ліцензування та реєстрацію. НБУ також не застосовуватиме до страховиків заходів впливу за порушення обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика. В умовах воєнного стану діяльність Компанії продовжується, хоча обсяг операцій значно зменшився. Компанія продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни). Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Компанії на випадок евакуації персоналу чи відсутності фізичного доступу до офісу Компанії. З метою запобігання ризику припинення безперервної діяльності через неможливість доступу до баз даних Компанії (в т.ч. бухгалтерських баз даних) внаслідок втрати фізичного доступу до серверів в офісі Компанії, чи аварійного відключення, пошкодження або фізичного знищення серверів в офісі Компанії, Компанія проводить перенесення своїх баз даних (в т.ч. бухгалтерських баз даних) з серверів в офісі Компанії на сервери, що знаходяться в безпечному місці у Франції. На даний момент Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. На даному етапі керівництво Компанії не може оцінити кінцевий вплив цього вторгнення в Україну на бізнес, фінансове становище та результати діяльності Компанії.

Затвердженно Наказом №13/2-З за підписом генерального директора Романенка О.О.

2022-03-29

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. При аналізі кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Компанія входить до складу BNP Paribas Group. В звітних періодах Компанія не проводила операцій з материнською компанією та не мала залишків за ними, за винятком операцій з збільшення власного капіталу Компанії та виплати дивідендів акціонерам.

Протягом 2020 року ПрАТ «СК «Кардіф» мало відносини з такими пов'язаними особами, які знаходяться під спільним контролем: • АТ «УКРСИББАНК» (належить до групи BNP Paribas): - є партнером при веденні страхової діяльності ПрАТ «СК «КАРДІФ»; на користь АТ «УКРСИББАНК» нараховується комісійна винагорода, яку Компанія відносить до своїх аквізиційних витрат; - є банком, в якому Компанія тримає кошти на поточних рахунках та розміщує депозити, внаслідок чого отримує процентні доходи. • Компанія GIE BNP Paribas Cardif SA (Франція) надає Компанії інформаційно-консультаційні послуги, які відображені у складі адміністративних витрат. • Компанія BNP Paribas Procurement Tech (Франція) надає Компанії права на використання ПЗ та технічну підтримку, які відображені у складі адміністративних витрат. • Компанія BNP Paribas Net ltd (Велика Британія) надає Компанії послуги Даних WIN (ІТ послуги) та послуги з технічної підтримки, які відображені у складі адміністративних витрат.

До операцій з пов’язаними сторонами також належать витрати Компанії на винагороду основного управлінського персоналу у складі 6 осіб у 2021 році (2020 рік: 5 осіб), які відображені у складі адміністративних витрат. Адміністративні витрати за операціями з основним управлінським персоналом складаються з компенсації основному управлінському персоналу, що включає заробітну плату, короткострокові премії та єдиний соціальний внесок.

Компанія не має активів чи зобов’язань, облікованих за справедливою вартістю. Справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, що відображаються за амортизованою вартістю, станом на 31 грудня 2021 року та 31 грудня 2020 року приблизно дорівнює їх балансовій вартості. Справедлива вартість інструментів із фіксованою процентною ставкою, які не мають ринкових котирувань, була розрахована на основі майбутніх очікуваних грошових потоків, дисконтованих із застосуванням поточних процентних ставок для нових інструментів, що мають подібний кредитний ризик та строк до погашення, який залишився (“Рівень 3” в ієрархії справедливої вартості, крім грошових коштів і їх еквівалентів, віднесених до категорії “Рівень 1”).

Для цілей оцінки МСБО 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка” встановлює такі категорії фінансових активів: (а) кредити та дебіторська заборгованість, (б) фінансові активи для подальшого продажу, (в) фінансові активи, утримувані до погашення та (г) фінансові активи за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат. Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові активи Компанії були віднесені до категорії “кредити і дебіторська заборгованість”. Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові активи Компанії були віднесені до категорії “кредити і дебіторська заборгованість”.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Першочергова відповідальність за управління ризиками Компанії лежить на працівниках Компанії, які ухвалюють рішення, пов’язані з прийомом ризику. Відповідальність за управління ризиками лежить на кожному працівнику Компанії під час виконання своїх поточних обов’язків.

Функція управління ризиками в Компанії здійснюється стосовно наступних ризиків:

- Ринковий ризик;

- Страховий (андеррайтинговий) ризик (включаючи ризики, пов’язані з ціноутворенням та формуванням страхових резервів);

- Кредитний ризик (включаючи кредитні ризики, пов’язані з активами та кредитні ризики, пов’язані із зобов’язаннями);

- Операційні ризики;

- Стратегічний ризик;

- Інші ризики, визначені в Стратегії управління ризиками Компанії (репутаційний ризик, ризик комплаєнсу, ризик учасника фінансової групи).

Компанія здійснює управління ризиками відповідно до чинного законодавства, затвердженої внутрішньої Стратегії управління ризиками та корпоративних принципів управління ризиками, що встановлюються акціонерами Компанії.

Ринковий ризик. Ринковий ризик – це ризик виникнення фінансового збитку, що виникає в першу чергу внаслідок несприятливих змін ринкових параметрів. Ринкові параметри включають в себе валютний ризик та ризик процентної ставки, які схильні до впливу загальних і специфічних коливань ринку.

Валютний ризик. Валютний ризик – це ризик зміни вартості фінансового інструмента внаслідок коливань валютних курсів. Компанія проводить операції переважно в національній валюті України, отже, вона не піддається впливу суттєвого валютного ризику.

Основні обмінні курси, що використовувались для перерахунку сум у іноземній валюті, були наступними:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2021 року:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2020 року:

Нижче в таблиці наведено аналіз чутливості прибутку або збитку та капіталу до обґрунтовано можливих змін курсів обміну на звітну дату при незмінності всіх інших змінних:

Ризик процентної ставки. Компанія піддається ризику у зв'язку з впливом коливань домінуючих рівнів ринкової процентної ставки на її фінансовий стан та грошові потоки. Процентна маржа може збільшуватися в результаті таких змін, але може також зменшуватися або приносити збитки в разі непередбачених змін. У Компанії відсутні офіційно оформлена політика і процедури для управління ризиком процентної ставки, оскільки керівництво вважає, що цей ризик для діяльності Компанії є несуттєвим. За станом на кінець кожного звітного періоду у Компанії не було фінансових активів чи зобов’язань зі змінною процентною ставкою. Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року зміни ринкових процентних ставок не мали б впливу на прибуток або збиток і капітал Компанії.

Кредитний ризик. Кредитний ризик – це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок зниження рівня платоспроможності контрагента (перестраховика, боржника та будь-якого дебітора), що може в результаті привести до неспроможності контрагента виконати взяті на себе будь-які договірні зобов’язання перед страховиком.

Компанія виділяє кредитні ризики, пов’язані з активами, та кредитні ризики, пов’язані з зобов’язаннями. Кредитні ризики, пов’язані з зобов’язаннями, включають в себе наступні ризики:

- ризик неплатоспроможності перестраховика, що може призвести до невиконання перестраховиком зобов’язань по діючим договорам перестрахування. Компанія здійснює управління таким ризиком шляхом ретельного відбору потенційного перестраховика у відповідності до вимог уповноваженого державного компетентного органу, рівня платоспроможності та корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

- ризик неплатоспроможності агента. Неплатоспроможність агента може призвести до:

(а) неотримання страхових премій страхувальників, що були перераховані на рахунки агента відповідно до укладених договорів страхування, по яким страховик несе відповідальність, але не були перераховані на рахунок страховика.

(б) неотримання відшкодування частки агентської винагороди, що була виплачена агенту при підписанні договору страхування, при достроковому припиненні відповідного договору страхування у випадку наявності домовленостей з агентом про відшкодування частки агентської винагороди.

Управління ризиком неплатоспроможності агента здійснюється шляхом проведення регулярного моніторингу рівня платоспроможності агентів та сум, що знаходяться під ризиком. На основі отриманих даних приймаються рішення в рамках компетенції відповідальних осіб відповідно до корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

Основні статті, у зв'язку з якими у Компанії виникає кредитний ризик, пов'язаний з активами, це гроші та їх еквіваленти та депозити в банках.

Максимальний рівень кредитного ризику Компанії, в цілому, відбивається в балансовій вартості фінансових і страхових активів у балансі.

Компанія розміщує грошові кошти та депозити лише в банках, узгоджених із акціонерами.

Найбільш значна концентрація кредитного ризику Компанії виникає у зв'язку з короткостроковими банківськими депозитами та поточними рахунками у банку, який є пов'язаною стороною Компанії під спільним контролем. Беручи до уваги природу цього контрагента, Компанія вважає, що така концентрація кредитного ризику не призведе до підвищення його рівня.

Операційний ризик. Операційний ризик – це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок неадекватного внутрішнього процесу чи збою у виконанні внутрішнього процесу або зовнішніх чинників випадкового чи навмисного характеру. Контроль над операційним ризиком здійснюється шляхом повсякчасної перевірки існуючих процесів на адекватність та відповідність корпоративним правилам та нормам. Для виявлення процесів Компанії, неадекватне виконання яких може призвести до фінансового збитку, Компанія впроваджує систему контролю та обліку інцидентів операційного ризику. У разі виникнення   інциденту  операційного  ризику,  в  максимально  короткий  термін  (визначений  згідно  з корпоративними правилами та нормами) даний інцидент має бути задокументовано, його фінансовий вплив має бути оцінено, процес, що призвів до його виникнення, має бути ідентифіковано та має бути складено план з внесення необхідних негайних змін та превентивних заходів. Відповідальність за виявлення та своєчасне подання інцидентів операційного ризику лежить на кожному співробітнику.

Стратегічний ризик. Стратегічний ризик пов'язаний з:

- зовнішнім бізнес-середовищем: це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок коливань об’ємів, доходності, витрат у зв’язку з зовнішніми чинниками;

- невідповідним впровадженням стратегії управління ризиками.

У таблиці далі показані зобов'язання з оренди станом на 31 грудня 2021 року за строком погашення, що залишився (поточний договір оренди дійсний до 31 січня 2023 року). Суми у таблиці – це недисконтовані грошові потоки за угодами (до вирахування майбутніх фінансових витрат). Ці недисконтовані грошові потоки відрізняються від сум, відображених у звіті про фінансовий стан, оскільки суми у звіті про фінансовий стан базуються на дисконтованих грошових потоках. Якщо сума, що підлягає виплаті, не є фіксованою, сума в таблиці визначається виходячи з умов, існуючих станом на кінець звітного періоду. Валютні виплати перераховуються із використанням обмінного курсу спот станом на кінець звітного періоду.

Ризик ліквідності. Ризик ліквідності – це ризик того, що підприємство зіткнеться з труднощами при виконанні фінансових зобов'язань. Компанія щодня стикається з вимогами оплати від постачальників товарів і послуг та заявами страхувальників (вигодонабувачів) за договорами страхування про страхові випадки. Компанія має достатньо коштів для виконання більшості перерахованих вимог. Крім того, надходження грошових коштів, пов'язані з доходом від страхових премій, також є джерелом грошових ресурсів для виконання поточних зобов'язань. Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року всі фінансові зобов'язання Компанії погашаються за вимогою або протягом 1 місяця після закінчення звітного періоду, окрім зобов’язання з оренди. Аналіз зобов’язання з оренди за строками погашення наведено у Примітці 8. Недисконтовані грошові потоки за фінансовими зобов'язаннями згідно з договорами, окрім зобов’язань з оренди, приблизно дорівнюють балансовій вартості даних фінансових зобов’язань. Термін погашення дебіторської заборгованості в основному не перевищує одного місяця.

Періоди погашення резерву незароблених премій та відстрочених аквізиційних витрат наведено нижче

Керівництво очікує, що сума забезпечень станом на 31 грудня 2021 року буде використана протягом 2022 року.

Податкове законодавство. Податкове, валютне та митне законодавство України може тлумачитися по-різному й часто змінюватися. Відповідні місцеві та центральні органи можуть оскаржувати тлумачення цього законодавства керівництвом Компанії та його застосування до операцій і діяльності Компанії. Податкові органи України можуть займати більш агресивну позицію у своєму тлумаченні законодавства та проведенні податкових перевірок, застосовуючи більш складний підхід. Ці фактори в поєднанні з зусиллями податкових органів, спрямованими на збільшення податкових надходжень у відповідь на зростання бюджетного тиску, можуть призвести до збільшення рівня і частоти податкових перевірок. Зокрема, існує ймовірність того, що операції та діяльність, які раніше не оскаржувалися, можуть бути оскаржені. В результаті податкові органи можуть нарахувати істотні додаткові суми податків, штрафів та пені. Українське податкове адміністрування поступово посилюється, у тому числі підвищується ризик перевірок операцій, які не мають чіткої фінансово-господарської мети або виконаних за участю контрагентів, які не дотримуються вимог податкового законодавства. Відповідні органи мають право перевіряти податкові питання у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх завершення. За певних обставин перевірки можуть охоплювати більш тривалий період.

Активи у формі права користування – право Компанії використовувати орендовані активи протягом строку оренди. В ході звичайної діяльності Компанія орендує офісні приміщення та паркувальні місця. Договори оренди, як правило, укладаються на встановлений строк від 1 до 3 років. З 1 січня 2019 року оренда визнається як актив у формі права користування з відображенням відповідного зобов'язання, починаючи з дати, на яку орендований актив доступний для використання Компанією. Процентні витрати, включені до фінансових витрат у 2021 році, склали 506 тисяч гривень (у 2020 році: 805 тисяч гривень). Витрати, які стосуються короткострокової оренди та оренди активів з низькою вартістю, які не відображені у складі витрат з оренди, відсутні. Загальна сума грошових платежів за орендою у 2021 році склала 3 630 тисяч гривень (у 2020 році: 3 712 тисяч гривень). Договори оренди не передбачають жодних ковенантів, окрім забезпечення виконання зобов'язань за орендованими активами, які належать орендодавцю.

Компанія визнала такі активи у формі права користування:

Витрати на амортизацію, включені до адміністративних витрат у 2021 році, склали 2 883 тисячі гривень (у 2020 році: 3 358 тисяч гривень).

У таблиці нижче представлено аналіз зобов'язань за фінансовою діяльністю та змін у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю Компанії за кожен представлений у звітності період. Статті таких зобов'язань – це статті, представлені у звіті про рух грошових коштів у складі грошових потоків від фінансової діяльності.

Станом на 31 грудня 2021 року та 2020 року актив із відстроченого податку на прибуток був включений до складу необоротних активів, а зобов'язання по сплаті поточного податку на прибуток були включені до складу поточних зобов’язань і забезпечень. Станом на 31 грудня 2021 року Компанія має кредиторську заборгованість по сплаті податку на прибуток в розмірі 472 тисячі гривень (31 грудня 2020 року: 206 тисяч гривень).

1 січня 2015 року вступив у дію Закон України № 71 від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – "Закон"). У відповідності з цим Законом об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ, на різниці, визначені у Законі.

Таким чином, у 2020-2021 роках Компанія сплачувала податок на прибуток на загальних підставах за ставкою 18% від фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності та відкоригованого на податкові різниці. За результатами 2021 року Компанія отримала від’ємний фінансовий результат і тому не нараховує податок на прибуток за ставкою 18%, відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України. Крім того Компанія сплачує податок на дохід за ставкою 3% від суми страхових премій, нарахованих за договорами прямого страхування.

Звірка очікуваних та фактичних податкових витрат представлена нижче:

Компанія не визнала потенційні відстрочені податкові активи щодо невикористаних перенесених податкових збитків у сумі 20 721 тисяча гривень станом на 31 грудня 2021 року (на 31 грудня 2020 року – 7 366 тисяч гривень) у зв'язку з відсутністю достатньої впевненості у їх реалізації. Невизнання таких активів не призводить до заниження нарахованої суми податку на прибуток та податку на дохід за договорами страхування у податковій декларації, але мало б вплив на суму відстроченого податку на прибуток, який в свою чергу зменшив би загальну суму витрат з податку на прибуток та податку на дохід за договорами страхування. Через відмінності між МСФЗ та правилами оподаткування в Україні виникають певні тимчасові різниці між балансовою вартістю деяких активів та зобов'язань для цілей фінансової звітності та їхньою податковою базою. Податковий ефект змін таких тимчасових різниць обліковується за ставкою, яка буде застосовуватись при їх реалізації.