Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КАРДІФ» (далі – ПрАТ «СК «КАРДІФ» або «Компанія») створене з метою формування ринкових відносин, розширення страхового простору і отримання прибутку в інтересах Акціонерів Компанії шляхом здійснення господарської діяльності у сфері страхування, перестрахування і фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням у формі добровільного та обов'язкового страхування за будь-якими класами, крім страхування життя, згідно із переоформленою Національним банком України ліцензією. Основний вид діяльності Компанії – надання страхових послуг на території України. ПрАТ «СК «КАРДІФ» надає страхові послуги на території України за класами страхування на підставі безстрокової ліцензії на здійснення діяльності із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) відповідно до класу (класів, ризиків у межах класів) страхування, інформація щодо яких міститься в ДРФУ (Витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0024/32191 від 25/04/2024 р.), а саме: • клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання) - страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання; • клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування) - страхування на випадок хвороби - медичне страхування; • клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] - страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування; • клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ; • клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна); • клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12) - страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу; • клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15) - страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії); • клас 18 - страхування витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі - страхування медичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон - страхування витрат, інших ніж медичні, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон. Інформація про ліцензій розміщені на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/ Юридична та фактична адреса Компанії: вул. Іллінська, 8, Київ, 04070, Україна.

До внутрішньої організаційної структури ПрАТ «СК «КАРДІФ» входять: - Правління - Актуарний департамент; - Комерційний департамент; - Операційний департамент; - Фінансовий департамент; - Секретаріат; - Головний комплаєнс-менеджер; - Головний внутрішній аудитор; - Юрисконсульт.

Компанія здійснює свою діяльність за бізнес моделлю B2B2C, надаючи страхові послуги через своїх партнерів - страхових агентів. Основними партнерами Компанії є банки, на долю яких припадає 99,9%  страхових премій, отриманих Компанією в 2025 році, що відповідають потребам клієнтів, постійно підвищуючи цінність страхових продуктів для клієнтів. Через обмеження кредитування банків-партнерів, запроваджені з початком військового стану, продажі страхових продуктів компанії були в більшості пов'язані із пасивними продуктами банків-партнерів.

У 2025 році Компанія продовжила працювати над розвитком продажів із використанням цифрових технологій в сфері електронної комерції та диверсифікацією продуктового ряду.

За результатами діяльності Компанії в 2025 році отримано 85 591 тис. грн. страхових премій, що на 39,2% більше ніж за 2024рік:

При цьому кількість договорів страхування, діючих на кінець звітного періоду збільшилася за 2025 рік на 12,8%:

За результатами 2025 року Компанія отримала збиток у розмірі 4 025 тис. грн. в порівнянні зі збитком за результатами 2024 року у розмірі 11 025 тис. грн.

Протягом звітного періоду ПрАТ "СК "КАРДІФ" перелік та величини складових  регулятивного капіталу ПрАТ "СК "КАРДІФ", включених до капіталу першого рівня та капіталу другого рівня, відповідають вимогам та обмеженням до відповідного рівня капіталу. ПрАТ "СК "КАРДІФ" не має складових капіталу, що відносяться до регулятивного капіталу третього рівня.

Загальний розмір прийнятного регулятивного капіталу ПрАТ "СК "КАРДІФ" та за кожним його рівнем відповідає вимогам до капіталу платоспроможності страховика та до мінімального капіталу з урахуванням вимог до пропорцій відповідного рівня капіталу. Зокрема, відношення прийнятного регулятивного капіталу ПрАТ "СК "КАРДІФ" для виконання вимог до капіталу платоспроможності до капіталу платоспроможності станом на 31.12.2025 р. становить 194,0%:

Протягом звітного періоду ПрАТ "СК "КАРДІФ" дотримувалося установлених вимог до платоспроможності, включаючи дотримання вимог до покриття технічних резервів, а також щодо інших показників і вимог, установлених законодавством України, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.

ПрАТ "СК "КАРДІФ" не здійснює коригування загальної суми зобов'язань на зобов'язання інші, ніж зобов'язання за договорами страхування (перестрахування), що забезпечені активами страховика.

Діяльність Компанії не спричиняє негативного впливу на навколишнє середовище. В процесі своєї діяльності Компанія здійснює використання води та електроенергії виходячи з принципів економії, раціональності, мінімальної необхідності для забезпечення господарської діяльності та забезпечення санітарно - гігієнічних потреб персоналу, виконання нормативів з охорони праці. Компанія впроваджує принципи розумного споживання ресурсів, а саме: • двосторонній друк документів; • використання проектора під час нарад та зустрічей, замість друкованих матеріалів; • вимкнення комп’ютерів на вихідні; • вимкнення кондиціонерів та/або обігрівачів у кінці робочого дня; • використання громадського транспорту тощо. Використаний папір збирається та передається на переробку. Управління відходами діяльності Компанії здійснює ТОВ «Ластівка ЛТД», яке є орендодавцем приміщення, в якому розміщується офіс Компанії.

Компанія провадить кадрову політику відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ «СК «КАРДІФ» на 2018 – 2024 роки (надалі – Колективний договір), ухваленого загальними зборами трудового колективу Компанії від 02.11.2018 та згідно з вимогами Кодексу Законів про Працю України, Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про оплату праці», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», інших нормативно правових актів. Станом на 31.12.2025 загальна кількість працівників складає 22 особи, включаючи 1 особу у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, з них 3 особи обіймають керівні посади. Серед осіб, що займаютьть керівні посади жінки відсутні. Компанія здійснює заохочення (мотивацію) працівників відповідно до Колективного договору. В процесі своєї діяльності Компанія дотримується вимог законодавства щодо охорони праці та безпеки на робочих місцях. В Компанії діє Інструкція з охорони праці, яка розроблена на підставі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженої Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року №9. Компанія надає можливість для навчання та підвищення кваліфікації персоналу шляхом оплати відповідних навчальних програм, курсів, семінарів тощо. Компанія надає рівні можливості для працевлаштування незалежно від статі, віросповідання, фізичних вад але в межах компетенцій, які необхідні для здійснення діяльності Компанією. Компанія взяла на себе зобов’язання підтримувати позитивну робочу атмосферу, де до всіх співробітників ставляться з повагою і гідністю. З цією метою в Компанії впроваджений Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/ Для Компанії корупція та використання службових повноважень є абсолютно не прийнятними незалежно від обставин. Компанія запровадила міри протидії та боротьби з корупцією, що включають: • Програму призначену для протидії хабарництву та використання службових повноважень • Процедури та контролі, що регулярно переглядаються • Тренінги • Внутрішню процедуру сповіщення. В Компанії впроваджений кодекс протидії корупції, що інтегрований в Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/

Компанія прагне застосовувати в своїй діяльності сучасні цифрові рішення. У 2025 році Компанія: - У зв’язку з військовим станом в країні та необхідністю мінімізації ризиків у роботі з критичними сервісами та програмами, Компанія успішно підтримує роботу зазначених сервісів у Європейському дата центрі. - забезпечила технічну можливість дистанційної роботи для всіх співробітників. - Запланувала розробку IT сервісів для клієнтів та планує подальший розвиток у напрямку діджитал у 2026 році. - У 2025 році Компанія продовжувала залучати партнерів до електронного обміну документацією. - продовжувала дотримуватися політики IT risk framework для забезпечення моніторингу, виявлення, попередження та контролю за ризиками в інфраструктурі Компанії. - здійснювала оновлення IT обладнання.

Засновниками та акціонерами ПрАТ "СК "КАРДІФ" є наступні юридичні особи нерезиденти:

Схематичне зображення структури власності ПрАТ "СК "КАРДІФ" станом на 31 грудня 2024 року наведено нижче:

ПрАТ «СК «КАРДІФ» належить до міжнародної банківської фінансової групи BNP Paribas (БНП Паріба). Засновники та акціонери ПрАТ «СК «КАРДІФ» належать до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною ПрАТ «СК «КАРДІФ». BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

ПрАТ «СК «КАРДІФ» не має фінансових інвестицій у цінні папери інших підприємств чи фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. Власні кошти та кошти страхових резервів Компанія зберігає на поточних рахунках, чи розміщую в короткострокові (зазвичай 1-3 міс.) депозити.

Компанія дотримується стратегії розвитку та принципів, що впроваджуються міжнародною страховою групою BNP PARIBAS CARDIF, яка у свою чергу є страховим бізнесом Групи BNP PARIBAS. Компанія планує збільшувати в своєму портфелі частку страхових продуктів, що реалізуються за допомогою електронної комерції, а також планує підвищувати клієнтську цінність існуючих страхових продуктів. З цією метою у 2026 році Компанія планує вдосконалювати свої продукти на основі доступної актуарної статистики з метою розвитку бізнесу та дотримання вимог нового Закону про Страхування.

Військова агресія з боку Російської Федерації є найсуттєвішим фактором для економічного середовища протягом 2025 року, який має великий вплив на людей та економіку в Україні і, як наслідок, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Компанії. Продовження військових дій та режиму воєнного стану в Україні є найголовнішою подією, що відбулася між датою складання балансу і датою затвердження відповідним органом Компанії фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення, які може мати суттєвий вплив на фінансовий стан Компанії. Разом з тим, в умовах продовження військових дій та режиму воєнного стану діяльність Компанії продовжується, хоча обсяг операцій значно зменшився. Компанія продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни). Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Компанії на випадок відсутності енергопостачання, евакуації персоналу чи відсутності фізичного доступу до офісу Компанії. На даний момент Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. Керівництво Компанії визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Незважаючи на єдину суттєву невизначеність, пов’язану з продовженням військових дій та режиму воєнного стану, керівництво продовжує вживати заходів для мінімізації впливу на Компанію, і тому вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї фінансової звітності є доцільним. Результати діяльності у 2025 році і фінансовий звіт можуть бути прийняті до розгляду та затвердження акціонерами Товариства.

ПрАТ «СК «КАРДІФ» не є підприємством - емітентом цінних паперів, цінні папери якого допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію. При здійсненні корпоративного управління Компанія керується: • Внутрішньою політикою «Принципи (Кодекс) корпоративного управління», текст якої розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/ • Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2023 №194 • Рішенням НКЦПФР від 12.03.2020 р. № 118. Основними принципами корпоративного управління Компанії є: - забезпечення ефективного менеджменту та належного контролю за прийняттям рішень, - забезпечення фінансової прозорості та розкриття інформації, - забезпечення рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин, - посилення довіри клієнтів та партнерів і підвищення відповідальності Компанії, - уникнення конфлікту інтересів, - підвищення захисту інтересів акціонерів. Протягом звітного періоду Компанія здійснювала свою діяльність у відповідності з вищезазначеними принципами кодексу корпоративного управління та Постанови Правління НБУ від 27.12.2023 №194.

Управління в ПрАТ «СК «КАРДІФ» здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про страхування», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», іншого законодавства, Статуту Компанії, рішень Загальних зборів, Наглядової ради та рішень Правління Компанії. Протягом звітного періоду акціонерами Компанії були три юридичні особи нерезиденти. Формування складу органів корпоративного управління Компанії здійснюється відповідно до Статуту Компанії. Протягом звітного періоду в ПрАТ «СК «КАРДІФ» функціонували наступні органи управління: - Загальні збори; - Наглядова рада; - Виконавчий орган, яким є Правління. Протягом звітного року в Компанії органом контролю виступав Головний внутрішній аудитор. Корпоративне управління в Компанії базується на принципах своєчасного розкриття інформації, у тому числі, про фінансовий стан, про основні показники економічної діяльності Компанії, значні події, що мають місце в діяльності Компанії, дієвого контролю за фінансово-господарською діяльністю Компанії з метою захисту прав та законних інтересів акціонерів Компанії та споживачів фінансових послуг Компанії.

Система управління ризиками в ПрАТ "СК "КАРДІФ"

Загальна структура та основні завдання, функції та підзвітність відповідального працівника, що виконує функцію оцінки ризиків.

Учасниками процесу управління ризиками Товариства вважаються Наглядова Рада, Виконавчий комітет та Правління, чотири ключові функції (друга та третя лінія захисту) та операційний персонал (власники ризику, перша лінія захисту).

Наглядова рада несе повну відповідальність за забезпечення ефективності системи управління ризиками, визначення рівня ризиків (risk preference) і ризик апетиту Товариства, а також за затвердження основних стратегій і політик управління ризиками. Наглядова рада проактивно ставить задачі ключовим функціям та керівництву Товариства. Вона в кінцевому випадку відповідає за те, слідувати чи ні рекомендаціям ключових функцій чи комітетів.

Правління є виконавчим органом страховика, який є відповідальним за практичну реалізацію основних елементів системи управління ризиками.

Виконання функції з управління ризиками Товариства забезпечує окрема посадова особа - Головний ризик-менеджер (далі - CRO), який є штатним співробітником страховика. Підрозділ з управління ризиками не створюється, функції передані на аутсорсинг відсутні. CRO підпорядковується безпосередньо Наглядовій раді Товариства, звітує перед нею та має відповідні повноваження щодо доступу до інформації, необхідної для оцінки ризиків. Затвердження на посаду було схвалено рішенням Наглядової ради та задокументовано в Протоколі №68 засідання Наглядової ради від 01.07.2024 р.

Діяльність, завдання та функції CRO регламентується Політикою управління ризиками (включаючи ліміти ризиків та стратегію управління ризиками) та Декларацією схильності до ризиків, а також іншими внутрішніми положеннями і процедурами з управління ризиками.

CRO асистує Правління та інші функції у питанні визначення системи управління ризиками, відстежує та контролює відповідність між профілем ризику та ризик апетитом, визначеними Наглядовою радою, а також звітує про підданість ризикам (exposures to risks), зокрема, з особливою увагою по відношенню до новочасних ризиків і ризиків сталого розвитку. CRO також сприяє прийняттю Наглядовою радою стратегічних рішень шляхом прояснення питань, які пов'язані з управлінням ризиками. Серед функцій CRO:

Інформація про перелік ризиків (підгруп ризиків), які ідентифікує Товариство у своїй діяльності, відповідно до законодавства України щодо вимог до системи управління ризиками

Класифікація ризиків, прийнята Товариством, визначається відповідно до методологічних матеріалів та нормативних вимог.

Ризик ліквідності (Liquidity risk) - це ризик неспроможності виконувати поточні або майбутні передбачувані чи непередбачувані грошові вимоги, що виникають у Компанії перед страхувальниками на підставі страхових зобов'язань внаслідок нездатності:

Ризик управління активами та пасивами (ALM, Asset Liability Management risk) включається до ринкового ризику. Він є ризиком фінансових втрат або проблем з платоспроможністю в результаті непослідовних політик щодо андеррайтингу та перестрахування, з одного боку, та інвестиційної стратегії, з іншого боку. Наприклад, це може стосуватися розміщення активів, неузгодженості тривалостей, відсотків, які нараховуються власникам страхових полісів, або темпів врегулювання страхових виплат. Цей ризик проявляється у відмінностях між фактичними та очікуваними рухами грошових потоків, як надходжень, так і витрат, через фундаментальну невизначеність під час моделювання взаємозалежностей між активами та зобов'язаннями.

Ринковий ризик бере до уваги ризик ринкової концентрації, який відноситься до всіх ринкових ризиків із значним потенціалом збитків.

Ризики, пов'язані з фінансовими інструментами (включно з банками, в яких Товариство розміщує депозити) і ризики, пов'язані з отриманням надходжень від страхової діяльності (збір премій, надходження від перестрахування тощо) поділяються на дві категорії: "кредитний ризик активів" ("asset credit risk") та "кредитний ризик пасивів" ("liabilities credit risk").

Кредитний ризик враховує ризик концентрації, який відноситься до суми прийнятих ризиків щодо одного дебітора або групи дебіторів.

Операційний ризик особливо охоплює такі категорії: виконання, доручення та управління процесами, внутрішнє та зовнішнє шахрайство, кібербезпека, неперервність ведення бізнесу та функціонування IT систем, управління ризиками третіх сторін, захист особистих даних, практика працевлаштування, безпека на робочому місці та пошкодження фізичних активів.

Операційний ризик включає також юридичні, податкові та комплаєнс ризики, проте виключає ризики, пов'язані зі стратегічними рішеннями, а також репутаційні ризики.

Стратегічний ризик виникає в результаті неуспіху стратегічних ініціатив (включаючи придбання, злиття, запуск нових продуктів, входження на нові ринки тощо), що призводять до втрат. Стратегічний ризик пов'язаний з:

Стратегічний ризик також враховує:

Ризик моделей (Model risk). Використання моделей може впливати на кожну категорію ризику, залежно від призначення, застосування та ефективності будь-якого відповідного управління ризиком моделі.

Ризик моделі - це несприятливий наслідок, що виникає через:

Ризик сталого розвитку (Sustainability risk). Фактори ризику сталого розвитку - це події або умови, настання яких може зумовити фактичний або потенційний матеріальний негативний вплив на вартість інвестицій або відповідальність за страховим контрактом.

Зокрема, BNP Paribas Cardif піддається кліматичним ризикам, або безпосередньо через власну операційну діяльність, або опосередковано через свою страхову та інвестиційну діяльність. Існує два основних типи кліматичних ризиків: (i) ризики переходу (transition risks), які є наслідком змін у поведінці економічних і фінансових суб'єктів у відповідь на впровадження енергетичних політик або технологічні зміни; (ii) фізичні ризики (phisical risks), які є результатом прямого впливу зміни клімату на людей і майно через екстремальні погодні явища або довгострокові ризики, такі як підвищення рівня води або підвищення температури. Крім того, ризики відповідальності (liability risks) можуть виникати з обох категорій ризику. Вони є збиткам, які мала б сплатити юридична особа, якби її визнали відповідальною за глобальне потепління.

Ризик належної поведінки (Conduct risk). Ризик належної поведінки - це ризик того, що поведінка, дії чи бездіяльність Товариства чи окремих осіб у Товаристві призведуть до поганих чи несправедливих наслідків для клієнтів, працівників чи бізнес-партнерів або негативно вплинуть на цілісність ринку.

Перелік ризиків, які потребують мінімізації та пом'якшення їх наслідків.

Процес ідентифікації ризиків - це оцінка ризиків, яка щорічно проводиться із залученням Ризик-підрозділу Головного офісу -  RISK. В процесі виявляються всі значні ризики та фактори ризику, до яких Компанія є підданою (exposed), незалежно від відповідальних осіб за ці ризики. Картографія ризиків щорічно затверджується Правлінням. Процес забезпечено на постійній основі і про факт виникнення будь-якого нового ризику або значної зміни існуючого ризику повідомляється Виконавчому комітету. Правлінню та Наглядовій раді. Результати процесу ідентифікації ризиків документуються в інструменті RISK ID.

Станом на кінець 2025 року, в Товаристві ідентифіковані та знаходяться на моніторингу 11 ризиків, які вважаються суттєвими, та потребують мінімізації або пом'якшення їх наслідків, зокрема

Щодо кожного з цих ризиків, в Товаристві було затверджено та задокументовано рекомендації для запобігання (prevention), пом'якшення (mitigation) та окреслено подальші плани дій (action plan).

Стратегія керівництва щодо зменшення вразливості страховика до ризиків, які потребують мінімізації і пом'якшення їх наслідків.

Керівництво організувало Систему управління ризиками (risk managements framework) Товариства, яка ґрунтується на наступних принципах:

Система управління ризиками Компанії побудована навколо:

Стратегія ризиків - це кількісний і якісний процес, метою якого є визначення максимального, сукупного, коротко- та довгострокового рівнів ризиків, які Товариство готове прийняти для підтримки своєї бізнес-стратегії. Вона відсилає до концепції ризик апетиту, який задокументовано в Декларації схильності до ризиків (Risk Appetite Statement).

Якісні показники - це принципи ризик апетиту, які описують типи ризиків, що Товариство готове прийняти або, навпаки, прагне уникнути для підтримки своєї бізнес-стратегії. Вони є якісними цільовими показниками, які керують визначенням метрик ризик апетиту та лімітів ризику.

Кількісні показники поділяються на два рівні:

Профіль ризику - це міра рівня ризику, до якого Товариство наразі є підданою (exposed), і який представлений набором значень, що спостерігаються для кожної Метрики ризик апетиту.

Управління ризиками спирається на належне документування ролей і обов'язків ключових зацікавлених сторін (стейкхолдерів), ефективну прописану документацію та комітети, що охоплюють усі групи ризиків.

Усі аспекти виявлення, вимірювання, моніторингу, управління та звітності ризиків для кожного сімейства ризиків охоплюються належними політиками. Залежно від характеру ризиків прописані політики затверджуються Наглядовою радою або Правлінням. Ці політики доповнюються процедурами та практиками, які визначені ключовими функціями.

У структурі управління ризиками, сформований всебічний набір комітетів, що на найвищому рівні дозволяє представити інформацію та погляди щодо вимірів ризику, капіталу та платоспроможності. Виконавчому комітетові допомагають тактичні і наглядові комітети. Тактичні комітети (tactical committees) - це органи прийняття рішень, які попередньо вивчають ризики або чутливі теми. Наглядові комітети (supervisory committees) моніторять та координують системи внутрішнього контролю та управління ризиками. Страховий комітет (insurance committee) - це комітет Правління, який відповідає за визначення лінійки продуктів, ефективність перестрахування та моніторинг ризиків андеррайтингу.

Загальні збори акціонерів є вищим органом ПрАТ «СК «КАРДІФ» з компетенцією визначеною Статутом та законодавством України.

Порядок проведення Загальних зборів встановлюється Законом України «Про акціонерні товариства», Статутом Компанії, та рішенням Загальних зборів. Питання порядку проведення Загальних зборів, в частині, не врегульованій Статутом Компанії, визначаються рішенням Загальних зборів, Положенням про Загальні збори та законодавством України.

Наглядова рада ПрАТ «СК «КАРДІФ» є колегіальним органом.

В межах компетенції, визначеної Статутом та Законодавством України, здійснює управління, а також контролює та регулює діяльність Виконавчого органу, компетенція якого визначена Статутом, Положенням про Наглядову раду та законодавством України.

У Компанії створений колегіальний Виконавчий орган, яким є Правління.

Здійснює управління поточною діяльністю Компанії, та має повноваження, визначені Статутом, Положенням про Виконавчий орган та законодавством України.

Правління підзвітне Загальним зборам та Наглядовій раді та організує виконання їх рішень.

Фінансова звітність складається з Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2025 року, Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2025 рік, Звіту про рух грошових коштів за 2025 рік, Звіту про власний капітал за 2025 рік, Приміток до фінансової звітності за 2025 рік.

Дана фінансова звітність була підготовлена відповідно до всіх вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» станом на 31 грудня 2025 року. Основні принципи облікової політики, застосовані при підготовці цієї фінансової звітності, наведені нижче. Ці принципи облікової політики послідовно застосовувалися протягом усіх представлених звітних періодів. Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Компанії її керівництво застосовувало власні професійні судження. Керівництво Компанії підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Компанія використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов'язань у наступному фінансовому році. Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших факторах, включаючи очікування майбутніх подій, які при існуючих обставинах вважаються обґрунтованими. При застосуванні принципів бухгалтерського обліку, крім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансових звітах, і оцінки, які можуть призвести до значних коректувань балансової вартості активів та зобов'язань протягом наступного фінансового року, включають:

Можливості подовження та припинення договорів оренди. Можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди Компанії. Вони використовуються для забезпечення максимальної операційної гнучкості при управлінні активами, які Компанія використовує у своїй діяльності.

При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для використання можливості подовження договору чи відмови від можливості його припинення. Опціони на подовження (або періоди часу після строку, визначеного умовами опціонів на припинення оренди) включаються до строку оренди тільки у тому випадку, якщо існує достатня впевненість у тому, що договір буде подовжено (або не буде припинено).

Для оренди офісних приміщень та паркувальних місць, як правило, найбільш значущими є такі фактори:

- У Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо для припинення (чи відмови від подовження) договору оренди встановлені значні штрафи.
- У Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо будь-які капіталізовані витрати на покращення орендованого активу, як очікується, матимуть істотну ліквідаційну вартість.
- В інших випадках Компанія розглядає інші фактори, у тому числі тривалість оренди у минулих періодах, а також витрати і порушення у звичайному порядку діяльності, які будуть необхідні для заміни орендованого активу.

У тих випадках, коли опціон фактично виконаний (чи не виконаний) або у Компанії виникає зобов'язання виконати (чи не виконати) його, оцінка строку оренди переглядається. Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на оцінку і які Компанія може контролювати.

Можливості Компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Керівництво Компанії вважає, що Компанія має можливості для продовження діяльності на безперервній основі навіть в умовах військової агресії з боку Російської Федерації. Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Компанія продовжуватиме виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни).

Керівництво вжило відповідних дій для забезпечення безперервності діяльності Компанії та зробило наступні припущення у своєму прогнозі на дванадцять місяців з дати цієї фінансової звітності:

- ступінь інтенсивності бойових дій та масштаби територій України, на які вторгаються російські війська, істотно не зростуть;
- Компанія зможе забезпечити безперервність своєї критичної ІТ-інфраструктури відповідно до заходів, вжитих керівництвом, а також планів реагування на інциденти та аварійного відновлення;
- наявні рівні ліквідності і надходження страхових премій дозволять покрити рівень операційних витрат і виконувати свої зобов'язання, в тому числі щодо виплати страхових збитків.

При формуванні припущень, що зазначені вище, керівництво Компанії проаналізувало результати діяльності у 2025 році, а також ряд інших факторів, а саме:

- керівництво Компанії спостерігало чітку тенденцію нарощування страхових операцій у 2025 року;
- аналіз надходжень страхових премій у січні-лютому 2026 року відповідає очікуванням та прогнозам керівництва Компанії;
- згідно прогнозу грошових потоків на період наступних 12 місяців з дати затвердження цієї фінансової звітності для випуску Компанія буде здатна виконувати свої зобов'язання. Крім того, існуючі комунікації з акціонерами дозволяють розраховувати на додаткове збільшення капіталу Компанії.

Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Компанії продовжувати діяльність. Компанія не має суттєвих активів у зоні активних воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях.

Станом на 31 грудня 2025 року Компанія дотримувалася усіх зовнішніх регуляторних вимог. Керівництво планує своєчасно обслуговувати фінансові та страхові зобов'язання Компанії у відповідності до умов укладених контрактів. Виходячи з прогнозів керівництва, очікується, що Компанія матиме достатньо ліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, депозити в банках) для виконання всіх вимог законодавства щодо платоспроможності та достатності капіталу. Виходячи зі стану справ на дату випуску цієї фінансової звітності, а також прогнозів керівництва, Компанія не очікує значних складнощів з виконанням вимог НБУ щодо платоспроможності та достатності капіталу протягом щонайменше наступних 12 місяців.

Станом на 31 грудня 2025 року Компанія не має зобовязань з перестрахування.

Виходячи з наступних прогнозів, керівництво Компанії не очікує проблем з ліквідністю та дотриманням регуляторних вимог:

- збільшення обсягів  продажів у 2026 році у порівнянні з рівнем звітного року;
- не очікується значного зростання коефіцієнта збитковості вище рівня попередніх років.

Керівництво Компанії визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Незважаючи на єдину суттєву невизначеність, пов'язану з війною в Україні, керівництво продовжує вживати заходів для мінімізації впливу на Компанію, і тому вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї фінансової звітності є доцільним.

У разі найгіршого сценарію розвитку подій, за якого інтенсивні воєнні дії відбуватимуться по всій території України, можна припустити, що це матиме вплив на діяльність Компанії, тривалість якого неможливо спрогнозувати. Ці обставини являють собою фактор невизначеності поза контролем Компанії.

Станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року вся сума грошових коштів Компанії розміщена на поточних рахунках та короткострокових депозитах (строком до трьох місяців) в банківських установах України, кредитний рейтинг яких підтверджено міжнародними рейтинговими агентствами та/або уповноваженими рейтинговими агентствами України (агентств Fitch, Moody's, "Кредит-Рейтинг" або "Експерт Рейтинг") і який відповідає інвестиційному рівню за Національною рейтинговою шкалою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 665 (рейтинг uaA та вище), а саме: АТ "УКРСИББАНК", АТ "Креді Агріколь Банк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ІНГ Банк Україна", АТ "Державний ощадний банк України", АТ "ОТП Банк".

Станом на 31 грудня 2025 року Компанія тримала грошові кошти у 6 банках-контрагентах  із загальною сумою грошових коштів та їх еквівалентів у кожному банку від 15 000 тисяч гривень та вище (станом на 31 грудня 2024 року - від 15 000 тисяч гривень та вище).

Аналіз кредитної якості поточних та короткострокових депозитних рахунків у банках (балансова вартість) за даними визнаних рейтингів представлений наступним чином:

Нараховані доходи за відсотками по депозитним та поточним рахункам за 12 місяців 2025 року склали 12 141 тисяч гривень (за аналогічний період попереднього року - 11 624 тисяч гривень) та відображені в статті  "Інвестиційний дохід" Звіту про фінансові результати.

Компанія застосовує облік Грошових коштів та їх еквівалентів за амортизованою вартістю.

Станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року резерв  очікуваних кредитних збитків за грошовими коштами та їх еквівалентами відноситься до 1 стадії та оцінюється на індивідуальній основі. Максимальний ризик на один депозит станом на 31 грудня 2025 року року становить 31 тисячу гривень (станом на 31 грудня 2024 року року - 23 тисячі гривень). Основна частина депозитних договорів, укладених Компанією, містять умови неможливості дострокового їх розторгнення без втрати нарахованого доходу за відсотками.

Аналіз зміни резерву під зменшення корисності грошових коштів та їх еквівалентів протягом 2025 та 2024 року:

Загальна сума Грошових коштів та їх еквівалентів відображених в статті 1165 Балансу (Звіту про фінансовий стан) Компанії станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року наведено нижче:

Для цілей складання Звіту про рух грошових коштів балансова сума Грошових коштів та їх еквівалентів відображених в статті 1165 Балансу (Звіту про фінансовий стан) Компанії зменшується на суму нарахованих на дату звітності та неотриманих процентних доходів та збільшується на суму резерву очікуваних кредитних збитків за грошовими коштами та їх еквівалентами. Деталізацію залишку коштів на початок та кінець звітного періоду (статті 3405 та 3415 Звіту про рух грошових коштів) наведено нижче:

Суми Інших надходжень грошових коштів від операційної діяльності та Інших витрат грошових коштів від операційної діяльності Компанії, які відображені в 510000 "Звіт про рух грошових коштів, прямий метод" станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року наведені нижче:

Інші поточні та непоточні зобов'язання і забезпечення наведені в розділі ІІІ Пасиву балансу складаються з наступних компонентів :

Податкове, валютне та митне законодавство України може тлумачитися по-різному й часто змінюватися. Відповідні місцеві та центральні органи можуть оскаржувати тлумачення цього законодавства керівництвом Компанії та його застосування до операцій і діяльності Компанії. Податкові органи України можуть займати більш агресивну позицію у своєму тлумаченні законодавства та проведенні податкових перевірок, застосовуючи більш складний підхід. Ці фактори в поєднанні з зусиллями податкових органів, спрямованими на збільшення податкових надходжень у відповідь на зростання бюджетного тиску, можуть призвести до збільшення рівня і частоти податкових перевірок. Зокрема, існує ймовірність того, що операції та діяльність, які раніше не оскаржувалися, можуть бути оскаржені. В результаті податкові органи можуть нарахувати істотні додаткові суми податків, штрафів та пені. Українське податкове адміністрування поступово посилюється, у тому числі підвищується ризик перевірок операцій, які не мають чіткої фінансово-господарської мети або виконаних за участю контрагентів, які не дотримуються вимог податкового законодавства. Відповідні органи мають право перевіряти податкові питання у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх завершення. За певних обставин перевірки можуть охоплювати більш тривалий період. Станом на 31.12.2025 року Компанія не має відкритих судових справ.

Кредитний ризик - це ризик втрати або несприятливої зміни фінансового стану, що є наслідком коливань кредитоспроможності контрагентів та будь-яких боржників, з якими взаємодіє Компанія, виражений у формі ризику невиконання зобов'язань контрагентом. Компанія виділяє кредитні ризики, пов'язані з активами, та кредитні ризики, пов'язані з зобов'язаннями. Кредитні ризики, пов'язані з зобов'язаннями, включають в себе наступні ризики:

-ризик неплатоспроможності перестраховика, що може призвести до невиконання перестраховиком зобов'язань по діючим договорам перестрахування. Компанія здійснює управління таким ризиком шляхом ретельного відбору потенційного перестраховика у відповідності до вимог уповноваженого державного компетентного органу, рівня платоспроможності та корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

-ризик неплатоспроможності агента. Неплатоспроможність агента може призвести до:

(а)неотримання страхових премій страхувальників, що були перераховані на рахунки агента відповідно до укладених договорів страхування, по яким страховик несе відповідальність, але не були перераховані на рахунок страховика.

(б)неотримання відшкодування частки агентської винагороди, що була виплачена агенту при

підписанні договору страхування, при достроковому припиненні відповідного договору страхування у випадку наявності домовленостей з агентом про відшкодування частки агентської винагороди.

Управління ризиком неплатоспроможності агента здійснюється шляхом проведення регулярного моніторингу рівня платоспроможності агентів та сум, що знаходяться під ризиком. На основі отриманих даних приймаються рішення в рамках компетенції відповідальних осіб відповідно до корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

Основні статті, у зв'язку з якими у Компанії виникає кредитний ризик, пов'язаний з активами, це гроші та їх еквіваленти та депозити в банках.

Максимальний рівень кредитного ризику Компанії, в цілому, відбивається в балансовій вартості фінансових і страхових активів у балансі.

Компанія розміщує грошові кошти та депозити лише в банках, узгоджених із акціонерами.

Найбільш значна концентрація кредитного ризику Компанії виникає у зв'язку з короткостроковими банківськими депозитами та поточними рахунками у банку, який є пов'язаною стороною Компанії під спільним контролем. Беручи до уваги природу цього контрагента, Компанія вважає, що така концентрація кредитного ризику не призведе до підвищення його рівня.

У 2025 та у 2024 роках Компанія не оголошувала та не сплачувала дивідендів.

Валютний ризик - це ризик зміни вартості фінансового інструмента внаслідок коливань валютних курсів. Компанія проводить операції переважно в національній валюті України, отже, вона не піддається впливу суттєвого валютного ризику.

Основні обмінні курси, що використовувались для перерахунку сум у іноземній валюті, були наступними:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2025 року:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2024 року:

Нижче в таблиці наведено аналіз чутливості прибутку або збитку та капіталу до обґрунтовано можливих змін курсів обміну на звітну дату при незмінності всіх інших змінних:

Фінансові витрати Компанії станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року наведено нижче:

Фінансові доходи Компанії станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року наведено нижче:

Першочергова відповідальність за управління ризиками Компанії лежить на працівниках Компанії, які ухвалюють рішення, пов'язані з прийомом ризику. Відповідальність за управління ризиками лежить на кожному працівнику Компанії під час виконання своїх поточних обов'язків.

Функція управління ризиками в Компанії здійснюється стосовно наступних ризиків:

- Ринковий ризик (що включає ринковий ризик, ризик ліквідності та ризик управління активами та пасивами, а також бере до уваги ризик ринкової концентрації);
-  Андеррайтинговий ризик (включаючи ризики пов'язані з преміями і резервамита катастрофічний ризик);
- Кредитний ризик (що включає "кредитний ризик активів" та "кредитний ризик пасивів", а також враховує ризик концентрації, який відноситься до суми прийнятих ризиків щодо одного дебітора або групи дебіторів););
- Операційні ризики (включає також юридичні, податкові та комплаєнс ризики, проте виключає ризики, пов'язані зі стратегічними рішеннями, а також репутаційні ризики);
- Стратегічний ризик (враховуючи також репутаційний ризик та нововиникаючі ризики);
- Міжгрупові фактори ризику (Трансверсальні, такі як ризик моделей, ризик сталлого розвитку, ризик належної поведінки).

Компанія здійснює управління ризиками відповідно до чинного законодавства, внутрішнього документу "Політика управління ризиками, включаючи ліміти ризиків", який об'єднує стратегію та політику управління ризиками Компанії та корпоративних принципів управління ризиками, що встановлюються акціонерами Компанії.

Управління ризиками спирається на належне документування ролей і обов'язків ключових зацікавлених сторін (стейкхолдерів), ефективну прописану документацію та комітети, що охоплюють усі групи ризиків.

Ризик процентної ставки. Компанія піддається ризику у зв'язку з впливом коливань домінуючих рівнів ринкової процентної ставки на її фінансовий стан та грошові потоки. Процентна маржа може збільшуватися в результаті таких змін, але може також зменшуватися або приносити збитки в разі непередбачених змін. У Компанії відсутні офіційно оформлена політика і процедури для управління ризиком процентної ставки, оскільки керівництво вважає, що цей ризик для діяльності Компанії є несуттєвим. За станом на кінець кожного звітного періоду у Компанії не було фінансових активів чи зобов'язань зі змінною процентною ставкою. Станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року зміни ринкових процентних ставок не мали б впливу на прибуток або збиток і капітал Компанії.

-
Адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати, які не відносяться до витрат на страхові послуги

Ризик ліквідності - це ризик неспроможності виконувати поточні або майбутні передбачувані чи непередбачувані грошові вимоги, що виникають у Компанії перед страхувальниками на підставі страхових зобов'язань внаслідок нездатності продати активи (i) своєчасно та (ii) за прийнятною ціною без (iii) значного впливу на ринкові ціни та/або своєчасно отримати доступ до альтернативних інструментів фінансування.

Компанія щодня стикається з вимогами оплати від постачальників товарів і послуг та заявами страхувальників (вигодонабувачів) за договорами страхування про страхові випадки. Компанія має достатньо коштів для виконання більшості перерахованих вимог. Крім того, надходження грошових коштів, пов'язані з доходом від страхових премій, також є джерелом грошових ресурсів для виконання поточних зобов'язань. Станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року всі фінансові зобов'язання Компанії погашаються за вимогою або протягом 1 місяця після закінчення звітного періоду, окрім зобов'язання з оренди. Недисконтовані грошові потоки за фінансовими зобов'язаннями згідно з договорами, окрім зобов'язань з оренди, приблизно дорівнюють балансовій вартості даних фінансових зобов'язань. Термін погашення дебіторської заборгованості в основному не перевищує одного місяця.

Ринковий ризик – це ризик фінансових втрат, що виникають внаслідок несприятливих змін на фінансових ринках. Ці несприятливі зміни, зокрема, відображаються у цінах (обмінних курсах іноземних валют, вартості облігацій, капіталу, товарів, деривативів, нерухомості тощо) і є результатом коливань відсоткових ставок, кредитних спредів, волатильності та кореляції.

До статті Поточні фінансові інвестиції відносяться депозити зі строком розміщення більше 3 місяців. Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 Компанія не мала фінансових інструментів, які б підпадали під визначення і Поточних фінансових інвестицій.

Сума Інших фінансових активів Компанії, яка відображена в 220000 "Звіт про фінансовий стан, у порядку ліквідності" станом на 31 грудня 2025 року та 2024 року наведена нижче:

У тисячах українських гривень					2025 рік	2024 рік
Дохід від продажу основних засобів					-	-
Списання кредиторської заборгованості					941	2
Резерв очікуваних кредитних збитків					2	44
Дохід за вирахуванням витрат від курсових різниць					-	-
Інші витрати					1	-
Всього інших операційних доходів					944	46

Основні засоби Компанії, що включають офісну техніку, комп'ютерне обладнання та інші основні засоби, а також активи у формі права користування включені у рядок 1010 "Основні засоби" Звіту про фінансовий стан. Інформація про залишкову вартість цих показників станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року наведена в таблиці нижче:

Компанія визнала такі основні засоби:

(1 - Машини та обладнання, 2 - Транспортні засоби , 3 - Інструменти, прилади, інвентар, 4 - Всього):

Станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року основні засоби Компанії не були передані у заставу для забезпечення банківських кредитів та позик.

Станом на 31 грудня 2025 року первісна вартість основних засобів, що були повністю замортизовано  становить 7 938 тис. грн. (31 грудня 2024 року:  7 732 тис. грн.).

Поточні фінансові забезпечення, що обліковуються за амортизованою вартістю:
Забезпечення витрат за консультаційні послуги	-	-
Забезпечення витрат за аудиторські послуги	650	600
Забезпечення витрат  по другій частині комісійної винагороди	3 239	4 150
Разом поточні фінансові забезпечення	3 889	4 750
Поточні нефінансові забезпечення:
Забезпечення відпусток персоналу	4 636	4 208
Забезпечення премій персоналу	1 556	1 482
Разом поточні нефінансові забезпечення	6 192	5 690
Всього поточних забезпечень	10 081	10 440

У 2024-2025 роках у сумі забезпечень відбулися наступні зміни:

У 2024-2025 роках у сумі інших забезпечень відбулися наступні зміни:

Керівництво очікує, що сума забезпечень станом на 31 грудня 2025 року буде використана протягом 2026 року.

Суттєва інформація – інформація, відсутність якої у фінансовій звітності може вплинути на прийняття рішень користувачів. У Компанії встановлюється межа суттєвості для: - з обліку окремих об'єктів, які належать до активів, зобов'язань і власного капіталу - 5 % загальної суми відповідно всіх активів, зобов'язань і власного капіталу; - визначення окремих видів доходів і витрат -2 % чистого прибутку (збитку) Компанії.

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання оподатковуваного прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові податкові різниці.

Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню - тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. Тимчасова податкова різниця, що підлягає оподаткуванню - тимчасова податкова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для використання цих збитків і користування пільгами.

Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій, які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

Компанія переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання.

Амортизація окремого об'єкта основних засобів розраховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується,  на очікуваний  період корисного  використання об'єкта  основних засобів, вираженого у роках. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 або діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об'єкта основних засобів, вираженого у місяцях.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів здійснюється протягом наступних строків:

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів незалежно від очікуваного строку використання нараховується в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Ліквідаційна вартість об'єктів основних засобів, інших матеріальних необоротних активів і нематеріальних активів не розраховується, і для цілей амортизації прирівнюється до нуля.

Витрати на придбання нематеріальних активів капіталізуються та амортизуються за прямолінійним методом протягом строків їх корисного використання:

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.

Ліцензії на здійснення страхової діяльності є безстроковими. Вони не амортизуються, але аналізуються в кожному звітному періоді на наявність підстав для знецінення таких активів.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають гроші в касі, гроші на рахунках в банках, інші кошти, а також інші короткострокові ліквідні інвестиції зі строком розміщення не більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки. Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю. Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються за перерахунком у гривні за курсом Національного банку України. Суми, що стосуються коштів, використання яких обмежено, виключаються з грошових коштів та їх еквівалентів

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів та немає впевненості у фактичному здійсненні господарської операції, визнаються витратами того звітного періоду, в якому первинні документи отримано, якщо сума понесених витрат суттєво не впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримано від контрагента своєчасно первинний документ або отримано копію первинного документа але є впевненість у фактичному здійсненні господарської операції, Компанія має право показати операцію у бухгалтерському обліку на підставі внутрішнього первинного документа (бухгалтерської довідки), складеної працівником Компанії, відповідальним за облік ТМЦ, робіт і послуг.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

-попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

-погашення одержаних позик;

-витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до законодавства України;

-балансова вартість валюти.

Витрати Компанії поділяються за такими категоріями:

- адміністративні витрати;
- витрати на збут;
- інші операційні витрати

З іншого боку витрати Компанії можуть відноситися до:

- витрат за страховими послугами (прямі та непрямі аттрибутивні витрати);
- витрат не віднесенихі до МСФЗ 17 (неаттрибутивні витрати);
- фінансових витрат;
- інвестиційних витрат;
- інших витрат

Адміністративні витрати на підставі проведеного аналізу можуть відноситися як до витрат за страховими послугами (аттрибутивні витрати), так і до витрат не віднесених до МСФЗ 17 (неаттрибутивні витрати).

На першому етапі аналізу адміністративні витрати аналізуються за департаментами (центрами витрат) та визначаються ключі розподілення для окремих видів витрат (пропорційно площі офісних приміщень, кількості співробітників, кількості автомобілів, тощо).

На другому етапі аналізу адміністративні витрати по кожному департаменту (центру витрат) аналізуються за природою видів витрат та розподіляються на аттрибутивні/неаттрибутивні витрати. На цьому етапі також проводится перерозподіл по департаментам (центрам витрат) витрат, які були попередньо визнані як непрямі адміністративні витрати.

На третьому етапі аналізу

- адміністративні витрати розподіляються на прямі/непрямі аттрибутивні/неаттрибутивні витрати;
- проводится перерозподіл по департаментам (центрам витрат) витрат, які були попередньо визнані як аттрибутивні непрямі адміністративні витрати, а після цього також перерозподіл по департаментам (центрам витрат) витрат, які були віднесені до категорії ІТ Підтримки в рамках Операційного департаменту;
- на підстві аналізу діяльності департаментів Компанії керівництвом визначаються ключі розподілення адміністративних витрат за кожним департаментом (центром витрат) за такими категоріями:
- аквізиційні витрати (аттрибутивні витрати),
- витрати на врегулювання збитків (аттрибутивні витрати),
- адміністративні витрати (аттрибутивні витрати та неаттрибутивні витрати);
- для кожного департамента (центра витрат) визначаються ключі розподілення та проводиться розподіл аттрибутивних аквізиційні витрати на початкові аквізиційні грошові потоки (IACF) та наступні аквізиційні грошові потоки (FACF).

На четвертому етапі аналізу визначається остаточних розподіл адміністративних витрат на аттрибутивні/неаттрибутивні з деталізацією за департаментами (центрами витрат) та за категоріями витрат.

Витрати на збут в повному обсязі відносяться до витрат за страховими послугами.

Інші операційні витрати є такими що в повному обсязі включаються до витрат не віднесених до МСФЗ 17.

Витрати, не пов'язані зі страховою діяльністю, включають:

-неаттрибутивні адміністративні витрати;

-інші витрати операційної діяльності

До неаттрибутивних адміністративних витрат відносяться:

- прямі витрати адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління Компанією, визначені за результатами аналізу наведеного вище:
- винагороди за послуги (аудиторські, депозитарні, експертні, інформаційно-консультаційні, з оцінки цінних паперів, зберігання документів, з видачі сертифікатів КЕП тощо);
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
- плата за доступ до бухгалтерських онлайн-сервісів, переплетення бухгалтерської документації;
- витрати на передплату періодичних видань, на друкарську і поліграфічну продукцію,  оприлюднення регульованої інформації;
- витрати на участь у конференціях;
- витрати на сплату державного мита;
- витрати на продовження доменів;
- інщі витрати, які не можна віднести до страхових.
- та частина непрямих страхових витрат визначені як неаттрибутивні за результатами аналізу наведеного вище.

До інших операційних витрат включаються:

- втрати на купівлю-продаж валюти;
- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резервуочікуваних кредитних збитків;
- витрати від операційної курсової різниці та на купівлю-продаж іноземної валюти, що виникають в результаті  розрахунків по операціях в іноземній валюті і від перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу;
- визнані штрафи, пеня, неустойка;
- інші витрати операційної діяльності (благодійна допомога, матеріальна допомога, додаткове благо, представницькі витрати, привітання партнерів та співробітників, страхування співробітників, членські внески тощо).

До фінансових витрат відносяться:

- витрати на проценти (за користування кредитами(позиками) отриманими);
- відсотки за зобов'язаннями з оренди;
- інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, які здійснені у звітному періоді, але будуть визнані витратами у звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів і витрат.

До витрат майбутніх періодів Компанії відносяться наступні витрати:

- витрати на обслуговування комп'ютерних програм;
- інформаційно-технічна підтримка та супровід програмного забезпечення;
- сплачені авансом орендні платежі;
- передоплата періодичних видань;
- оплата на страхування;
- витрати на вивіз безпечних відходів;
- сплата членських внесків;
- КЕП, сертифікати;
- інші витрати майбутніх періодів.

Депозити в банках зі строком розміщення більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки, подаються в окремому рядку у фінансовій звітності. Депозити в банках обліковуються за амортизованою вартістю. Враховуючи законодавчі вимоги до страхових компаній щодо забезпечення платоспроможності та вимоги щодо якості активів страхової компанії, розміщення вільних коштів на депозитних рахунках можливе лише у банківських установах із високим рівнем кредитного рейтингу. Отже, при прийнятті рішення щодо розміщення коштів Компанія перевіряє кредитний рейтинг банківської установи та аналізує наявну інформацію щодо зміни кредитного рейтингу банківської установи за попередні звітні періоди. У разі відсутності негативної інформації приймається рішення щодо розміщення коштів на депозитних рахунках.

Фінансовий інструмент - це будь-який договір між сторонами, результатом якого є виникнення фінансового активу у одного суб'єкта господарювання та фінансового зобов'язання або інструменту капіталу у іншого суб'єкта господарювання.

Фінансові інструменти первісно визнаються за їх справедливою вартістю плюс (для фінансових активів) мінус (для фінансових зобов'язань) витрати на операцію, що прямо відносяться на придбання фінансового активу чи фінансового зобов'язання. Прибуток або збиток при первісному визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною операції.

Протягом подальшої діяльності Компанія визнає фінансові активи за амортизованою вартістю - метою утримання такого активу (тобто бізнес-моделлю) є отримання передбачених договором потоків грошових коштів. При класифікації фінансових інструментів здійснюється SPPI-тест (Solely payments of principal and interest), який передбачає тестування умов фінансового інструменту, де грошові потоки за ним становлять виплату виключно основної суми та процентів за непогашену частину основного боргу (бізнес-модель І типу). Фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю.

Компанія застосовує модель очікуваних кредитних збитків, яка передбачає своєчасне відображення погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів з урахуванням наявної інформації та прогнозів на майбутнє. Об'єм очікуваних кредитних збитків, залежить від міри погіршення кредитної якості з дати порівняння, визначеної для фінансового інструменту. Оцінка резервів відбувається по відношенню до фінансових активів, що обліковуються за амортизованою вартістю.

Компанія оцінює резерви під збитки за фінансовими інструментами із застосуванням наступних підходів:

- загальний підхід: грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції
- спрощений підхід: фінансова дебіторська заборгованість. Компанія застосовує індивідуальний підхід до резервування для фінансових інструментів.

При здійсненні розрахунку резерву під зменшення корисності фінансових активів (резерву очікуваних кредитних збитків) Компанія застосовує наступну формулу:

PD_t = 1 - (1 - PD_T)^(t/T), де

PD_t - вірогідність дефолту в період меншому за рік,

PD_T - вірогідність дефолту протягом 12 місяців,

t - період менший за 12 місяців,

T - період 12 місяців

Період t можуть бути як місяці так і календарні або робочі дні, тоді показник T буде мити відповідне значення 12 місяців, 365 днів, 255 днів.

Виходячи з власних суджень та оцінок Компанія очікує наступну вірогідність дефолту протягом 12 місяців за типами фінансових активів:

Компанія регулярно переглядатиме вірогідність дефолту протягом 12 місяців за типами фінансових активів на щорічній основі.

Джерелом прогнозної інформації для макроекономічних показників, що їх використовує Компанія, є Національний банк України ( http://www.nbu.gov.ua ), а за неможливості отримання інформації про макроекономічні показники від Національний банк України, Компанія використовує власні судження та оцінки.

Зобов’язання – заборгованість Компанії, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у гривневому еквіваленті за офіційним (обліковим) курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання. Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат). Монетарні активи і зобов’язання в іноземній валюті перераховуються у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Доходи від операційної курсової різниці та від купівлі-продажу іноземної валюти або витрати від операційної курсової різниці та на купівлю-продаж іноземної валюти, що виникають в результаті розрахунків по операціях в іноземній валюті і від перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу згортаються та включаються до інших операційних доходів або інших операційних витрат у фінансовій звітності, що відповідає параграфу 35 МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції, немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції, на останню дату місяця та на дату балансу застосовується валютний курс, що було встановлено наприкінці попереднього робочого дня, та що діє впродовж всього наступного робочого дня.

Функціональною валютою Компанії є національна валюта України – гривня.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (зміна відстрочених податкових активів та зобов'язань) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати.

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

Сума зобов'язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до Податкового кодексу України.

Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов'язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація активу та погашення зобов'язання.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань у проміжній та річній фінансовій звітності.

Компанія нараховує податок на дохід згідно підпункту 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 Податкового кодексу України (далі - "ПКУ") в розмірі 3 відсотків за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ, який відноситься до інших понесених витрат на страхові послуги .

Компанія нараховує податок на прибуток за ставкою визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 ПКУ, від бази оподаткування, яка визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності Компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень "Розділу III. Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

З 01 січня 2023 року Компанія застосовує МСФЗ 17 "Страхові контракти". МСФЗ 17 містить наступні визначення, які використовує Компанія:

Страховий контракт -контракт, за яким одна сторона (емітент) приймає значний страховий ризик від іншої сторони (держателя страхового полісу), погоджуючись виплатити держателеві страхового полісу компенсацію в разі певної події в майбутньому, настання якої пов'язане з невизначеністю, - страхової події, що справляє на держателя страхового полісу несприятливий вплив

Держатель страхового полісу - cторона, що має право на компенсацію за страховим контрактом у разі настання страхової події.

Період покриття - період, протягом якого Компанія надає послуги страхового контракту. Цей період включає в себе послуги страхового контракту, що пов'язані з усіма преміями в межах страхового контракту.

Страховий ризик - ризик, що не є фінансовим ризиком, який передається від держателя контракту його емітентові.

Страховий ризик виникає, коли Компанія погоджується надати компенсацію держателю страхового полісу, якщо визначена непевна майбутня подія негативно вплине на держателя страхового полісу, з можливістю виплати значно більшої суми за сценарієм, за яким страховий випадок настає, на відміну від сценарію, за яким він не настає, враховуючи мінливість строків платежів. Контракти, які не відповідають визначенню страхового контракту, класифіковані як похідні контракти або сервісні контракти залежно від ситуації. Страхові контракти включають контракти прямого страхування (прийнятого перестрахування), що випущені Компанією.

У цілому, Компанія визначає істотний страховий ризик як імовірність того, що при настанні страхової події  їй доведеться  виплатити  страхове  відшкодування,  сума якого,  щонайменше, на 10% більша за суму виплати в разі, якщо страхова подія не настане. Страховий ризик існує, коли на момент підписання договору Компанія не впевнена в таких аспектах: настання страхової події, дата настання страхової події та сума відшкодування по страховій події.

Страхова подія - майбутня подія, настання якої пов'язане з невизначеністю і яка покривається страховим контрактом, що створює страховий ризик.

Послуги страхового контракту - зазначені нижче послуги, які Компанія надає держателеві страхового полісу за страховим контрактом:

- покриття на випадок страхової події (страхове покриття);

...

Група страхових контрактів - набір страхових контрактів, сформований шляхом поділу портфеля страхових контрактів, як мінімум, на контракти, випущені протягом періоду, що не перевищує одного року, і такі, що при первісному визнанні:

- є обтяжливими, якщо такі є;
- не мають значної вірогідності стати в подальшому обтяжливими, якщо такі є; або
- не належать ні до категорії (а), ні до категорії (б), якщо вони є.

Портфель страхових контрактів - cтрахові контракти, що наражаються на схожі ризики й управління якими здійснюється разом.

Зобов'язання за страховими вимогами (LIC) - обов'язок Компанії:

- перевірити та сплатити дійсні страхові вимоги за страховими подіями, що вже настали, включаючи події, що настали, але за якими не надходило вимог про здійснення страхових виплат, а також інші понесені витрати на страхування; і
- сплатити невключені до пункту (а) суми, що пов'язані з:
- послугами страхового контракту, які вже було надано; або
- будь-якими інвестиційними компонентами чи іншими сумами, що не пов'язані з наданням послуг страхового контракту й які не входять до зобов'язання на залишок покриття.

Зобов'язання на залишок покриття (LRC) - обов'язок Компанії:

- перевірити та сплатити дійсні вимоги за існуючими страховими контрактами стосовно страхових подій, які ще не настали (тобто обов'язок, який стосується тієї частини страхового покриття, строк якої ще не минув); і
- сплатити невключені до пункту (а) суми за існуючими страховими контрактами, що пов'язані з:
- послугами страхового контракту, які ще не надано (тобто зобов'язання, пов'язані з майбутнім наданням послуг страхового контракту); або
- будь-якими інвестиційними компонентами чи іншими сумами, що не пов'язані з наданням послуг страхового контракту й які не було передано до складу зобов'язання за страховими вимогами.

Контрактна сервісна маржа - це компонент активу чи зобов'язання для групи страхових контрактів, що відображає незароблений прибуток, який буде визнано Компанією при наданні послуг у майбутньому.

Контракт перестрахування - страховий контракт, випущений одним суб'єктом господарювання (перестраховиком) для компенсації іншому суб'єктові господарювання страхових виплат на підставі одного або кількох страхових контрактів, випущених таким іншим суб'єктом господарювання (базових контрактів).

Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання на залишок покриття, як дохід від страхування - у разі зменшення розміру зобов'язання на залишок покриття через надання послуг протягом періоду, що оцінюється з застосуванням пунктів Б120- Б124 МСФЗ 17.

(i) Ідентифікація контрактів у сфері застосування МСФЗ 17

МСФЗ 17 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації про страхові контракти, контракти перестрахування та інвестиційні контракти з умовами прямої участі (УПУ).

Для того, щоб ідентифікувати страхові контракти, які підпадають під дію МСФЗ 17, Компанія перевіряє, чи суб'єкт господарювання за певним контрактом приймає значний страховий ризик від страхувальника та зобов'язується надати страхувальнику компенсацію за негативний вплив, який визначається як невизначений майбутній страховий випадок.

Контракт, що відповідає визначенню страхового контракту, залишається страховим контрактом доти, доки всі права та обов'язки не буде погашено (тобто виконано, анульовано або спливе їх термін), крім як у разі припинення визнання контракту з застосуванням пунктів 74-77 МСФЗ 17 через модифікацію контракту.

(ii) Рівень агрегування

Для цілей оцінки страхові контракти агрегуються у так звані групи страхових контрактів. Це агрегування відбувається для забезпечення того, щоб прибутки визнавалися з плином часу пропорційно до наданих страхових послуг, а збитки визнавалися негайно, коли суб'єкт господарювання визначає, що укладений контракт є обтяжливим. Взаємозалік прибутків і  збитків  між виявленими  групами страхових контрактів  не  дозволяється.

Страхові контракти розподіляються за групами при первісному визнанні згідно з МСФЗ 17, і Компанія  не переглядає даний розподіл за групами у наступних  періодах, якщо не існує підстав для припинення визнання, які викладено в МСФЗ 17, пов'язаних з модифікацією страхового контракту, яка вимагає визнати новий контракт. Страхові контракти агрегуються у групи страхових контрактів, враховуючи такі три рівні:

- портфель - контракти, що наражаються на ризики з подібними характеристиками й управління якими здійснюється разом;
- прибутковість - контракти, що належать до однієї й тієї ж самої групи прибутковості, як визначено у МСФЗ 17:
- групи контрактів, що є обтяжливими при первісному визнанні;
- групи контрактів, які при первісному визнанні не мають значної можливості стати згодом обтяжливими;
- групи решти контрактів, що відносяться до даного портфеля;
- когорта - контракти, різниця між датами випуску яких не перевищує один рік.

Компанія розподіляє страхові контракти за групами, враховуючи вищезазначені рівні, таким чином:

- на рівні портфеля:
- на основі характеристик ризиків, на які наражається кожен окремий страховий контракт, а також з урахуванням існуючих процесів управління портфелем страхових контрактів;
- на рівні прибутковості:
- всі контракти обліковуються як прибуткові, якщо немає фактів чи обставин, які вказують на те, що вони не є прибутковими. Прибутковість оцінюється на рівні портфеля згідно з МСФЗ 17, але при цьому оцінка за даний квартал чи рік може бути перенесена на рівень когорти;
- на рівні когорти:
- було прийняте рішення проводити розподіл страхових контрактів- за річними когортами, що дозволяє більш точно розподіляти страхові контракти за їх прибутковістю для цілей оцінки зобов'язань.

Страховий контракт може містити один чи кілька компонентів, на які б поширювалася сфера застосування іншого МСФЗ, якби вони являли собою окремі контракти. Аналіз дозволяє Компанії встановити, що вона не пропонує продукти, які містять компоненти, що являють собою окремі контракти, на які б поширювалася сфера застосування іншого МСФЗ.

(iii) Межі контрактів

Компанія враховує в оцінці групи страхових контрактів усі майбутні грошові потоки в межах кожного контракту у складі групи. Межі контрактів відокремлюють майбутні грошові потоки, що стосуються діючих страхових контрактів, від майбутніх грошових потоків по контрактам, які ще не укладені.

Грошові потоки перебувають у межах страхового контракту, якщо вони випливають із суттєвих прав і обов'язків, що існують протягом звітного періоду, в якому Компанія може змусити держателя страхового полісу сплатити премії або в якому Компанія має дійсне зобов'язання надати держателеві страхового полісу послуги страхового контракту. Дійсне зобов'язання надати послуги страхового контракту завершується тоді, коли:

- Компанія має практичну змогу переоцінити ризики конкретного держателя страхового полісу і, як наслідок, установити ціну або рівень виплат, що повністю відображає ці ризики; або
- виконуються обидва наведені нижче критерії:
- Компанія має практичну змогу переоцінити ризики портфеля страхових контрактів, що містить відповідний контракт, і, як наслідок, установити ціну або розмір виплат, що повністю відображає ризик цього портфеля; і
- розмір премій до дати переоцінки ризиків не враховує ризиків, що стосуються періодів після дати переоцінки.

Для Компанії межі страхових контрактів узгоджуються з датами закінчення страхового покриття за відповідні оплачені періоди страхування, що зазначається в договорі страхування як юридичному документі, та пов'язаними грошовими потоками (премії, аквізиційні грошові потоки тощо), що здійснюються після закінчення страхового покриття, якщо вони випливають з прав та зобов'язань, що виникли в межах таких періодів страхування.

(iv) Методи оцінки

Компанія планує застосовувати до всіх контрактів підхід на основі розподілу премії (PAA) - спрощену модель, яка може бути застосована при оцінці страхових контрактів, період покриття яких становить менше 1 року, або коли її застосування не приводить до значних змін по відношенню до GMM. Згідно з цією моделлю, механізм розрахунку зобов'язання за рештою покриття є аналогічним тому, що застосовується при створенні резерву незароблених премій, без окремого подання RA та CSM, у той час, як зобов'язання за понесеними страховими збитками оцінюється з використанням GMM (без розрахунку CSM).

Переважна більшість договорів страхування (включаючи договори перестрахування з прив'язкою до дати виникнення збитків - loss occuring) мають період покриття один рік або менше. Для інших договорів (включно з договорами перестрахування з прив'язкою до дати підписання договору страхування - risk-attaching) Компанія, виходячи з проведеного аналізу умов договорів, очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування GMM.

Зобов'язання на залишок покриття

Оцінка при первісному визнанні

Зобов'язання на залишок покриття визначає зобов'язання Компанії як:

- обов'язок перевірити та сплатити дійсні страхові вимоги за існуючими страховими контрактами стосовно страхових подій, які ще не настали (тобто обов'язок, який стосується тієї частини періоду покриття, яка ще не минула); і
- сплачувати суми за діючими договорами страхування, які не включені у вищезазначений пункт і стосуються:
- ще не наданих послуг за договором страхування (тобто зобов'язання, які стосуються майбутнього надання послуг за договором страхування); або
- будь-яких інвестиційних компонентів або інших сум, які не пов'язані з наданням послуг за договором страхування та які не були віднесені до зобов'язання за страховими вимогами.

При первісному визнанні загальна сума зобов'язань за страховими контрактами включає зобов'язання на залишок покриття.

Згідно із моделлю оцінки PAA не враховується контрактна сервісна маржа, дисконтування та коригування на нефінансовий ризик. В такому випадку зобов'язання на залишок покриття при первісному визнанні дорівнює:

- преміям, одержаним при первісному визнанні, якщо такі є;
- мінус будь-які аквізиційні грошові потоки станом на таку дату, якщо Компанія не вирішить визнавати платежі як витрати; і
- плюс або мінус будь-яка сума, обумовлена припиненням визнання на таку дату:
- будь-якого активу за аквізиційними грошовими потоками; чи
- будь-якого іншого активу чи зобов'язання, попередньо визнаного для грошових потоків, пов'язаних з групою контрактів

Подальша оцінка

При застосуванні підходу PAA Компанія оцінює зобов'язання на залишок покриття станом на кінець кожного наступного звітного періоду таким чином:

- балансова вартість на початок звітного періоду;
- плюс премії, одержані протягом періоду;
- мінус аквізиційні грошові потоки;
- плюс будь-які суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному періоді;
- плюс будь-яке коригування компоненту фінансування;
- мінус сума, визнана як дохід від страхування за послугами, наданими в такому періоді; і
- мінус будь-який інвестиційний компонент, виплачений або переданий у зобов'язання за страховими вимогами.

Контрактна сервісна маржа

При застосуванні підходу PAA контрактна сервісна маржа Компанією не розраховується.

Збитковість страхових контрактів

Оцінка при первісному визнанні

Компонент збитку є складовою зобов'язання на залишок покриття і відображає збитки за групою обтяжливих контрактів. Первісний збиток відокремлюється у фінансовому результаті і коригується в наступних періодах на подальші збитки, сторнування збитків та вивільнення з плином часу таким чином, щоб компонент збитку для групи контрактів дорівнював нулю до завершення періоду покриття групи контрактів.

Компонент збитку встановлюється незалежно від моделі оцінки, що застосовується (тобто він встановлюється для загальної моделі оцінки, методу змінної винагороди та підходу на основі розподілу премії).

Страховий контракт є обтяжливим на дату первісного визнання, якщо грошові потоки виконання (скориговані на нефінансовий ризик та вартість грошей у часі), виділені під контракт, будь-які раніше визнані грошові потоки придбання й будь-які грошові потоки від контракту на дату первісного визнання в цілому являють собою чисте вибуття грошових коштів, що визнається у прибутку або збитку.

Якщо в будь-який час протягом періоду покриття факти та обставини вкажуть на збитковість  групи страхових контрактів, то Компанія розраховує різницю між:

- балансовою вартістю зобов'язання на залишок покриття;
- грошовими потоками виконання, що стосуються залишку покриття за групою.

У тому обсязі, в якому грошові потоки виконання, описані в п. (б) вище, перевищують балансову вартість, описану в п. (а) вище, Компанія визнає збиток у прибутку або збитку та збільшує зобов'язання на залишок покриття.

Подальша оцінка

У випадку застосування підходу на основі розподілу премії, оцінка компоненту збитку в наступних періодах здійснюється з використанням того самого методу розрахунку, що й при первісному визнанні.

Зобов'язання за страховими вимогами

Оцінка при первісному визнанні

Зобов'язання за страховими вимогами визначає зобов'язання Компанії як обов'язок суб'єкта господарювання перевірити та сплатити дійсні страхові вимоги за страховими подіями, що вже настали, включаючи події, що настали, але за якими не надходило вимог про здійснення страхових виплат, а також інші понесені витрати на страхування.

При первісному визнанні зобов'язання за страховими вимогами зазвичай дорівнює нулю, оскільки ще не відбулося жодного страхового випадку.

Зобов'язання за страховими вимогами визначаються (окремо для кожного виду страхового випадку) після настання страхового випадку, охоплюючи очікувану виплату претензій за таким страховим випадком, за яким вимоги ще не були повністю виплачені.

Зобов'язання за страховими вимогами охоплює грошові потоки, пов'язані з наданими послугами на звітну дату.

Оцінка цього зобов'язання базується на відповідних оцінках  щодо (1) оцінки майбутніх грошових потоків; (2) ставки дисконту; та (3) коригування на нефінансовий ризик, які застосовується до зобов'язань на залишок покриття.

Подальша оцінка

У кожному звітному періоді зобов'язання за страховими вимогами оцінюється як вартість грошових потоків виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, тобто являє собою найкращу оцінку поточної вартості майбутніх грошових потоків, необхідних для виконання зобов'язання за страховими вимогами і витратами по кожному страховому випадку, включаючи коригування на нефінансовий ризик.

Для всіх методів оцінки на кінець звітного періоду зобов'язання за страховими вимогами визначається як:

- зобов'язання за страховими вимогами на початок звітного періоду, що дорівнює зобов'язанню на кінець попереднього звітного періоду;
- плюс/мінус очікувані грошові потоки, що пов'язані з наданими в минулому послугами;
- плюс збільшення зобов'язання за страховими вимогами і витратами, понесеними, але не сплаченими у звітному періоді;
- плюс/мінус відсотки, нараховані на найкращу оцінку поточної вартості зобов'язань та коригування на нефінансовий ризик протягом звітного періоду за ставками дисконту, що застосовувалися при первісному визнанні (locked-in rate);
- плюс/мінус залишкові відсотки, нараховані за поточними ставками дисконту.

Після первісного визнання, Компанія визнає дохід та витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання за страховими вимогами:

- витрати на страхові послуги - у разі збільшення зобов'язань через страхові вимоги і витрати, що виникли протягом періоду за винятком будь-яких інвестиційних компонентів;
- витрати на страхові послуги - у разі будь-яких подальших змін у грошових потоках виконання, пов'язаних із понесеними страховими збитками за страховими вимогами за подіями, що сталися та понесеними витратами; та
- фінансові доходи або витрати за страхуванням - у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику.

Оскільки переважна більшість страхових вимог врегульовується протягом року з моменту страхового випадку, дисконтування під час оцінки зобовязань за страховими вимогами не здійснювалося.

Активи для аквізиційних грошових потоків

Передоплати, що являють собою аквізиційні витрати, сплачені до їх терміну та до первісного визнання контракту (коли платежі виходять за межі контракту, але є складовою грошових потоків виконання після первісного визнання контракту), не визнаються у складі зобов'язання на залишок покриття до моменту первісного визнання контракту; однак, вони розглядаються як частина активів або зобов'язань за страховим контрактом.

Якщо існують факти чи обставини, які вказують на те, що актив для аквізиційних грошових потоків може бути знецінений, на кінець кожного звітного періоду Компанія визнає збиток від знецінення таким чином, щоб балансова вартість кожного активу не перевищувала очікуваний чистий притік грошових коштів для групи страхових контрактів (тест на знецінення на рівні групи).

(v) Застосовані судження та розрахунки

Оцінки майбутніх грошових потоків

Компанія враховує в оцінці групи страхових контрактів усі майбутні грошові потоки в межах кожного контракту у складі групи. Оцінки майбутніх грошових потоків містять в собі, в неупереджений спосіб, усю доступну Компанії обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, яка доступна без надмірних витрат чи зусиль, про суму, строки й невизначеність відповідних майбутніх грошових потоків.

Компанія оцінює суми майбутніх грошових потоків за наявними контрактами враховуючи:

- грошові потоки в межах страхового контракту;
- інформацію про вимоги про здійснення страхових виплат, вже заявлені держателями страхових полісів;
- іншу інформацію про відомі або оціночні характеристики страхових контрактів;
- історичні дані про власний досвід Компанії, підкріплені, за необхідності, історичними даними з інших джерел;
- поточні очікування стосовно майбутніх подій, що можуть позначитись на таких грошових потоках.

Якщо потоки можуть бути визначені на рівні індивідуального договору страхування, то Компанія визначає їх таким чином, а потім об'єднує потоки за договорами, які належать до однієї групи. Потоки, які не визначено на рівні індивідуальних контрактів та рівні груп контрактів, алокуються Компанією на відповідні групи із застосуванням систематичних та раціональних підходів.

Договори перестрахування моделюються на тій самій основі, що й договори страхування. Однак, беручи до уваги особливості договорів перестрахування, при первісному визнанні (та так само, як і на кожну наступну звітну дату), очікувані майбутні грошові потоки включають оцінки майбутніх грошових потоків від базових страхових контрактів, які будуть випущені власником, але які знаходяться в межах виданих договорів перестрахування.

Ставки дисконту

Компанія коригує оцінки майбутніх грошових потоків для відображення часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із такими грошовими потоками, в тому обсязі, в якому фінансові ризики не враховано в оцінках грошових потоків.

Для грошових потоків у гривні Компанія використовує як криві дисконтування базові криві безкупонної дохідності за моделлю Свенссона, що розраховуються і публікуються Національним банком України.

Коригування на нефінансовий ризик

Компанія коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію,  якої потребує  Компанія за те, що приймає  на себе невизначеність  щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику. Коригування на ризик алокується на групи контрактів відповідно до їх ризикового профіля.

Оскільки коригування на нефінансовий ризик відображає компенсацію, яку потребуватиме Компанія за прийняття нефінансового ризику, що виник в результаті невизначеності розмірів і строків грошових потоків, коригування на нефінансовий ризик одночасно відображає:

- ступінь вигоди від диверсифікації, що її Компанія враховує при визначенні компенсації, якої він потребує за прийняття відповідного ризику; і
- як сприятливі, так і несприятливі наслідки у спосіб, що відображає ступінь несхильності суб'єкта господарювання до ризику.

Компанія визначає коригування на нефінансовий ризик для зобов'язання за страховими вимогами за допомогою методу довірчого рівня (confidence level technique).

Застосовуючи метод довірчого рівня, Компанія оцінює ймовірнісний розподіл майбутніх потоків і обчислює величину коригування на ризик як перевищення суми під ризиком (value at risk) за вибраного цільового довірчого рівня над очікуваною приведеною вартістю майбутніх грошових потоків для відповідних ризиків протягом всіх майбутніх років. Цільовий довірчий рівень - 80%. У розрахунках застосовується модель Мака або метод Пуасона з надлишковою дисперсією з бутстрепінгом. Рішення про застосування методу оцінки ґрунтувалося на характеристиках профілю ризику портфеля з метою найкращого відображення невизначеності оцінки, пов'язаної з нефінансовими ризиками.

Опис страхових продуктів

ПрАТ "СК "КАРДІФ" надає страхові послуги на території України за класами страхування на підставі безстрокової ліцензії на здійснення діяльності із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) відповідно до класу (класів, ризиків у межах класів) страхування, інформація щодо яких міститься в ДРФУ (Витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0024/32191 від    25/04/2024 р.), а саме:

- клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання) - страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання;
- клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування) - страхування на випадок хвороби - медичне страхування;
- клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] - страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування;
- клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ;
- клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна);
- клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12) - страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу;
- клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15) - страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії);
- клас 18 - страхування витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі - страхування медичних витрат, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон - страхування витрат, інших ніж медичні, пов'язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон.

В рамках Класу 9 розроблені продукти страхування:

-платіжних інструментів та майна фізичних осіб (ключів, гаманця, документів) від ризиків викрадення або втрати;

-іншого рухомого або нерухомого майна від ризиків пошкодження або знищення;

-тощо.

В рамках Класу 1 та Класу 2 розроблені страхові продукти:

-на випадок встановлення інвалідності або смерті;

-на випадок тимчасової втрати працездатності (отримання травми, розлад здоров'я, що потребує госпіталізації або перебування на лікарняному тощо);

-тощо.

В рамках Класу 16 розроблені страхові продукти:

-на випадок фінансових збитків внаслідок проведення операцій з використанням платіжних інструментів.

Страхові продукти формуються відповідно до актуарно розрахованих страхових тарифів та на підставі Загальних умов страхових продуктів, затверджених Правлінням Страховика.

Страхові продукти не є величиною постійною. Їх перелік та умови постійно змінюються залежно від попиту та пропозиції на ті чи інші страхові продукти, маркетингових та технічних рішень, дій конкурентів, і т.п.

Принципи групування портфелів страхових контрактів.

У зв'язку з запровадженням МСФЗ 17 Компанія веде облік страхових контрактів за гомогенними портфелями (когортами).

Усі страхові контрати групуються за:

- за типом ризику та методом управління;
- за рівнем прибутковості;
- за часом випуску

При групуванні страхових контрактів за типом ризику та методом управління враховується деталізація портфелів страхових контрактів за:

- Страховими продуктами;
- Партнерами, які представляють Компанію при укладанні договорів страхування.

За рівнем прибутковості страхові контракти розділяються на:

- обтяжливі при первісному визнанні;
- такі, де при первісному визнанні вітсутня значна вірогідність стати обтяжливими;
- інші.

За часом випуску страхові контракти розділяються за календарним роком, коли такі контракти були укладені.

Таким чином, схематично когорти страхових контрактів виокремлюються за наступною сукупністю признаків:

Продукт / Партнер / Рівень прибутковості / Рік укладення

Дохід від страхування (згідно з пунктом 83 та пунктами Б120-Б127 МСФЗ 17) відображає надання послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги,

- відкориговану на вплив фінансування; і
- без включення до неї будь-яких інвестиційних компонентів.

Пункт 83 МСФЗ 17 вимагає, щоб сума доходу від страхування, визнана в періоді, відображала передавання обіцяних послуг у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги. Сукупна компенсація за групою контрактів містить у собі такі суми:

- суми, пов'язані з наданням послуг, у складі:
- витрат на страхові послуги за винятком будь-яких сум, пов'язаних з коригуванням на нефінансовий ризик, що враховані у (ii), та будь-яких сум, віднесених на компонент збитку за зобов'язанням на залишок покриття;

(iа)сум, пов'язаних з податком на прибуток, що можуть бути безпосередньо віднесені на держателя страхового полісу;

- коригування на нефінансовий ризик за винятком будь-яких сум, віднесених на компонент збитку за зобов'язанням на залишок покриття; і
- контрактної сервісної маржі.
- суми, що стосуються аквізиційних грошових потоків.

Страхові премії за договорами страхування (перестрахування) визнаються доходами з дати виникнення відповідальності відповідно до договору страхування (перестрахування).

Договір страхування може бути розірваний на вимогу страхувальника або Компанії, якщо це передбачено договором страхування, а також за домовленості сторін. У разі дострокового припинення дії договору страхування Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії за період, що залишився до закінчення дії договору страхування, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором, якщо інше не передбачено договором страхування. Сума витрат на ведення справи є доходом від страхової діяльності (від надання страхової послуги), так як витрати на ведення страхової справи є складовою частиною страхового тарифу, який застосовується при укладенні договору страхування, і відповідно, частиною страхового платежу, який розраховується на підставі страхового тарифу. Якщо вимоги страхувальника обумовлені порушенням умов договору страхування Компанією, то Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії в повному обсязі на підставі розпорядження відповідальної особи.

Аванси отримані від страхувальників не визнаються у складі зобов'язання на залишок покриття до моменту первісного визнання контракту та розглядаються як частина нестрахових зобов'язань.

Страховим агентам виплачується винагорода за реалізацію (комісійна винагорода) згідно умов, прописаних в договорах доручення. Передоплати, що являють собою аквізиційні витрати (агентська винагорода страховим агентам) , сплачені до їх терміну та до первісного визнання контракту (коли платежі виходять за межі контракту, але є складовою грошових потоків виконання після первісного визнання контракту), не визнаються у складі зобов'язання на залишок покриття до моменту первісного визнання контракту та розглядаються як частина нестрахових активів.

 До витрат за страховими послугами  включаються прямі та непрямі аттрибутивні витрати:

прямі витрати - витрати страховика, які можуть бути безпосередньо віднесені на окремі договори або групи договорів (когорти), або клас страхування:

страхова виплата (страхове відшкодування) - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору майнового страхування, особистого страхування та страхуванні відповідальності при  настанні страхового випадку у межах страхової суми. Страхова виплата (виплата страхового відшкодування) здійснюється згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника ( його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами договору страхування-вигодонабувача ) та страхового акта. Розмір страхової виплати (страхового відшкодування) визначається в страховому акті.

послуги асистанс - комплекс асистанських послуг, що включає в себе надання виконавцем клієнтам Компанії інформаційної (організаційної) підтримки та/або консультування клієнтів Компанії. Послуги асистансу призначені виключно для захисту інтересів клієнтів Компанії у разі настання події, що має ознаки страхового випадку за договором страхування, внаслідок чого у клієнта виникає необхідність в інформаційній (організаційній) підтримці, консультації з питань, пов'язаних з виконанням договору страхування, та для запобігання і зменшення збитків внаслідок  події, що має ознаки страхового випадку за договором страхування. Детальний перелік послуг зазначається у договорі між Компанією та асистанською компанією.

аквізиційні витрати - пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів та можуть включати:

витрати на ведення і обслуговування страхової діяльності , зокрема витрати на сплату податку на дохід за договорами страхування.

непрямі аттрибутивні витрати - витрати страховика, які не можна безпосередньо віднести на окремі договори або сукупність договорів(когорти), або клас страхування та які розподіляються між ними опосередковано з використанням відповідних ключів розподілення:

аквізиційні витрати - пов'язані з укладанням та пролонгацією договорів та складаються з витрат, попередньо віднесених до адміністративних витрат за департаментами (центрами витрат) згідно з результатами аналізу наведеного вище, можуть включати :

витрати на ведення і обслуговування страхової діяльності, що складаються з витрат, попередньо віднесених до адміністративних витрат за департаментами (центрами витрат) згідно з результатами аналізу наведеного вище, можуть включати:

витрати на врегулювання збитків - пов'язані з урегулюванням заявлених збитків (вимог), що виникли у зв'язку з настанням подій, що мають ознаки страхового випадку, та складаються з витрат, попередньо віднесених до адміністративних витрат за департаментами (центрами витрат) згідно з результатами аналізу наведеного вище, можуть включати:

Витрати на страхові послуги, понесені за страховими контрактами, визнаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому вони понесені, і включають збитки за страховими вимогами (за вирахуванням сум отриманих регресів), інші витрати на страхові послуги, амортизацію аквізиційних витрат, збитки і сторно збитків за обтяжливими контрактами, а також збитки і сторнування збитків від знецінення активів за аквізиційними грошовими потоками.

Чистий результат перестрахування складається з вартості перестрахування за вирахуванням відшкодування витрат на страхові послуги перестраховиками. Вартість перестрахування визнається у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому послуги отримано від перестраховика протягом періоду покриття. Відшкодування витрат на страхові послуги, отримані від перестраховиків, визнаються у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід у тому періоді, в якому відшкодовані страхові вимоги та інші витрати на страхові послуги, включаючи будь- які зміни очікувань щодо цих сум, а також відшкодування та сторно відшкодування компоненту збитків. Формування компоненту відшкодування збитків і подальше збільшення або зменшення компоненту відшкодування збитків, пов'язане з майбутніми послугами, відображається у складі чистого результату перестрахування.

Чисті фінансові доходи або витрати за страховими контрактами й утримуваними контрактами перестрахування, які подані у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід, складаються переважно зі змін у балансовій вартості страхових контрактів і контрактів перестрахування внаслідок впливу вартості грошей у часі. Фінансові доходи і витрати виникають у зв'язку із впливом дисконтування грошових потоків виконання у складі активу за страховими вимогами та зобов'язання за страховими вимогами з використанням поточних ставок дисконту.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Прибутки і збитки від вибуття нематеріальних активів, які визначаються як різниця між сумою надходжень від вибуття активу та його балансовою вартістю на момент вибуття, відносяться на фінансовий результат.

Оренда - це договір або частина договору, згідно якого передається право користування активом протягом певного періоду часу в обмін на відшкодування. Компанія застосовує МСФЗ 16 "Оренда" по відношенню до всіх договорів оренди та суборенди з 1 січня 2019 року.

Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передається право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду в обмін на відшкодування.

Для оцінки договору оренди враховуються такі характеристики:

- актив має бути ідентифікованим;
- іншій особі передається право отримувати практично всі економічні вигоди від використання такого активу;
- особа отримує право визначати спосіб використання активу виходячи з його властивостей;
- за орендодавцем залишається право заміни активу з метою ремонту або технічного обслуговування;
- користування активом є платним;
- актив передається на чітко визначений термін.

Орендар може вирішити не застосовувати вимоги визнання активів у формі права користування та зобов'язань з оренди до:

- короткострокової оренди; та
- оренди, за якою орендований актив є малоцінним.

В такому випадку орендар визнає орендні платежі, пов'язані з такою орендою, як витрати за прямолінійним або іншим доречним системним методом протягом строку оренди.

Первісна вартість активу у формі права користування має включати:

- величину первісної оцінки зобов'язання з оренди;
- авансові орендні платежі на дату початку оренди або до такої дати за вирахуванням отриманих стимулювальних знижок;
- будь-які початкові прямі витрати, понесені орендарем;
- оцінку витрат, які будуть понесені орендарем при демонтажі та переміщенні базового активу, відновленні ділянки, на якому він розташовується, або відновленні базового активу до стану, яке вимагається за умовами оренди, за винятком випадків, коли такі витрати понесені для виробництва запасів.

Актив у формі права користування обліковується на субрахунках 10 рахунку "Основні засоби" залежно від категорії майна, що орендується.

Одночасно орендар повинен оцінювати зобов'язання з оренди з поступовим зниженням (дисконтування) вартості орендних платежів, які потрібно сплатити в період дії договору.

До витрат періоду потраплятимуть витрати на амортизацію базового активу і фінансові витрати на залишок зобов'язання з оренди.

Витрати на капітальні ремонти можна зараховувати до балансової вартості активу з права користування або обліковувати окремо.

Сума зобов'язання по оренді визнається шляхом дисконтування майбутніх платежів з використанням відсоткової ставки, закладеної в договорі оренди, якщо відсутня - то беруть ставку залучення додаткових позикових коштів на дату розрахунку.

Договір може передбачати індексацію на індекс інфляції чи інший показник, що має бути врахований при обчисленні поточної вартості орендних зобов'язань на кожну звітну дату.

Зобов'язання з оренди обліковується на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" у частині зобов'язань терміном до 12 місяців, на рахунку 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" у частині зобов'язань терміном більше 12 місяців.

Після початку оренди орендар оцінює зобов'язання з оренди:

а)збільшуючи балансову вартість на відсоткові витрати за фінансовим орендним зобов'язанням;

б)зменшуючи балансову вартість на суми здійснених орендних платежів; та

в)переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою перегляду фіксованих платежів.

Переоцінка вартості права з користування об'єктом оренди та орендного зобов'язання відбувається при зміні умов договору, а саме збільшення/зменшення суми орендної плати (в тому числі в наслідок індексації) та/або терміну дії договору оренди, зміна (збільшення/зменшення) предмету оренди, зміна порядку розрахунків, проведення поліпшень тощо.

Модифікація договору оренди обліковується як окрема оренда, якщо виконуються такі обидві умови:

- модифікація розширює сферу дії оренди, додаючи право на використання одного або більшої кількості базових активів; та
- компенсація за оренду зростає на суму, зіставну з окремо взятою ціною розширення сфери дії оренди, та відповідними коригуваннями такої окремо взятої ціни з метою відображення обставин конкретного договору.

Облік та визнання у фінансовій звітності орендних операцій, активів і зобов'язань має проводитись з урахуванням додаткових угод та юридичних фактів, що впливають на права і обов'язки сторін договору.

В іншому випадку модифікації (змін) договору оренди яка не спричиняє у орендаря виникнення обов'язку обліку договору оренди як окремого договору, орендар повинен здійснити переоцінку зобов'язань за орендою.

Методологічні принципи формування і відображення у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначаються МСФЗ.

Дебіторська заборгованість включає:

-дебіторську заборгованість працівників та інших осіб;

-дебіторську заборгованість постачальників товарів, робіт, послуг, якщо формою розрахунку є попередня оплата;

-іншу дебіторську заборгованість.

Після первісного визнання за фактичною собівартістю дебіторська заборгованість на дату балансу відображається за амортизованою вартістю (фактична собівартість мінус виплачена (погашена) на цей момент частина фактичної собівартості мінус резерв очікуваних кредитних збитків ).

Формування резерву очікуваних кредитних збитків описано у розділі  "Фінансові інструменти".

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву очікуваних кредитних збитків. Згідно з чинним законодавством строк позовної давності для списання безнадійної заборгованості становить 1095 днів. У разі недостатності суми нарахованого резерву безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші витрати операційної діяльності. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву очікуваних кредитних збитків не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших витрат операційної діяльності.

Щокварталу Компанія здійснює інвентаризацію дебіторської заборгованості.

При відкликанні банківських ліцензій у банків-контрагентів на суму коштів на поточних рахунках та суму депозитних вкладів у таких банках створюється резерв очікуваних кредитних збитків в розмірі таких коштів, з можливістю визнати заборгованість по грошовим коштам, що знаходяться на поточних рахунках та депозитних вкладах в банках, які проходять процедуру ліквідації, безнадійною та списати за рахунок створеного резерву, якщо ліквідатор не задовольнить вимоги Компанії.

Основним засобом визнається матеріальний актив, що призначається для використання у господарській діяльності, вартість якого перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. До малоцінних необоротних активів відносяться всі основні засоби, вартість яких дорівнює або менше 20 000 грн.

Основні засоби зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання об'єкта основних засобів, визнається як різниця між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю об'єкта.

Резерви за зобов'язаннями та платежами - це нефінансові зобов'язання, сума й термін яких не визначені. Резерв визнається у разі одночасного дотримання трьох умов:

1)Компанія має існуюче зобов'язання, яке виникло внаслідок якоїсь минулої події;

2)видається вірогідним, що для врегулювання зобов'язання буде потрібне вибуття ресурсів, що містять економічні вигоди;

3)можливо оцінити суму резерву.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

­сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

­сума попередньої оплати товарів (робіт, послуг);

­надходження, що належать іншим особам;

­надходження від первинного розміщення цінних паперів;

­сума балансової вартості валюти.

У результаті використання активів Компанії іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів:

­проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди;

­роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідного договору;

­дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Умовою визнання відсотків і роялті є імовірність отримання Компанією економічної вигоди, а дивідендів - достовірно оцінений дохід.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

­дохід від страхування;

­інший операційний дохід;

­інші фінансові доходи.

У ході нормальної діяльності Компанія передає ризики в перестрахування. Політика Компанії передбачає перестрахування всіх значних ризиків. Сума ліміту залежить від виду страхового продукту.

Договори страхування, передані в перестрахування, не звільняють Компанію від її зобов'язань перед страхувальниками (вигодонабувачами) за укладеними договорами страхування. Активи перестрахування включають суми до отримання від перестрахових компаній по виплачених відшкодуваннях. Кредиторська заборгованість по перестрахуванню являє собою зобов'язання Компанії передати перестраховикам премії з перестрахування.

За всіма договорами перестрахування, укладеними Компанією, перестраховик приймає значний страховий ризик; таким чином, всі договори перестрахування підпадають під сферу застосування МСФЗ 17 і оцінюються відповідно до вимог стандарту. В 2023 році Компанія не передавала ризик перестраховикам.

Облік та судження, застосовані до страхових контрактів, були аналогічно застосовані до перестрахових контрактів. Виділимо основні відмінності та особливості:

- Компанія поділяє перестрахові контракти на портфелі за наступними критеріями:
- перестраховик;
- тип договору перестрахування;
- лінія бізнесу;
- канал продажів підлеглого прямого бізнесу;
- тривалість договору перестрахування;
- як правило група перестрахових контрактів Компанії представлена одним контрактом;
- договори перестрахування поділяються на три групи прибутковості:
- договори, що несуть чистий дохід при первісному визнанні;
- договори, що ведуть до чистих витрат при первісному визнанні без значної ймовірності прибутку в майбутньому;
- інші договори;
- грошові потоки відбуваються в межах договору, якщо вони є результатом прав або обов'язків, що існують протягом звітного періоду, у якому Компанія:
- зобов'язана здійснювати платежі на користь перестраховика;
- має право користуватися послугами перестраховика;
- Компанія застосовує сумісні, несуперечливі та послідовні припущення для оцінювання за договорами перестрахування та за відповідними договорами страхування;
- оцінки сучасної приведеної вартості майбутніх грошових потоків можуть включати коригування на ризик дефолту перестраховика;
- згідно стандарту для оцінювання за договорами перестрахування можливе застосування підходів РАА або GMM;
- Компанія фактично застосовує підхід РАА для оцінювання за договорами перестрахування.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КАРДІФ"

Компанія зареєстрована в Україні як фінансова установа та є резидентом України. Компанію було створено 21 липня 2006 року. Компанія входить до складу міжнародної групи BNP Paribas. Прямий учасник Компанії належить до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною Компанії. BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, корпус 9, ПОДІЛЬСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, 04070, Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, корпус 9, ПОДІЛЬСЬКИЙ р-н, м. КИЇВ, 04070, Україна

Основний вид діяльності Компанії - надання страхових послуг на території України. Послуги Компанії включають страхування від нещасних випадків, страхування здоров'я на випадок хвороби, страхування фінансових ризиків (зокрема, ризику шахрайства навколо платіжних карток), страхування майна та страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ.

ПрАТ "СК "КАРДІФ" надає страхові послуги на території України за класами страхування на підставі безстрокової ліцензії на здійснення діяльності із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) відповідно до класу (класів, ризиків у межах класів) страхування, інформація щодо яких міститься в ДРФУ (Витяг із Державного реєстру фінансових установ № 27-0024/32191 від 25/04/2024 р.), а саме:

Компанія не має ліцензії з надання послуг зі страхування життя.

Наглядова рада Компанії є колегіальним органом, який захищає права акціонерів, а також здійснює нагляд за регулюванням діяльності Компанії. Члени наглядоовї ради, що складається з 3 (трьох) осіб, що обираються загальними зборами акціонерів строком на 3 (три) роки.

Станом на 01.01.2025 року до складу Наглядової ради входили:

17.06.2025 відбулась заміна в складі членів Наглядової Ради, а саме: пані Марина КРІСТОФАРІ була замінена акціонером на пана Ксав'є БРУЕ, який був погоджений НБУ 07,11,2025.

Станом на 31.12.2025 року до складу Наглядової ради входили:

Правління Компанії здійснює управління поточною діяльністю.

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – «МСФЗ») та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» станом на 31 грудня 2025 року та за 2025 фінансовий рік для ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КАРДІФ» (далі – ПрАТ «СК «КАРДІФ» або «Компанія»)

Звітність зі сталого розвитку

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1015-р схвалено Стратегію запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі - Стратегія).

Метою Стратегії є запровадження подання підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року, що забезпечить адаптацію національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС), сприятиме доступу українських підприємств до міжнародних ринків капіталу та залученню іноземних інвестицій.

У ЄС питання звітування із сталого розвитку врегульовано у прийнятій Європейським Парламентом і Радою Директиві (ЄС) 2022/2464 від 14.12.2022 про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 537/2014, Директиви 2004/109/ЄС, Директиви 2006/43/ЄС і Директиви 2013/34/ЄС щодо корпоративної звітності із сталого розвитку (далі - Директива 2022/2464/ЄС) та Делегованому Регламенті Комісії (ЄС) 2023/2772, що доповнює Директиву 2013/34/ЄС Європейського Парламенту і Ради щодо стандартів звітності із сталого розвитку. Зокрема, зазначеним Регламентом затверджено Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), які відповідні підприємства повинні використовувати для звітування із сталого розвитку згідно зі статтями 19a і 29a оновленої Директиви 2013/34/ЄС.

Вимоги Директиви 2022/2464/ЄС реалізуються через стандарти звітності, які передбачають розкриття загальної інформації, інформації про екологічні питання, соціальні та трудові питання та питання корпоративного управління. Є 12 стандартів, які охоплюють усі аспекти сталого розвитку: ESRS 1 "Загальні вимоги", ESRS 2 "Загальні розкриття", E1 "Зміна клімату", E2 "Забруднення", E3 "Водні та морські ресурси", E4 "Біорізноманіття та екосистеми", E5 "Циркулярна економіка", S1 "Власна робоча сила", S2 "Працівники у ланцюгу вартості", S3 "Вплив на громади", S4 "Споживачі та кінцеві користувачі", G1 "Ділова поведінка".

Звітність із сталого розвитку не є фінансовою звітністю. Відповідно до проєкту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо запровадження звітності із сталого розвитку" від 04.08.2025 № 13598 (далі - Проєкт № 13598), звітність із сталого розвитку має бути частиною звіту про управління та подаватися одночасно із фінансовою звітністю. Звітність із сталого розвитку, яка має бути обов'язковою до подання визначеним колом суб'єктів господарювання, згідно з Проєктом № 13598 має складатися за стандартами звітності із сталого розвитку, які прийняті Європейською комісією. Відповідно до Проєкту № 13598 першим звітним періодом, за який підприємства подають звітність із сталого розвитку за стандартами звітності із сталого розвитку, для великих підприємств, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для материнських підприємств великої групи, середня кількість працівників яких за рік, що передує звітному, на консолідованій основі становить понад 500 осіб, - 2027 рік; для великих підприємств та материнських підприємств великої групи, крім тих, що зазначені вище, - 2028 рік; для малих та середніх підприємств, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу, - 2029 рік.

Також у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" та деяких законів України щодо удосконалення законодавства у сфері аудиторської діяльності" від 05.09.2025 № 14016, яким передбачено встановлення вимог до аудиторів щодо підготовки звіту з обов'язкового надання впевненості щодо звітності зі сталого розвитку. 

Підготовка звітності із сталого розвитку вимагатиме здійснення великого обсягу робіт у частині визначення ризиків, можливостей і впливу, суттєвості впливу, ланцюжка створення вартості, їх оцінки та належної перевірки, тому суб'єктам господарювання потрібно розпочати підготовчу роботу з аналізу інформації, розроблення плану складання звітності із сталого розвитку, збору і перевірки інформації, необхідної для складання такої звітності.

Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не відбулося жодний подій, які б могли вплинути на фінансову звітність Компанії за 2025 рік та інформація про які вимагає розкриття в цій фінансовій звітності. Також відсутні події після дати балансу, які не знайшли відображення у фінансовій звітності, проте можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан емітента акцій, зокрема щодо відповідності розміру власного капіталу вимогам законодавства. Разом з тим, слід зазначити, що продовжує діяти воєнний стан, введений 24 лютого 2022 року через військову агресію з боку Російської Федерації проти України. Наразі дію воєнного стану подовжено до 04 травня 2026 року. Вірогідність подальшого подовження строку дії воєнного стану за оцінками керівництва Компанії є високою. В умовах воєнного стану діяльність Компанії продовжується. Компанія продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни). Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність за основними функціональними напрямками віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Компанії на випадок евакуації персоналу, відсутності електроенергії чи відсутності фізичного доступу до офісу Компанії. На даний момент Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. На даному етапі керівництво Компанії не може оцінити кінцевий вплив військової агресію з боку Російської Федерації проти України на бізнес, фінансове становище та результати діяльності Компанії. Керівництво впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності Компанії за поточних умов.

Затверджена згідно з Наказом Голови Правління № 22-З від 07.04.2026 року.

2026-04-07

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. При аналізі кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі.

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Компанія входить до складу BNP Paribas Group. В звітних періодах Компанія не проводила операцій з материнською компанією та не мала залишків за ними.

Протягом 2025 року ПрАТ "СК "Кардіф" мало відносини з такими пов'язаними особами, які знаходяться під спільним контролем:

До операцій з пов'язаними сторонами також належать витрати Компанії на винагороду основного управлінського персоналу у складі 8 осіб, визначених законодавством, які відображені у складі адміністративних витрат.

Суми адміністративних витрат за операціями з основним управлінським персоналом в 2025 та 2024 роках (15 106 тис. грн. та 13 670 тис. грн. відповідно) складаються з компенсації основному управлінському персоналу, що включає:

Суми грошових коштів та еквівалентів станом на 31.12.2025 р. та 31.12.2024 р. (90 261 тис. грн. та 93 369 тис. грн. відповідно) складаються з:

Суми витрат, пов'язаних з персоналом, до сплати станом на 31.12.2025 р. та 31.12.2024 р. (4 241 тис. грн. та 3 990 тис. грн. відповідно) складаються з компенсації основному управлінському персоналу, що включає:

Станом на 31 грудня 2025 року Компанія не має активів чи зобов’язань, облікованих за справедливою вартістю. Справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, що відображаються за амортизованою вартістю, станом на 31 грудня 2025 року та на 31 грудня 2024 року приблизно дорівнює їх балансовій вартості. Справедлива вартість інструментів із фіксованою процентною ставкою, які не мають ринкових котирувань, була розрахована на основі майбутніх очікуваних грошових потоків, дисконтованих із застосуванням поточних процентних ставок для нових інструментів, що мають подібний кредитний ризик та строк до погашення, який залишився («Рівень 3» в ієрархії справедливої вартості, крім грошових коштів і їх еквівалентів, віднесених до категорії «Рівень 1»).

Для цілей оцінки МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» передбачає три класи фінансових активів, до кожного з яких застосовуються свої правила оцінки та визнання прибутків та збитків: 1) за амортизованою вартістю; 2) за справедливою вартістю з визнанням її змін в іншому сукупному доході; 3) за справедливою вартістю з визнанням її змін у прибутку або збитку.

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року всі фінансові активи Компанії були включені до категорії «за амортизованою вартістю».

Станом на 31 грудня 2025 року та 31 грудня 2024 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

У таблиці далі показані зобов'язання з оренди станом на 31 грудня 2025 року за строком погашення, що залишився (договір оренди було переукладено до 29 листопада 2025 року на наступні 35 місяців). Суми у таблиці - це недисконтовані грошові потоки за угодами (до вирахування майбутніх фінансових витрат). Ці недисконтовані грошові потоки відрізняються від сум, відображених у звіті про фінансовий стан, оскільки суми у звіті про фінансовий стан базуються на дисконтованих грошових потоках.

Якщо сума, що підлягає виплаті, не є фіксованою, сума в таблиці визначається виходячи з умов, існуючих станом на кінець звітного періоду. Валютні виплати перераховуються із використанням обмінного курсу спот станом на кінець звітного періоду.

Активи у формі права користування – право Компанії використовувати орендовані активи протягом строку оренди. В ході звичайної діяльності Компанія орендує офісні приміщення та паркувальні місця. Договори оренди, як правило, укладаються на встановлений строк від 1 до 3 років. З 1 січня 2019 року оренда визнається як актив у формі права користування з відображенням відповідного зобов'язання, починаючи з дати, на яку орендований актив доступний для використання Компанією. Процентні витрати, включені до фінансових витрат у 2025 році, склали 204 тисяч гривень (у 2024 році: 399 тисяч гривень). Витрати, які стосуються короткострокової оренди та оренди активів з низькою вартістю, які не відображені у складі витрат з оренди, відсутні. Загальна сума грошових платежів за орендою у 2025 році склала 3 999 тисячі гривень (у 2024 році: 3 826 тисяч гривень). Договори оренди не передбачають жодних ковенантів, окрім забезпечення виконання зобов'язань за орендованими активами, які належать орендодавцю.

Компанія визнала такі активи у формі права користування:

(1 - Актив у формі права користування офісним приміщенням, 2 - Актив у формі права користування паркувальними місцями , 3 - Всього):

У таблиці нижче представлено аналіз зобов'язань за фінансовою діяльністю та змін у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю Компанії за кожен представлений у звітності період. Статті таких зобов'язань - це статті, представлені у звіті про рух грошових коштів у складі грошових потоків від фінансової діяльності.