Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КАРДІФ» (далі – ПрАТ «СК «КАРДІФ» або «Компанія») створене з метою формування ринкових відносин, розширення страхового простору і отримання прибутку в інтересах Акціонерів Компанії шляхом здійснення господарської діяльності у сфері страхування, перестрахування і фінансової діяльності, пов'язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням у формі добровільного та обов'язкового страхування за будь-якими видами, крім страхування життя, на які Компанія отримала відповідні ліцензії.

Основний вид діяльності Компанії – надання страхових послуг на території України за видами страхування відповідно до наступних ліцензій: - страхування від нещасних випадків. Ліцензія АВ №520999 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування здоров’я на випадок хвороби. Ліцензія АВ №520997 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування майна. Ліцензія АВ №520998 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування фінансових ризиків. Ліцензія АВ №521000 від 11.02.2010 р., безстрокова, - страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ. Ліцензія АД 039975 від 02.11.2012 р., безстрокова, - страхування вантажів та багажу (вантажобагажу). Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 3757 від 15.09.2017 р., безстрокова, - страхування медичних витрат. Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 522 від 04.04.2019 р., безстрокова, - страхування відповідальності перед третіми особами. Ліцензія згідно з розпорядженням Нацкомфінпослуг № 523 від 04.04.2019 р., безстрокова. - Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), Рішення НБУ №21/83-рк від 21.01.2022. Інформація про ліцензій розміщені на офіційному веб-сайті Компанії за адресою: https://cardif.com.ua/company/public-info/ Юридична та фактична адреса Компанії: вул. Іллінська, 8, Київ, 04070, Україна.

До внутрішньої організаційної структури ПрАТ «СК «КАРДІФ» входять: - Генеральний директор; - Департамент актуарної звітності, ризик-менеджменту та аналітики; - Комерційний департамент; - Операційний департамент; - Фінансовий департамент; - Секретаріат; - Внутрішній контролер (до серпня 2022 р) / Комплаєнс-менеджер (з серпня 2022 р); - Провідний аудитор; - Юрисконсульт

Компанія здійснює свою діяльність за бізнес моделлю B2B2C, надаючи страхові послуги через своїх партнерів – страхових агентів. Основними партнерами Компанії є банки, на долю яких припадає 90,8 % страхових премій, отриманих Компанією в 2022 році, що відповідають потребам клієнтів, постійно підвищуючи цінність страхових продуктів для клієнтів. Через обмеження кредитування, запроваджені банками на початку 2022 року внаслідок введення військового стану, продажі страхових продуктів компанії були в більшості пов’язані із пасивними продуктами банків-партнерів.

У 2022 році Компанія продовжила розвивати альтернативні страхові продукти, а також канали продажів із використанням цифрових технологій в сфері електронної комерції.

За результатами діяльності Компанії в 2022 році отримано 40 902 тис. грн. страхових премій, що на 34,9 % менше ніж за 2021 рік:

При цьому кількість укладених договорів страхування зменшилася за 2022 рік на 12,1%:

Загальний обсяг відповідальності за усіма договорами страхування склав 12 552 206 тис. грн., що на 1,4%  більше ніж за 2021 рік:

За результатами 2022 року Компанія отримала збиток у розмірі 7 461 тис. грн. в порівнянні зі збитком за результатами 2021 року у розмірі 12 637 тис. грн.

ПрАТ "СК "КАРДІФ" виконує вимоги Положення про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 850 від  07.06.2018 р.

Станом на 31.12.2022 р.

Нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання Нормативу платоспроможності та достатності капіталу, зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат (DAC) в обсязі 25% розміру сформованого резерву незароблених премій (ПрАТ "СК "КАРДІФ" є страховиком, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя), перевищується сумою прийнятних активів /всі суми в тис. грн./:

Норматив платоспроможності та достатності капіталу власника істотної участі до ПрАТ "СК "Кардіф" не застосовується, тому що ПрАТ "СК "КАРДІФ" не є власником істотної участі в інших страховиках.

Нормативний обсяг активів, який визначається з метою дотримання Нормативу ризиковості операцій як розмір страхових резервів, які розраховуються відповідно до законодавства, та який може бути зменшений на розмір відстрочених аквізиційних витрат (DAC) в обсязі, не більше 20% розміру сформованого резерву незароблених премій (ПрАТ "СК "КАРДІФ" є страховиком, що здійснює страхування інше, ніж страхування життя), перевищується фактичною сумою прийнятних активів, що відповідають вимогам Нормативу ризиковості операцій /всі суми в тис. грн./:

Фактичний Норматив якості активів ПрАТ "СК "КАРДІФ", сума активів, які визначені в якості низькоризикових активів, становить 70,0% від страхових резервів, що перевищує вимогу в не менше 20% страхових резервів для страховиків, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя) /всі суми в тис. грн./:

Діяльність Компанії не спричиняє негативного впливу на навколишнє середовище. В процесі своєї діяльності Компанія здійснює використання води та електроенергії виходячи з принципів економії, раціональності, мінімальної необхідності для забезпечення господарської діяльності та забезпечення санітарно - гігієнічних потреб персоналу, виконання нормативів з охорони праці. Компанія впроваджує принципи розумного споживання ресурсів, а саме: • двосторонній друк документів; • використання проектора під час нарад та зустрічей, замість друкованих матеріалів; • вимкнення комп’ютерів на вихідні; • вимкнення кондиціонерів та/або обігрівачів у кінці робочого дня; • використання громадського транспорту тощо. Використаний папір збирається та передається на переробку. Управління відходами діяльності Компанії здійснює ТОВ «Ластівка ЛТД», яке є орендодавцем приміщення, в якому розміщується офіс Компанії.

Компанія провадить кадрову політику відповідно до колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПрАТ "СК "КАРДІФ" на 2018 – 2023 роки (надалі – Колективний договір), ухваленого загальними зборами трудового колективу Компанії від 02.11.2018 та згідно з вимогами Кодексу Законів про Працю України, Законів України "Про колективні договори і угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про охорону праці", "Про відпустки", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про оплату праці", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)",  інших нормативно правових актів.

Станом на 31.12.2022 загальна кількість працівників складає 22 особи, включаючи 1 особу у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, з них 6 обіймають керівні посади. В Компанії 33% керівних посад обіймають жінки.

Компанія здійснює заохочення (мотивацію) працівників відповідно до Колективного договору.

В процесі своєї діяльності Компанія дотримується вимог законодавства щодо охорони праці та безпеки на робочих місцях. В Компанії діє Інструкція з охорони праці, яка розроблена на підставі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженої Наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року №9.

Компанія надає можливість для навчання та підвищення кваліфікації персоналу шляхом оплати відповідних навчальних програм, курсів, семінарів тощо.

Компанія надає рівні можливості для працевлаштування незалежно від статі, віросповідання, фізичних вад але в межах компетенцій, які необхідні для здійснення діяльності Компанією.

Компанія взяла на себе зобов’язання підтримувати позитивну робочу атмосферу, де до всіх співробітників ставляться з повагою і гідністю. З цією метою в Компанії впроваджений Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

Для Компанії корупція та використання службових повноважень є абсолютно не прийнятними незалежно від обставин. Компанія запровадила міри протидії та боротьби з корупцією, що включають:

- Програму призначену для протидії хабарництву та використання службових повноважень
- Процедури та контролі, що регулярно переглядаються
- Тренінги
- Внутрішню процедуру сповіщення.

В Компанії впроваджений кодекс протидії корупції, що інтегрований в Кодекс поведінки, текст якого розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

Система управління ризиками в ПрАТ "СК "КАРДІФ"

Загальна структура та основні завдання, функції та підзвітність відповідального працівника, що виконує функцію оцінки ризиків.

Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом Компанії, який призначається Наглядовою радою Компанії і діє на підставі Статуту. Виконавчий орган є відповідальним за практичну реалізацію основних елементів системи управління ризиками. Працівник, відповідальний за оцінку ризиків, підпорядковується безпосередньо Генеральному директору та має відповідні повноваження щодо доступу до інформації, необхідної для оцінки ризиків. Призначений працівник, який виконує функції оцінки ризиків, є відповідальним за:

Перелік ризиків (підгруп ризиків), які ідентифікує Компанія у своїй діяльності.

Компанія виділяє наступні ризики у відповідності до класифікації ризиків згідно Розпорядження  та класифікації ризиків та згідно з методологією Компанії.

Зокрема, згідно з Розпорядженням, Компанія виділяє наступні категорії андеррайтингового ризику:

Ринкові параметри що базуються на основі характеристик активів, які перебувають в обігу, можуть включати в себе обмінні курси, ціни на облігації, вартості товарів та цінних паперів, деривативів, вартість інших ринкових активів, таких як нерухомість або автомобілі, а також параметри, які можуть бути виведені на основі попередніх, такі як відсоткові ставки, спред, очікувані волатильність та кореляція та інші.

Зокрема, згідно з Розпорядженням, Компанія виділяє наступні категорії ринкового ризику:

Додатково, Компанія виділяє ризик ліквідності. Це ризик неможливості виконати поточні або майбутні готівкові зобов’язання через неможливість продажу активів (i) своєчасно та (ii) за прийнятною ціною без (iii) істотного впливу на ринкові ціни та / або своєчасно отримати доступ до альтернативних інструментів фінансування.

В залежності від характеру відносин з дебітором, Компанія розрізняє наступні категорії кредитних ризиків:

Зокрема, операційний ризик може бути спричинений недоліками управління, процесів обробки інформації, контролю, безперервності роботи, надійності технологій, а також помилками та несанкціонованими діями Співробітників Компанії.

Зовнішні події включають в себе (але не обмежуються наступним переліком) повені, пожежі, землетруси, терористичні акти у випадках, якщо вони спричиняють вплив на процеси Компанії. Вплив таких подій на страхувальників та вигодонабувачів відноситься до андеррайтингового ризику.

Додатково, Компанія виділяє та здійснює управління Стратегічним ризиком, який виникає в результаті невиконання стратегічних ініціатив (включаючи придбання, злиття, запуск нових продуктів, входження на нові ринки тощо), що призводить до фінансових втрат. Стратегічний ризик, пов'язаний з:

Компанія також визнає наступні сімейства суміжних ризиків.

Компанія визнає Ризик учасника фінансової групи.

Група також визнає ризик управління активами та пасивами (ALM ризик), ризик моделей, а також нові ризики, які виникають (Emerging risks).

Для здійснення ефективного управління ризиками Компанія деталізує класифікацію ризиків по групам ризиків, категоріям ризиків та під-категоріям ризиків.

Перелік ризиків, які потребують мінімізації та пом'якшення їх наслідків.

Компанія проводить оцінку головних ризиків на основі Правил Управління Ризиками Групи. Оцінка таких ризиків відбувається за допомогою ведення Реєстру Ризиків і узгоджується з лімітами ризиків визначених Групою в рамках процесу визначення ризик апетиту та толерантності до ризику. Оцінка вірогідності настання ризику, чутливості Компанії до ризику та стратегії управління ризиком проводиться на основі нижченаведеної схеми. Кожен ризик оцінюється в термінах вірогідності настання та чутливості до ризику стосовно конкретного сценарію. Чутливість до ризику визначається як максимально можливий збиток у випадку втілення сценарію. Вірогідність настання визначається як ймовірність виникнення такого збитку. Вірогідність сценарію визначається за наступними принципами:

Ступінь чутливості до ризику на основі кількісних оцінок збитку визначається на основі меж, встановлених Групою в Євро:

В залежності від характеристик вірогідності настання та чутливості до ризику, Компанія класифікує наступні рівні ризиків з визначенням підходу до їх управління:

Станом на кінець 2022 року, в Компанії було ідентифіковано та знаходилося на моніторингу ряд ризиків, які потребували мінімізації та пом’якшення їх наслідків, а саме: операційні, андеррайтингові, стратегічні, комплаєнс ризики, репутаційні, ринкові та кредитні ризики.

Стратегія керівництва щодо зменшення вразливості страховика до ризиків, які потребують мінімізації і пом'якшення їх наслідків.

З метою зменшення вразливості Компанії до ризиків, які потребують мінімізації і пом'якшення їх наслідків, а також виявлення та оцінки нових ризиків, в Компанії організовано регулярне скликання комітетів, що є відповідальними за впровадження стратегії управління ризиками Компанії. До ризик-комітетів Компанії належать Виконавчий комітет (проводиться щотижнево), Ризик комітет (проводиться щонайменше двічі на рік), Контрольний комітет (щомісячно) та Комітет з контролю за операційними ризиками (проводиться тричі на рік).

До відповідальності Виконавчого комітету належать рішення стосовно:

Ризик Комітет є головним органом системи управління ризиками. Локальний Ризик Комітет відповідає за:

Головна мета створення Контрольного Комітету – регулярний моніторинг портфелю договорів страхування Компанії та контроль за рівнем андеррайтингового ризику Компанії.

До повноважень комітету належить:

Комітет з контролю за операційними ризиками відповідає за прийняття рішень стосовно головних операційних ризиків та моніторинг і контроль ефективності відповідних засобів, спрямованих на зменшення операційного ризику. Комітет має повноваження приймати рішення з метою мінімізації ризику для компанії з наступних питань:

Контроль над операційним ризиком здійснюється шляхом повсякчасної перевірки існуючих процесів на адекватність та відповідність корпоративним правилам та нормам. Для виявлення процесів, неадекватне виконання яких може призвести до фінансового збитку, Компанія впроваджує систему контролю та обліку інцидентів операційного ризику. Інцидент операційного ризику – це реальна подія, що трапилась внаслідок помилки або недосконалості операційних процесів чи несприятливих зовнішніх подій, що призвела, призведе або може призвести до фінансових втрат, доходів або потенційних витрат. У разі виникнення інциденту операційного ризику, в максимально короткий термін (визначений згідно з корпоративними правилами та нормами) даний інцидент має бути задокументовано, його фінансовий вплив має бути оцінено, процес, що призвів до його виникнення, має бути ідентифіковано та має бути складено план з внесення необхідних негайних змін та превентивних заходів. Відповідальність за виявлення та своєчасне подання інцидентів операційного ризику лежить на кожному співробітнику.

Компанія прагне застосовувати в своїй діяльності сучасні цифрові рішення. У 2022 році Компанія: - У зв’язку з військовим станом в країні та необхідністю мінімізації ризиків у роботі з критичними сервісами та програмами, Компанія успішно перенесла зазначені сервіси до Європейського дата центру. - забезпечила технічну можливість дистанційної роботи для всіх співробітників. - Запланувала розробку IT сервісів для клієнтів та планує подальший розвиток у напрямку діджитал у 2023 році. - У 2022 році Компанія продовжувала залучати партнерів до електронного обміну документацією. - продовжувала дотримуватися політики IT risk framework для забезпечення моніторингу, виявлення, попередження та контролю за ризиками в інфраструктурі Компанії. - здійснювала оновлення IT обладнання

Засновниками та акціонерами ПрАТ "СК "КАРДІФ" є наступні юридичні особи нерезиденти:

Схематичне зображення структури власності ПрАТ "СК "КАРДІФ" станом на 31 грудня 2022 року наведено нижче:

ПрАТ "СК "КАРДІФ" належить до міжнародної банківської фінансової групи BNP Paribas (БНП Паріба). Засновники та акціонери ПрАТ "СК "КАРДІФ" належать до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною ПрАТ "СК "КАРДІФ". BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

ПрАТ «СК «КАРДІФ» не має фінансових інвестицій у цінні папери інших підприємств чи фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. Власні кошти та кошти страхових резервів Компанія зберігає на поточних рахунках, чи розміщую в короткострокові (зазвичай 1-3 міс.) депозити.

Компанія дотримується стратегії розвитку та принципів, що впроваджуються Групою в Україні (BNP Paribas). Компанія планує збільшувати в своєму портфелі частку страхових продуктів, що реалізуються за допомогою електронної комерції, а також планує підвищувати клієнтську цінність існуючих страхових продуктів. З цією метою у 2023 році Компанія планує: • Шляхом додаткової емісії акцій залучити додаткові інвестиції для розвитку бізнесу та дотримання вимог нового Закону про Страхування щодо мінімального капіталу при оцінці платоспроможності страховика; • Вдосконалювати свої продукти на основі доступної актуарної статистики.

Військова агресія з боку Російської Федерації є найсуттєвішим фактором для економічного середовища протягом 2022 року, який має великий вплив на людей та економіку в Україні і, як наслідок, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Компанії. Продовження військових дій та режиму воєнного стану в Україні є найголовнішою подією, що відбулася між датою складання балансу і датою затвердження відповідним органом Компанії фінансової звітності, підготовленої для оприлюднення, які може мати суттєвий вплив на фінансовий стан Компанії. Разом з тим, в умовах продовження військових дій та режиму воєнного стану діяльність Компанії продовжується, хоча обсяг операцій значно зменшився. Компанія продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни). Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Компанії на випадок відсутності енергопостачання, евакуації персоналу чи відсутності фізичного доступу до офісу Компанії. На даний момент Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. Керівництво Компанії визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Незважаючи на єдину суттєву невизначеність, пов’язану з продовженням військових дій та режиму воєнного стану, керівництво продовжує вживати заходів для мінімізації впливу на Компанію, і тому вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї фінансової звітності є доцільним. Результати діяльності у 2022 році і фінансовий звіт можуть бути прийняті до розгляду та затвердження акціонерами Товариства.

ПрАТ "СК "КАРДІФ" не є підприємством - емітентом цінних паперів, цінні папери якого допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію.

При здійсненні корпоративного управління Компанія керується:

- Внутрішньою політикою "Принципи (Кодекс) корпоративного управління", текст якої розміщено на офіційному веб-сайті Компанії за адресою:

https://cardif.com.ua/company/public-info/

- Рішенням НКЦПФР від 12.03.2020 р. № 118.

Основними принципами корпоративного управління Компанії є:

- забезпечення ефективного менеджменту та належного контролю за прийняттям рішень,
- забезпечення фінансової прозорості та розкриття інформації,
- забезпечення рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин,
- посилення довіри клієнтів та партнерів і підвищення відповідальності Компанії,
- уникнення конфлікту інтересів,
- підвищення захисту інтересів акціонерів.

Протягом 2022 року Компанія здійснювала свою діяльність у відповідності з вищезазначеними принципами кодексу корпоративного управління.

Протягом звітного періоду в ПрАТ "СК "КАРДІФ" функціонували наступні органи управління:

Протягом звітного року в Компанії органом контролю виступав Ревізор Компанії.

Корпоративне управління в Компанії базується на принципах своєчасного розкриття  інформації, у тому числі, про фінансовий стан, про основні показники економічної діяльності Компанії, значні події, що мають місце в діяльності Компанії, дієвого контролю за фінансово-господарською діяльністю Компанії з метою захисту прав та законних інтересів акціонерів Компанії та  споживачів фінансових послуг Компанії.

Управління в ПрАТ "СК "КАРДІФ" здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства", Закону України "Про страхування", Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", рішення НКЦПФР від 12.03.2020 р. № 118, іншого законодавства, Статуту Компанії, рішень Загальних зборів, Наглядової ради та наказів Генерального директора Компанії.

Протягом звітного періоду акціонерами Компанії були три юридичні особи нерезиденти. Формування складу органів корпоративного управління Компанії здійснюється відповідно до Статуту Компанії.

Загальні збори акціонерів є вищим органом ПрАТ «СК «КАРДІФ» з компетенцією визначеною Статутом та законодавством України.

Порядок проведення Загальних зборів встановлюється Законом України «Про акціонерні товариства», Статутом Компанії, та рішенням Загальних зборів. Питання порядку проведення Загальних зборів, в частині, не врегульованій Статутом Компанії, визначаються рішенням Загальних зборів, Положенням про Загальні збори та законодавством України.

Наглядова рада ПрАТ «СК «КАРДІФ» є колегіальним органом, що здійснює захист прав Акціонерів Компанії, і в межах компетенції, визначеної Статутом та Законодавством України, здійснює управління, а також контролює та регулює діяльність Генерального директора, компетенція якого визначена Статутом, Положенням про Наглядову раду та законодавством України.

У Компанії створений одноособовий Виконавчий орган, яким є Генеральний директор, що здійснює управління поточною діяльністю Компанії, та має повноваження, визначені Статутом, Положенням про Виконавчий орган та законодавством України

Генеральний директор підзвітний Загальним зборам та Наглядовій раді та організує виконання їх рішень.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ «СК «КАРДІФ» в Компанії запроваджено посаду Ревізора, що обирається Загальними зборами. Права та обов'язки Ревізора визначаються законодавством України, Статутом Компанії, положенням про Ревізора. Зважаючи на форс-мажорні обставини, пов’язані з військовою агресією Російської Федерації, перевірка Ревізором фінансово-господарської діяльності ПрАТ «СК «КАРДІФ» за 2022 рік не проводилася через фактичну відсутність особи, що займала посаду Ревізора (еміграція за межі України).

ТОВ «ПрайсвотерхаусКуперс Ешуренс»

38453894

www.pwc.com

www.cardif.com.ua

Вишневський Віктор Анатолійович

Договір на надання послуг з обов'язкового аудиту б/н від 07.12.2022р.

2022

07.12.2022-21.03.2023

876 тис.грн.

01 - немодифікована думка

Аудитор підприємства наклав свій кваліфікований електронний підпис на цю звітність у форматі XBRL виключно для виконання вимог Порядку функціонування центру збору фінансової звітності, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 845, а не для підтвердження цієї звітності чи будь-якої її частини, і не несе ніякої відповідальності за цю звітність. Керівництво підприємства несе відповідальність за складання та подання цієї звітності у форматі XBRL. Відповідальність аудитора описано у відповідному розділі аудиторського звіту.

Фінансова звітність складається з Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2022 року, Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік, Звіту про рух грошових коштів за 2022 рік, Звіту про власний капітал за 2022 рік, Приміток до фінансової звітності за 2022 рік.

Дана фінансова звітність була підготовлена відповідно до всіх вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» станом на 31 грудня 2022 року. При підготовці фінансової звітності Компанія використовувала історичну (фактичну) собівартість для оцінки активів. Основні принципи облікової політики, застосовані при підготовці цієї фінансової звітності, наведені нижче. Ці принципи облікової політики послідовно застосовувалися протягом усіх представлених звітних періодів. Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики Компанії її керівництво застосовувало власні професійні судження. Керівництво Компанії підготувало цю фінансову звітність відповідно до принципу подальшої безперервності діяльності.

Рік, що закінчується 31 грудня 2022 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Економічне середовище, у котрому Компанія проводить свою діяльність Військова агресія з боку Російської Федерації є найсуттєвішим фактором економічного середовища протягом 2022 року, що має великий вплив на людей та економіку в Україні і, як наслідок, на бізнес, фінансовий стан та результати діяльності Компанії. У зв'язку з військовою агресією з боку Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі дію військового стану було неодноразово подовжено (станом на дату випуску цієї фінансової звітності - до 20 травня 2023 року). Вірогідність подальшого подовження строку дії воєнного стану за оцінками керівництва Компанії є високою. Український бізнес, розташований за межами основних зон воєнних дій, почав демонструвати ознаки відновлення з квітня 2022 року. Починаючи з жовтня 2022 року, Росія розпочала атаки на енергетичну інфраструктуру по всій території України з використанням ракет і ударних БПЛА, що спричинило її руйнування та відсутність електропостачання, а також призвело до запланованих і аварійних відключень електроенергії як для домогосподарств, так і для підприємств. Ситуація залишається вкрай напруженою і впливає не тільки на українську, але й також на світову економіку, а її подальший вплив і тривалість складно спрогнозувати та оцінити. Макроекономічні показники. За даними звіту, опублікованого Міністерством економіки України, падіння ВВП України за підсумками 2022 року склало 30,4%. У 2022 році темп інфляції в Україні знаходився на рівні 26,6% (у 2021 році – на рівні 10,0%) відповідно до статистичних даних, оприлюднених Державною службою статистики України. Зростання темпу інфляції у 2022 році змусило НБУ розпочати реалізацію жорсткішої кредитно-грошової політики та поступово підвищити його облікову ставку з 10% з 20 січня 2022 року до 25% з 3 червня 2022 року. Зважаючи на тенденції 4-го кварталу 2022, Національний банк України очікує в 2023 році сповільнення інфляції до 18,7%, а також припинення падіння ВВП і його незначне зростання на 0,3%. Для запобігання некерованій девальвації з початку воєнного стану курс гривні було жорстко прив’язано до долара США на рівні 29,2549 гривні за 1 долар США (порівняно з 28,2746 гривні за 1 долар США станом на 31 грудня 2021 року). Починаючи з 21 липня 2022 року, обмінний курс гривні був скоригований до 36,5686 гривні за 1 долар США і залишався зафіксованим на цьому рівні до моменту підписання цієї фінансової звітності. З метою стримання зростання цін і контролю інфляції в Україні НБУ був змушений не лише зафіксувати обмінний курс долара США, але й також запровадити низку адміністративних обмежень, зокрема в частині операцій з іноземною валютою та руху капіталу, включаючи обмеження на виплату процентів і дивідендів в іноземній валюті за кордон. Усі ці обмеження є причиною того, що гривня не є вільно конвертованою валютою по відношенню до твердих валют. Міжнародна підтримка та співпраця з МВФ. В умовах військової агресії з боку Російської Федерації співпраця України з країнами-партнерами, МВФ та іншими міжнародними фінансовими інституціями є надзвичайно важливою. У 2022 році Україна отримала понад 32 мільярди доларів США міжнародної допомоги, з яких більше 14 мільярдів доларів США становили гранти. Завдяки цьому вдалося профінансувати більшу частину дефіциту зведеного бюджету, а також наростити міжнародні резерви до 28,5 мільярдів доларів США на кінець року. Поточний рівень резервів є достатнім для забезпечення стійкості валютного ринку. З огляду на вже анонсовані обсяги міжнародної допомоги та прогрес у перемовинах з МВФ загальний обсяг офіційного фінансування у 2023 році може перевищити 38 мільярдів доларів США. Це дасть змогу уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту у 2023 році та підтримати міжнародні резерви на достатньому рівні, навіть в умовах довшого збереження високих безпекових ризиків. Очікується, що на кінець 2023 року міжнародні резерви становитимуть близько 27 мільярдів доларів США й надалі зростатимуть. Політичні чинники. Найвизначальнішим політичним чинником в 2022 році є широкомасштабна зовнішньоекономічна підтримка України в її обороні від військової агресії з боку Російської Федерації. Одним з найголовніших результатів такої підтримки є надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Наразі українська економіка залишається уразливою до безпекових ризиків, та невизначеності щодо тривалості їх дії. Важливими наслідками військової агресії з боку Російської Федерації, що мають негативний вплив на економіку України, є обмежені можливості експорту через окупацію частини території України та інші безпекові ризики, значна кількість вимушених мігрантів за кордоном, обмеження постачання електроенергії внаслідок пошкодження частини інфраструктури та значні потреби економіки в імпорті для відбудови. Наразі українська економіка залишається уразливою до безпекових ризиків, та невизначеності щодо тривалості їх дії. Керівництво впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності Компанії за поточних умов.

Компанія використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов'язань у наступному фінансовому році. Оцінки та судження постійно аналізуються і ґрунтуються на досвіді керівництва та інших факторах, включаючи очікування майбутніх подій, які при існуючих обставинах вважаються обґрунтованими. При застосуванні принципів бухгалтерського обліку, крім згаданих оцінок, керівництво також використовує певні судження. Судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансових звітах, і оцінки, які можуть призвести до значних коректувань балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року, включають: Резерв на покриття збитків і витрати на врегулювання збитків. У відповідності з діючими законодавчими і нормативними актами, які регулюють страхову діяльність, а також МСФЗ, Компанія зобов’язана створювати резерви на покриття збитків та резерви витрат на врегулювання збитків, що виникають в результаті діяльності Компанії по загальному страхуванню. Ці резерви являють собою очікувані остаточні витрати на виплату відшкодувань по страхових подіях, які настали до закінчення звітного періоду, але які все ще залишаються невиплаченими за станом на кінець звітного періоду. Компанія створює резерви за видами страхування. Резерви на покриття збитків відносяться до двох категорій: резерви неврегульованих вимог і резерви збитків понесених, але ще не заявлених. Компанія створює резерви на покриття заявлених збитків на основі оціночних майбутніх виплат для покриття заявлених збитків по загальній страховій діяльності. Оціночні розрахунки Компанії засновані на фактах, які є наявними у момент резервування. При створенні цих резервів дисконтування не проводиться. При цьому в обліку визнаються оціночні витрати на остаточне врегулювання невиконаних вимог. При визначенні суми резервів Компанія враховує попередній досвід і минулі виплати на покриття збитків, існуючі суми невиплачених відшкодувань і види страхового покриття. Протягом періоду між датою повідомлення про настання страхової події і датою остаточної виплати відшкодування можуть відбуватися зміни обставин, які можуть призвести до зміни суми створених резервів. Відповідно, Компанія регулярно переглядає та переоцінює суми відшкодувань і резервів. Суми, які остаточно виплачуються на покриття збитків та витрат на врегулювання збитків, можуть істотно відрізнятися від сум первісно створених резервів. При створенні резервів збитків понесених, але ще не заявлених, їх дисконтування Компанією не проводиться. При цьому в обліку визнаються оціночні витрати на покриття збитків по страхових подіях, які вже настали, але про які ще не було заявлено. Ці резерви створюються для відображення оціночних витрат, необхідних для остаточної виплати відшкодувань на покриття цих збитків. Оскільки ці збитки ще не заявлені, Компанія використовує історичну інформацію та статистичні моделі за напрямками діяльності, видами і сумами страхового покриття для розрахунку резервів збитків понесених, але ще не заявлених. При оцінці резервів збитків понесених, але ще не заявлених Компанія також використовує дані про тенденції заявлених збитків, суттєвості сум збитків, збільшення ризику, а також враховує інші фактори. Компанія переглядає оцінку цих резервів після отримання додаткової інформації та фактичних повідомлень про виникнення збитків. При створенні резервів Компанії важливим аспектом є час, необхідний для отримання повідомлення про настання страхової події та виплати відповідного відшкодування. Повідомлення по короткострокових страхових зобов'язаннях по відшкодуванню збитків, наприклад, тих, які виникають в результаті страхування майна, зазвичай надходять відразу після настання страхової події. Відповідні відшкодування, як правило, виплачуються протягом кількох місяців з моменту повідомлення про настання страхового випадку. У Компанії відсутні значні довгострокові напрямки діяльності. Можливості подовження та припинення договорів оренди. Можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди Компанії. Вони використовуються для забезпечення максимальної операційної гнучкості при управлінні активами, які Компанія використовує у своїй діяльності. При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для використання можливості подовження договору чи відмови від можливості його припинення. Опціони на подовження (або періоди часу після строку, визначеного умовами опціонів на припинення оренди) включаються до строку оренди тільки у тому випадку, якщо існує достатня впевненість у тому, що договір буде подовжено (або не буде припинено). Для оренди офісних приміщень та паркувальних місць, як правило, найбільш значущими є такі фактори: • У Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо для припинення (чи відмови від подовження) договору оренди встановлені значні штрафи.  • У Компанії, як правило, є достатня впевненість у тому, що вона подовжить (або не припинить) оренду, якщо будь-які капіталізовані витрати на покращення орендованого активу, як очікується, матимуть істотну ліквідаційну вартість. • В інших випадках Компанія розглядає інші фактори, у тому числі тривалість оренди у минулих періодах, а також витрати і порушення у звичайному порядку діяльності, які будуть необхідні для заміни орендованого активу. У тих випадках, коли опціон фактично виконаний (чи не виконаний) або у Компанії виникає зобов'язання виконати (чи не виконати) його, оцінка строку оренди переглядається. Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на оцінку і які Компанія може контролювати. Можливості Компанії продовжувати діяльність на безперервній основі. Керівництво Компанії вважає, що Компанія має можливості для продовження діяльності на безперервній основі навіть в умовах військової агресії з боку Російської Федерації. Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність (принаймні за основними функціональними напрямками) віддалено. Компанія продовжуватиме виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни). Керівництво вжило відповідних дій для забезпечення безперервності діяльності Компанії та зробило наступні припущення у своєму прогнозі на дванадцять місяців з дати цієї фінансової звітності: - ступінь інтенсивності бойових дій та масштаби територій України, на які вторгаються російські війська, істотно не зростуть; - Компанія зможе забезпечити безперервність своєї критичної ІТ-інфраструктури відповідно до заходів, вжитих керівництвом, а також планів реагування на інциденти та аварійного відновлення; - наявні рівні ліквідності і надходження страхових премій дозволять покрити рівень операційних витрат і виконувати свої зобов'язання, в тому числі щодо виплати страхових збитків. При формуванні припущень, що зазначені вище, керівництво Компанії проаналізувало результати діяльності у 2022 році, а також ряд інших факторів, а саме: - Компанія перевиконала оновлений прогноз валових страхових премій на 2022 рік, який був підготовлений після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року; - керівництво Компанії спостерігало чітку тенденцію стабілізації страхових операцій у другій половині 2022 року; - аналіз надходжень страхових премій у січні-лютому 2023 року відповідає очікуванням та прогнозам керівництва Компанії; - згідно прогнозу грошових потоків на період наступних 12 місяців з дати затвердження цієї фінансової звітності для випуску Компанія буде здатна виконувати свої зобов'язання. Крім того, існуючі комунікації з акціонерами дозволяють розраховувати на додаткове збільшення капіталу Компанії. Керівництво Компанії визнає, що майбутній розвиток військових дій та їх тривалість є єдиним джерелом суттєвої невизначеності, яке може викликати значні сумніви щодо здатності Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі і, отже, Компанія може бути не в змозі реалізувати свої активи та погасити зобов'язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Незважаючи на єдину суттєву невизначеність, пов’язану з війною в Україні, керівництво продовжує вживати заходів для мінімізації впливу на Компанію, і тому вважає, що застосування припущення про безперервність діяльності для складання цієї фінансової звітності є доцільним.

Зобов’язання. Зобов’язання – заборгованість Компанії, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року вся сума грошових коштів та їх еквівалентів розміщена в банках з рейтингом uaA та вище (за оцінками рейтингових агентств Fitch, Moody's, “Кредит-Рейтинг” або “Експерт Рейтинг”), а саме: АТ “УКРСИББАНК”, АТ “Креді Агріколь Банк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “ІНГ Банк Україна”, АТ “Державний ощадний банк України”, АТ “ОТП Банк”.

Грошові кошти та їх еквіваленти не мають забезпечення.

Станом на 31 грудня 2022 років Компанія тримала грошові кошти у 6 банках-контрагентах із загальною сумою грошових коштів та їх еквівалентів у кожному банку від 7 000 тисяч гривень та вище (31 грудня 2021 року – у 6 банках-контрагентах із загальною сумою грошових коштів та їх еквівалентів у кожному банку від 7 000 тисяч гривень та вище). Сукупна сума усіх цих залишків станом на 31 грудня 2022 року складала 130 538 тисяч гривень (на 31 грудня 2021 року – 140 702 тисячі гривень), або 100% (31 грудня 2021 року – 100%) грошових коштів та їх еквівалентів.

На 31 грудня 2022 року та 2021 року депозити зі строком розміщення більше трьох місяців були відсутні.

Нараховані доходи за відсотками по депозитним та поточним рахункам за 2021 рік склали 8 570 тисяч гривень (2021 рік – 4 751 тисяча гривень) та відображені в статті 2220 “Інші фінансові доходи” Звіту про фінансові результати. Збільшення суми нарахованих доходів за відсотками пов’язане зі збільшенням суми інвестиційних активів в наслідок додаткової емісії капіталу.

Інші поточні зобов’язання і забезпечення наведені в розділі ІІІ Пасиву балансу складаються з наступних компонентів (за виключенням Короткострокових зобов’язань з оренди, та Кредиторської заборгованості з податку на прибуток):

У тисячах українських гривень	2022 рік	2021 рік
Аквізиційні витрати	41 413	40 360
Інші витрати на збут	132	201
Всього витрати на збут	41 545	40 561

Аквізиційними витратами є суми агентської винагороди, що сплачуються страховим агентам. Аквізиційні витрати включають додаткову комісійну винагороду агенту у сумі 589 тисяч гривень за 2022 рік (2021 рік: 746 тисяч гривень), яка розраховується на основі результатів роботи відповідного портфелю страхових договорів і не включається у розрахунок відстрочених аквізиційних витрат.

Відстрочені аквізиційні витрати станом на 31 грудня 2022 року становлять 40 187 тисяч гривень, включаючи поточні відстрочені аквізиційні витрати у сумі 5 405 тисяч гривень та довгострокові відстрочені аквізиційні витрати у сумі 34 782 тисячі гривень (31 грудня 2021 року – 55 747 тисяч гривень, включаючи поточні відстрочені аквізиційні витрати у сумі 6 243 тисячі гривень та довгострокові відстрочені аквізиційні витрати у сумі 49 504 тисячі гривень).

У 2022 та у 2021 роках Компанія не оголошувала та не сплачувала дивідендів.

У тисячах українських гривень		2022 рік	2021 рік
Витрати на персонал		19 484	16 699
ІТ-витрати (включно з амортизацією)		4 876	4 404
Консультаційні та інші послуги		2 484	2 130
Амортизація активу з права користування офісним приміщенням		1 334	2 701
Втрати від операційної курсової різниці		1 193	-
Витрати на ремонт та експлуатацію офісу		715	749
Витрати на зв'язок та поштові витрати		397	315
Витрати з оренди офісу		315	534
Офісні витрати		212	187
Витрати на зберігання документів		149	136
Амортизація активу з права користування паркувальними місцями		104	182
Витрати на ремонт та експлуатацію автотранспорту		97	157
Банківські витрати		91	94
Витрати на навчання персоналу		32	75
Витрати на медичні препарати та засоби індивідуального захисту		13	63
Інші витрати		203	768
Всього адміністративних та інших операційних витрат		31 699	29 194

До складу витрат на персонал включений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 3 050 тисяч гривень (2021 рік – 2 663 тисячі гривень), а також забезпечення оплати відпусток персоналу в сумі 1 269 тисяч гривень та забезпечення оплати премій в сумі 1 211 тисяч гривень (2021 рік – 1 052 тисячі гривень та 1 052 тисячі гривень відповідно).

Сума поточних активів, що зазначена в рядках 460 «Поточні активи» форми 800100 «Примітки - Підкласифікації активів, зобов'язань та власного капіталу» не відображає витрат майбутніх періодів, таким чином сума поточних активів на кінець звітного періоду складає 138 378 тисяч гривень (на початок звітного періоду – 153 683 тисячі гривень).

У тисячах українських гривень				2022 рік		2021 рік
Коригування активу з права на оренду офісного приміщення				611		-
Дохід від продажу основних засобів				228		-
Компенсація витрат на ведення справи при достроковому розторгненні договорів страхування				221		720
Списання кредиторської заборгованості				31		81
Тантьєма				-		425
Дохід за вирахуванням витрат від курсових різниць				-		679
-
Всього інших операційних доходів				1 091		1 905

Основні засоби Компанії, що включають офісну техніку, комп’ютерне обладнання та інші основні засоби, а також активи у формі права користування включені у рядок 1010 “Основні засоби” Звіту про фінансовий стан. Інформація про залишкову вартість цих показників станом на 31 грудня 2022 року та на 31 грудня 2021 року наведена в таблиці нижче:

Відстрочене податкове зобов'язання визнається у разі наявності тимчасових податкових різниць, що підлягають оподаткуванню.

Відстрочений податковий актив визнається у разі виникнення тимчасових податкових різниць, що підлягають вирахуванню, якщо очікується отримання оподатковуваного прибутку, з яким пов'язані ці тимчасові податкові різниці.

Тимчасова податкова різниця, що підлягає вирахуванню – тимчасова податкова різниця, що призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. Тимчасова податкова різниця, що підлягає оподаткуванню – тимчасова податкова різниця, що включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах.

Якщо податкові збитки і податкові пільги перенесені на майбутні періоди, то відстрочений податковий актив визнається у разі очікування у майбутньому прибутку, достатнього для використання цих збитків і користування пільгами.

Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок первісного визнання активу або зобов’язання в результаті господарських операцій, які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

Компанія переглядає на дату балансу невизнані відстрочені податкові активи щодо відповідності їх критеріям визнання.

Амортизація окремого об’єкта основних засобів розраховується із застосуванням прямолінійного методу, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об’єкта основних засобів, вираженого у роках. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 або діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період корисного використання об’єкта основних засобів, вираженого у місяцях.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів здійснюється протягом наступних строків:

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів незалежно від очікуваного строку використання нараховується в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів, інших матеріальних необоротних активів і нематеріальних активів не розраховується, і для цілей амортизації прирівнюється до нуля.

Витрати на придбання нематеріальних активів капіталізуються та амортизуються за прямолінійним методом протягом строків їх корисного використання:

Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років безперервної експлуатації.

Ліцензії на здійснення страхової діяльності є безстроковими. Вони не амортизуються, але аналізуються в кожному звітному періоді на наявність підстав для знецінення таких активів.

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

 Всі фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, первісно обліковуються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю плюс витрати на проведення операції. Справедливу вартість при первісному визнанні найкраще підтверджує ціна операції. Прибуток або збиток при первісному визнанні виникає лише тоді, коли є різниця між справедливою вартістю та ціною операції, яку можуть підтвердити існуючі поточні ринкові операції з такими ж інструментами або методи оцінки, для яких використовується тільки відкрита ринкова інформація.

Всі операції із придбання та продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (договори "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Компанія зобов'язується придбати або продати фінансовий актив. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб'єкт господарської діяльності стає стороною договору щодо придбання фінансового інструмента.

Компанія припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на грошові потоки від них іншим чином закінчилися або (б) коли Компанія передала права на грошові потоки від фінансових активів або уклала угоду щодо передачі, і при цьому (I) також передала, в основному, всі ризики та вигоди володіння активом або (II) не передавала й не зберігала, в основному, всі ризики та вигоди володіння цими активами, але припинила здійснювати контроль.

Контроль зберігається, коли контрагент не має практичної можливості повністю продати актив незв'язаній стороні, не накладаючи при цьому обмежень на продаж.

Визнання фінансового зобов’язання припиняється, якщо зобов’язання погашене, анульоване або строк його дії минув. Якщо наявне фінансове зобов’язання замінюється іншим зобов’язанням перед тим самим кредитором на суттєво відмінних умовах, або якщо умови наявного зобов’язання значно змінені, то така заміна або зміни обліковуються як припинення визнання первісного зобов’язання і початок визнання нового зобов’язання, а різниця в їх балансовій вартості визнається у звіті про прибуток чи збиток та інший сукупний дохід.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають гроші в касі, гроші на рахунках в банках, інші кошти, а також інші короткострокові ліквідні інвестиції зі строком розміщення не більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки.

Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за їх номінальною вартістю. Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються за перерахунком у гривні за курсом Національного банку України.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Витрати, щодо яких на момент складання фінансової звітності не отримано первинних документів від контрагентів та немає впевненості у фактичному здійсненні господарської операції, визнаються витратами того звітного періоду, в якому первинні документи отримано, якщо сума понесених витрат суттєво не впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів.

Якщо на момент складання фінансової звітності не отримано від контрагента своєчасно первинний документ або отримано копію первинного документа але є впевненість у фактичному здійсненні господарської операції, Компанія має право показати операцію у бухгалтерському обліку на підставі внутрішнього первинного документа (бухгалтерської довідки), складеної працівником Компанії, відповідальним за облік ТМЦ, робіт і послуг.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

- погашення одержаних позик;

- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до законодавства України;

- балансова вартість валюти.

До витрат за страховими послугами включаються :

- страхова виплата (страхове відшкодування) - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору майнового страхування, особистого страхування та страхуванні відповідальності при настанні страхового випадку у межах страхової суми. Страхова виплата (виплата страхового відшкодування) здійснюється згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами договору страхування-вигодонабувача) та страхового акта. Розмір страхової виплати (страхового відшкодування) визначається в страховому акті.
- послуги асистанс – комплекс асистанських послуг, що включає в себе надання виконавцем клієнтам Компанії інформаційної (організаційної) підтримки та/або консультування клієнтів Компанії.

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю, поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші витрати операційної діяльності.

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, які здійснені у звітному періоді, але будуть визнані витратами у звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів і витрат.

До витрат майбутніх періодів Компанії відносяться наступні витрати:

Депозити в банках зі строком розміщення більше трьох місяців, включаючи нараховані відсотки, подаються в окремому рядку у фінансовій звітності.

Як зазначено нижче, залежно від класифікації фінансові інструменти обліковуються за справедливою вартістю або амортизованою вартістю.

Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість (зобов'язання) в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедлива вартість являє собою поточну ціну попиту для фінансових активів та ціну пропозиції для фінансових зобов'язань, що котуються на активному ринку. У відношенні активів і зобов'язань із взаємно компенсуючим ринковим ризиком Компанія може використовувати середні ринкові ціни для визначення справедливої вартості позицій зі взаємно компенсуючими ризиками та застосовувати до чистої відкритої позиції відповідну ціну попиту або ціну пропозиції. Фінансовий інструмент вважається котируваним на активному ринку, якщо котирування є вільно та регулярно доступними на фондовій біржі чи в іншій організації, і ці ціни відображають дійсні і регулярні ринкові операції, що здійснюються на загальних підставах. Активний ринок – це ринок, на якому операції з активом або зобов'язанням проводяться з достатньою частотою і в достатньому обсязі, що дозволяє отримувати інформацію про ціни на постійній основі.

Для визначення справедливої вартості фінансових інструментів, за якими відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методи оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, модель, заснована на даних останніх угод, здійснених між непов'язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об'єкти інвестування.

Результати оцінки справедливої вартості аналізуються та розподіляються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (i) до Рівня 1 відносяться оцінки за цінами котирувань (не скоригованих) на активних ринках для ідентичних активів або зобов'язань, (ii) до Рівня 2 – отримані за допомогою методів оцінки, в яких усі використовувані істотні вхідні дані, які або прямо (наприклад, ціна), або опосередковано (наприклад, розраховані на основі ціни) є спостережуваними для активу або зобов'язання (тобто, наприклад, ціни) і (iii) до 3 Рівня відносяться оцінки, що не ґрунтуються виключно на спостережуваних ринкових даних (тобто для оцінки потрібний значний обсяг не спостережуваних вхідних даних). Перехід з рівня на рівень ієрархії справедливої вартості вважається таким, що мав місце на кінець звітного періоду.

Амортизована вартість являє собою вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус виплати основного боргу плюс нараховані відсотки, а для фінансових активів - мінус будь-яке зменшення вартості для відображення понесених збитків від знецінення. Нараховані відсотки включають амортизацію відстрочених при первісному визнанні витрат на проведення операції та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нарахований процентний дохід та нараховані процентні витрати, включаючи як нарахований купон, так і амортизований дисконт або премію (у тому числі відстрочену комісію при первісному визнанні, за наявності такої), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей балансу.

Метод ефективної ставки відсотка – це метод визнання процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної відсоткової ставки (ефективної ставки відсотка) від балансової вартості інструмента. Ефективна ставка відсотка – це ставка, яка точно дисконтує розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (не включаючи майбутніх збитків за кредитами) протягом терміну дії фінансового інструмента або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну, до чистої балансової вартості фінансового інструмента. Ефективна ставка відсотка використовується для дисконтування грошових потоків по інструментах із плаваючою ставкою до наступної дати зміни відсотка, за винятком премії чи дисконту, які відображають кредитний спред понад плаваючу ставку, зазначену для даного інструмента, або за іншими змінними факторам, не встановлюваними в залежності від ринкового значення. Такі премії або дисконти амортизуються протягом всього очікуваного терміну обігу інструменту. Розрахунок дисконтованої вартості включає всі комісійні та збори, сплачені та отримані сторонами контракту, і складають невід'ємну частину ефективної ставки відсотка.

Компанія вирішила застосувати тимчасове звільнення від МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" до події, що станеться раніше – або застосування майбутнього стандарту для обліку страхових договорів (МСФЗ 17 "Страхові контракти"), або 1 січня 2023 року. До даної події Компанія продовжуватиме застосовувати МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Компанія має право на тимчасове звільнення від МСФЗ 9, оскільки раніше не застосовувала МСФЗ 9, а її діяльність пов'язана зі страхуванням. Сума страхових зобов'язань Компанії є значною у порівнянні з загальною сумою зобов'язань.

Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року фінансові активи Компанії включали грошові кошти в банках, короткострокові банківські депозити та дебіторську заборгованість і були віднесені до категорії "кредити і дебіторська заборгованість" за МСБО 39. Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Активи і зобов’язання в іноземній валюті відображаються у фінансовій звітності у гривневому еквіваленті за офіційним (обліковим) курсом на дату складання звітності або на дату їх визнання.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Монетарні активи і зобов’язання в іноземній валюті перераховуються у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Доходи від операційної курсової різниці та від купівлі-продажу іноземної валюти або витрати від операційної курсової різниці та на купівлю-продаж іноземної валюти, що виникають в результаті розрахунків по операціях в іноземній валюті і від перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на дату здійснення операції за всією статтею, щомісяця станом на останню дату місяця та на дату балансу згортаються та включаються до інших операційних доходів або інших операційних витрат у фінансовій звітності, що відповідає параграфу 35 МСБО 1 "Подання фінансової звітності".

Немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції, немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції, на останню дату місяця та на дату балансу застосовується валютний курс, що було встановлено наприкінці попереднього робочого дня, та що діє впродовж всього наступного робочого дня.

Функціональною валютою Компанії є національна валюта України – гривня.

Збитки від знецінення визнаються у складі прибутку або збитку в міру їхнього виникнення за результатом однієї або більше подій ("події збитку"), що відбулися після первісного визнання фінансового активу і впливають на величину чи строки розрахункових майбутніх грошових потоків, що пов'язані з фінансовим активом або із групами фінансових активів, якщо їх можна оцінити з достатнім рівнем надійності. Якщо Компанія визначає, що не існує об'єктивних ознак знецінення для фінансового активу, оціненого на індивідуальній основі, незалежно від того, чи є актив індивідуально суттєвим чи ні, він включається до групи фінансових активів із подібними характеристиками кредитного ризику, і ця група оцінюється на предмет знецінення на колективній основі. Основним чинником, який враховує Компанія при оцінці фінансового активу на предмет знецінення, є його прострочений статус.

Нижче наведено інші основні критерії, на підставі яких визначається наявність об'єктивних ознак збитку від знецінення:

Для колективної оцінки знецінення фінансові активи групуються за схожими характеристиками кредитного ризику. Ці характеристики відносяться до оцінки майбутніх грошових потоків для груп таких активів і свідчать про здатність дебіторів погасити всі належні суми відповідно до контрактних умов у відношенні оцінюваних активів.

Майбутні грошові потоки в групі фінансових активів, які колективно оцінюються на предмет знецінення, визначаються на основі контрактних грошових потоків, пов'язаних із цими активами, та на основі досвіду керівництва щодо прострочених сум, що виникнуть у майбутньому в результаті минулих збиткових подій, а також успішного повернення простроченої заборгованості. Дані минулих років коригуються з урахуванням поточних існуючих даних для відображення впливу поточних умов, які не впливали на попередні періоди, і для усунення впливу минулих умов, які не існують в даний час.

Якщо умови знеціненого фінансового активу, що обліковується за амортизованою вартістю, переглядаються чи іншим чином змінюються внаслідок фінансових труднощів позичальника чи емітента, знецінення такого активу оцінюється із використанням ефективної ставки відсотка, що використовувалася до зміни його умов.

Збитки від знецінення визнаються шляхом створення резерву в розмірі, необхідному для зменшення балансової вартості активу до теперішньої вартості очікуваних майбутніх грошових потоків (не враховуючи майбутніх, ще не понесених кредитних збитків), дисконтованих за первісною ефективною ставкою відсотка для даного активу. Розрахунок теперішньої вартості очікуваних майбутніх грошових потоків від фінансового активу, забезпеченого заставою, відображає грошові потоки, що можуть виникнути в результаті звернення щодо стягнення предмету застави за мінусом витрат на отримання та реалізацію застави, незалежно від того, наскільки ймовірно звернення щодо стягнення предмету застави.

Якщо в наступному періоді сума збитку від знецінення зменшується, і це зменшення може бути об'єктивно віднесене до події, що настала після визнання знецінення (як, наприклад, підвищення кредитного рейтингу дебітора), раніше відображений збиток від знецінення сторнується шляхом коригування створеного резерву через прибуток або збиток.

Активи, погашення яких неможливе, списуються за рахунок сформованого резерву під знецінення після завершення всіх необхідних процедур щодо відшкодування і після визначення остаточної суми збитку.

Поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (зміна відстрочених податкових активів та зобов'язань) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати.

Поточний податок на прибуток визнається зобов'язанням у сумі, що підлягає сплаті. Перевищення сплаченої суми податку на прибуток над сумою, яка підлягає сплаті, визнається дебіторською заборгованістю.

Сума зобов’язання або дебіторської заборгованості з податку на прибуток за поточний та попередній періоди визначається відповідно до Податкового кодексу України.

Відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов’язання розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому будуть здійснюватися реалізація активу та погашення зобов'язання.

Дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань у проміжній та річній фінансовій звітності.

Компанія нараховує податок на дохід згідно підпункту 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 Податкового кодексу України (далі – "ПКУ") в розмірі 3 відсотків за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ.

Компанія нараховує податок на прибуток за ставкою визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 ПКУ, від бази оподаткування, яка визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності Компанії відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень "Розділу III. Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий захист (відповідальність страховика) – обов’язок Страховика здійснювати виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку відповідно до умов договору страхування.

У цілому, Компанія визначає істотний страховий ризик як імовірність того, що при настанні страхової події їй доведеться виплатити страхове відшкодування, сума якого, щонайменше, на 10% більша за суму виплати в разі, якщо страхова подія не настане. Страховий ризик існує, коли на момент підписання договору Компанія не впевнена в таких аспектах: настання страхової події, дата настання страхової події та сума відшкодування по страховій події.

Інвестиційні контракти – це контракти, які передбачають передачу фінансового ризику, але не передбачають передачу значного страхового ризику.

Якщо контракт віднесений до категорії страхових контрактів, він залишається таким до тих пір, поки не припиняться всі права та зобов’язання по ньому або не закінчиться термін їх дії, навіть якщо страховий ризик істотно зменшується протягом цього періоду. Однак інвестиційні контракти можуть бути рекласифіковані в страхові контракти після їх вступу в силу в тому випадку, якщо рівень страхового ризику значно підвищується.

Зароблені страхові премії. Після укладення договору страхування страхові премії враховуються як отримані в момент початку дії страхового захисту (відповідальності страховика/початку дії договору страхування – в залежності від умов договору страхування) та вважаються заробленими на пропорційній основі протягом строку дії відповідного страхового покриття за договором страхування.

Резерв незароблених премій. Резерв незароблених премій являє собою частину частки отриманих премій згідно з чинним законодавством, що стосується незавершеного терміну дії страхового покриття за договорами страхування, які існують станом на кінець звітного періоду, розраховану на пропорційно-часовій основі.

Страхові виплати. Страхові виплати у Звіті про фінансові результати включають суми відшкодувань, що були нараховані відповідно до прийнятих рішень про виплату відшкодування пред’явникам вимог.

Резерв на покриття збитків. Резерв на покриття збитків являє собою сукупні розрахунки остаточних збитків і включає резерв неврегульованих вимог і резерв збитків понесених, але ще не заявлених. В обидва вищевказаних резерви включаються витрати на врегулювання. Перший резерв стосується суттєвих вимог отриманих, але не врегульованих станом на кінець звітного періоду. Його розрахунок здійснюється на основі інформації, отриманої Компанією в ході розслідування страхових випадків. Резерв збитків понесених, але ще не заявлених актуарно визначається Компанією за напрямками діяльності та включає допущення, які ґрунтуються на статистиці фактичних виплат і витрат на врегулювання в попередніх роках. Методи таких розрахунків і визначення остаточної суми резервів постійно аналізуються та оновлюються. Коригування, здійснювані в результаті такого аналізу, відображаються у звіті про фінансові результати по мірі їх виникнення. При розрахунках резерву на покриття збитків дисконтування не проводиться, оскільки вимоги про виплату відшкодування і самі виплати надходять і розглядаються досить швидко.

Тест адекватності зобов’язань. Станом на кінець кожного звітного періоду Компанія проводить тести адекватності зобов'язань для перевірки адекватності договірних зобов'язань за вирахуванням відповідних неамортизованих відстрочених аквізиційних витрат. Методика перевірки адекватності страхових зобов’язань передбачає порівняння розміру сформованого технічного резерву, зменшеного на розмір відповідних відстрочених аквізиційних витрат, з поточною вартістю майбутніх грошових потоків за договорами, а саме вартістю майбутніх страхових виплат за договорами та витрат, пов’язаних із виконанням таких договорів. Будь-яка від’ємна сума негайно відноситься на прибуток або збиток: спочатку списуються неамортизовані відстрочені аквізиційні витрати, а потім створюється резерв на покриття збитків, що виникають в результаті тестування адекватності зобов'язань (резерв ризику, що не минув).

Компанія в своїй страховій діяльності розробляє, формує та впроваджує страхові продукти для фізичних та юридичних осіб з видів страхування на які Компанія отримала ліцензії в порядку встановленому чинним законодавством.

Страхові продукти формуються відповідно до актуарно розрахованих страхових тарифів та на підставі правил страхування, затверджених уповноваженим державним органом.

Відповідно, страхові продукти Компанії формуються за наступними видами страхування:

- добровільне страхування від нещасних випадків;

- добровільне страхування здоров’я на випадок хвороби;

- добровільне страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

- добровільне страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України "Про страхування");

- добровільне страхування фінансових ризиків;

- добровільне страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

В рамках добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу) та добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України "Про страхування") розроблені продукти страхування:

- платіжних інструментів та майна фізичних осіб (ключів, гаманця, документів) від ризиків викрадення або втрати;

- техніки від ризиків пошкодження або знищення;

- багажу від ризиків знищення, викрадення або втрати;

- іншого рухомого або нерухомого майна від ризиків пошкодження або знищення;

- тощо.

В рамках добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування здоров`я на випадок хвороби розроблені страхові продукти:

- на випадок встановлення інвалідності або смерті;

- на випадок тимчасової втрати працездатності (отримання травми, розлад здоров’я, що потребує госпіталізації або перебування на лікарняному тощо);

- тощо.

В рамках добровільного страхування фінансових ризиків розроблені страхові продукти:

- на випадок вимушеного безробіття у зв’язку із звільненням згідно з Кодексом Законів про Працю;

- на випадок фінансових збитків внаслідок проведення операцій з використанням платіжних інструментів;

- на випадок фінансових збитків при викраденні або знищенні транспортного засобу;

- тощо.

Страхові продукти не є величиною постійною. Їх перелік та умови постійно змінюються залежно від попиту та пропозиції на ті чи інші страхові продукти, маркетингових та технічних рішень, дій конкурентів, і т.п.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Прибутки і збитки від вибуття нематеріальних активів, які визначаються як різниця між сумою надходжень від вибуття активу та його балансовою вартістю на момент вибуття, відносяться на фінансовий результат.

Оренда – це договір або частина договору, згідно якого передається право користування активом протягом певного періоду часу в обмін на відшкодування. Компанія застосовує МСФЗ 16 "Оренда" по відношенню до всіх договорів оренди та суборенди з 1 січня 2019 року.

Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передається право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду в обмін на відшкодування.

Для оцінки договору оренди враховуються такі характеристики:

Орендар може вирішити не застосовувати вимоги визнання активів у формі права користування та зобов’язань з оренди до:

В такому випадку орендар визнає орендні платежі, пов’язані з такою орендою, як витрати за прямолінійним або іншим доречним системним методом протягом строку оренди.

Первісна вартість активу у формі права користування має включати:

Актив у формі права користування обліковується на субрахунках 10 рахунку "Основні засоби" залежно від категорії майна, що орендується.

Одночасно орендар повинен оцінювати зобов'язання з оренди з поступовим зниженням (дисконтування) вартості орендних платежів, які потрібно сплатити в період дії договору.

До витрат періоду потраплятимуть витрати на амортизацію базового активу і фінансові витрати на залишок зобов'язання з оренди.

Витрати на капітальні ремонти можна зараховувати до балансової вартості активу з права користування або обліковувати окремо.

Сума зобов’язання по оренді визнається шляхом дисконтування майбутніх платежів з використанням відсоткової ставки, закладеної в договорі оренди, якщо відсутня – то беруть ставку залучення додаткових позикових коштів на дату розрахунку.

Договір може передбачати індексацію на індекс інфляції чи інший показник, що має бути врахований при обчисленні поточної вартості орендних зобов’язань на кожну звітну дату.

Зобов'язання з оренди обліковується на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями" у частині зобов’язань терміном до 12 місяців, на рахунку 53 "Довгострокові зобов’язання з оренди" у частині зобов’язань терміном більше 12 місяців.

Після початку оренди орендар оцінює зобов'язання з оренди:

а) збільшуючи балансову вартість на відсоткові витрати за фінансовим орендним зобов’язанням;

б) зменшуючи балансову вартість на суми здійснених орендних платежів; та

в) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди, або з метою перегляду фіксованих платежів.

Переоцінка вартості права з користування об’єктом оренди та орендного зобов’язання відбувається при зміні умов договору, а саме збільшення/зменшення суми орендної плати (в тому числі в наслідок індексації) та/або терміну дії договору оренди, зміна (збільшення/зменшення) предмету оренди, зміна порядку розрахунків, проведення поліпшень тощо.

Модифікація договору оренди обліковується як окрема оренда, якщо виконуються такі обидві умови:

Облік та визнання у фінансовій звітності орендних операцій, активів і зобов’язань має проводитись з урахуванням додаткових угод та юридичних фактів, що впливають на права і обов’язки сторін договору.

В іншому випадку модифікації (змін) договору оренди яка не спричиняє у орендаря виникнення обов’язку обліку договору оренди як окремого договору, орендар повинен здійснити переоцінку зобов’язань за орендою.

Дебіторська заборгованість щодо страхової діяльності включає:

- дебіторську заборгованість за договорами страхування (перестрахування);

- дебіторську заборгованість перестраховиків за страховими виплатами.

Дебіторська заборгованість страхувальників (перестрахувальників) визнається з дати виникнення відповідальності за договором страхування (перестрахування) та є заборгованістю страхувальників (перестрахувальників) зі сплати страхових премій відповідно до договору на звітну дату. Дебіторська заборгованість страхувальників (перестрахувальників) визначається по кожному договору страхування (перестрахування).

Дебіторська заборгованість перестраховиків за виплатами страхового відшкодування визнається в момент визнання кредиторської заборгованості Компанії за виплатами страхового відшкодування та оцінюється відповідно до умов договору перестрахування.

Інша дебіторська заборгованість включає:

- дебіторську заборгованість працівників та інших осіб;

- дебіторську заборгованість постачальників товарів, робіт, послуг, якщо формою розрахунку є попередня оплата;

- іншу дебіторську заборгованість.

Після первісного визнання за фактичною собівартістю дебіторська заборгованість на дату балансу відображається за амортизованою вартістю (фактична собівартість мінус виплачена (погашена) на цей момент частина фактичної собівартості мінус резерв сумнівних боргів ).

Для визначення амортизованої вартості Компанія обчислює величину резерву сумнівних боргів, використовуючи метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, тобто величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Формування резерву під дебіторську заборгованість щодо страхової діяльності Компанія здійснює в повному обсязі відповідно до суми фактичної дебіторської заборгованості та розрахункової суми резерву станом на кінець кожного кварталу.

По сумах дебіторської заборгованості щодо страхової діяльності в межах суттєвості резерв сумнівних боргів не формується, дані суми списуються з активів на інші витрати операційної діяльності в момент виникнення.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. Згідно з чинним законодавством строк позовної давності для списання безнадійної заборгованості становить 1095 днів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші витрати операційної діяльності. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших витрат операційної діяльності.

Щокварталу Компанія здійснює інвентаризацію дебіторської заборгованості.

При відкликанні банківських ліцензій у банків-контрагентів на суму коштів на поточних рахунках та суму депозитних вкладів у таких банках створюється резерв сумнівних боргів в розмірі таких коштів, з можливістю визнати заборгованість по грошовим коштам, що знаходяться на поточних рахунках та депозитних вкладах в банках, які проходять процедуру ліквідації, безнадійною та списати за рахунок створеного резерву, якщо ліквідатор не задовольнить вимоги Компанії.

Основним засобом визнається матеріальний актив, що призначається для використання у господарській діяльності, вартість якого перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) якого з дати введення в експлуатацію становить понад один рік. До малоцінних необоротних активів відносяться всі основні засоби, вартість яких дорівнює або менше 20 000 грн.

Основні засоби зараховуються на баланс Компанії за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Прибуток або збиток, що виникає від припинення визнання об'єкта основних засобів, визнається як різниця між чистими надходженнями від вибуття (якщо вони є) та балансовою вартістю об'єкта.

Резерви за зобов’язаннями та платежами – це нефінансові зобов'язання, сума й термін яких не визначені. Резерв визнається у разі одночасного дотримання трьох умов:

1) Компанія має існуюче зобов’язання, яке виникло внаслідок якоїсь минулої події;

2) видається вірогідним, що для врегулювання зобов’язання буде потрібне вибуття ресурсів, що містять економічні вигоди;

3) можливо оцінити суму резерву.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

­ сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

­ сума попередньої оплати товарів (робіт, послуг);

­ надходження, що належать іншим особам;

­ надходження від первинного розміщення цінних паперів;

­ сума балансової вартості валюти.

У результаті використання активів Компанії іншими сторонами доходи визнаються у вигляді процентів, роялті та дивідендів:

­ проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, та розраховуються, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди;

­ роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідного договору;

­ дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Умовою визнання відсотків і роялті є імовірність отримання Компанією економічної вигоди, а дивідендів – достовірно оцінений дохід.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

­ дохід від надання страхових послуг;

­ інший операційний дохід;

­ інші фінансові доходи.

Дохід від надання страхових послуг. Бухгалтерський облік доходів від операцій, пов’язаних з укладанням договорів страхування (перестрахування), базується на принципах нарахування та відповідності.

Дохід Компанії у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за звітний період – це зароблені страхові премії. Зароблені страхові премії визначаються збільшенням суми надходжень страхових платежів за звітний період на суму незароблених страхових премій на початок звітного періоду, зменшенням отриманого результату на суму незароблених страхових премій на кінець звітного періоду. Незароблені страхові премії – частки сум надходжень страхових премій, що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату.

Страхові премії за договорами страхування (перестрахування) визнаються доходами з дати виникнення відповідальності відповідно до договору страхування (перестрахування).

Договір страхування може бути розірваний на вимогу страхувальника або Компанії, якщо це передбачено договором страхування, а також за домовленості сторін. У разі дострокового припинення дії договору страхування Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії за період, що залишився до закінчення дії договору страхування, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим договором, якщо інше не передбачено договором страхування. Сума витрат на ведення справи є доходом від страхової діяльності (від надання страхової послуги), так як витрати на ведення страхової справи є складовою частиною страхового тарифу, який застосовується при укладенні договору страхування, і відповідно, частиною страхового платежу, який розраховується на підставі страхового тарифу. Якщо вимоги страхувальника обумовлені порушенням умов договору страхування Компанією, то Компанія повертає страхувальнику сплачені страхові премії в повному обсязі на підставі розпорядження відповідальної особи.

У ході нормальної діяльності Компанія передає ризики в перестрахування. Політика Компанії передбачає перестрахування всіх значних ризиків. Сума ліміту залежить від виду страхового продукту.

Договори страхування, передані в перестрахування, не звільняють Компанію від її зобов’язань перед страхувальниками (вигодонабувачами) за укладеними договорами страхування. Активи перестрахування включають суми до отримання від перестрахових компаній по виплачених відшкодуваннях. Кредиторська заборгованість по перестрахуванню являє собою зобов’язання Компанії передати перестраховикам премії з перестрахування.

Поточна кредиторська заборгованість за страховою діяльністю включає зобов’язання за виплатами страхових відшкодувань, за розрахунками з перестраховиками, аванси, отримані за договорами страхування, заборгованість з комісійної винагороди страхових агентів, забезпечення на оплату винагороди страховим агентам, забезпечення на оплату другої частини комісійної винагороди страховим агентам.

Зобов’язання за виплатами страхових відшкодувань визнаються на дату затвердження страхового акту, який є підставою для нарахування в бухгалтерському обліку страхового відшкодування, та відображаються в балансі за номінальною вартістю.

Зобов’язання за розрахунками з перестраховиками визнаються на дату початку відповідальності перестраховика за окремим об’єктом перестрахування та відображаються в обліку відповідно до умов договору перестрахування.

Аванси, отримані за договорами страхування – це суми премії, що отримані до виникнення дебіторської заборгованості за нарахованими страховими преміями. У зв’язку з цим отримані суми попередньої оплати відображаються як зобов’язання зі страхування до початку відповідальності по договору страхування.

Заборгованість з агентської винагороди Повірених (страхових агентів) у бухгалтерському обліку визнається в момент виникнення незалежно від дати підписання актів наданих послуг із агентської винагороди або сплати коштів. Заборгованість з агентської винагороди оцінюється відповідно до внесених страхових платежів за договорами , укладеними за посередництвом Повірених, відповідно до умов, зазначених в Договорі дорученні (Агентському договорі) з Повіреним.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КАРДІФ"

Компанія зареєстрована в Україні як фінансова установа та є резидентом України. Компанію було створено 21 липня 2006 року. Компанія входить до складу міжнародної групи BNP Paribas.Прямий учасник Компанії належить до компанії BNP Paribas SA (Франція), яка є кінцевою контролюючою стороною Компанії. BNP Paribas SA є публічною компанією (код ISIN: FR0000131104), акції якої торгуються на Паризькій біржі (Euronext Paris), і жоден з акціонерів якої не володіє контрольним пакетом акцій. Таким чином, у Компанії відсутній кінцевий бенефіціарний власник (контролер).

Акціонерне товариство

Україна

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070

вулиця Іллінська, буд. 8, м. КИЇВ, 04070

Основний вид діяльності Компанії – надання страхових послуг на території України. Послуги Компанії включають страхування від нещасних випадків, страхування здоров’я на випадок хвороби, страхування фінансових ризиків (ризику втрати роботи), страхування майна та страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ.

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – «МСФЗ») та Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» станом на 31 грудня 2022 року та за 2022 фінансовий рік для ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “СТРАХОВА КОМПАНІЯ “КАРДІФ”

Компанія має безстрокові ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – “Нацкомфінпослуг”), на право здійснення страхової діяльності у формі добровільного страхування: • від нещасних випадків серії АВ №520999 від 11.02.2010 р., • на випадок хвороби серії АВ №520997 від 11.02.2010 р., • майна серії АВ №520998 від 11.02.2010 р., • фінансових ризиків серії АВ №521000 від 11.02.2010 р., • від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № АД 039975 від 02.11.2012 р., • вантажів та багажу /вантажобагажу/ (розпорядження Нацкомфінпослуг № 3757 від 15.09.2017р.), • медичних витрат (розпорядження Нацкомфінпослуг № 522 від 04.04.2019 р.), • відповідальності перед третіми особами /іншої, ніж передбачено пп. 12-14 статті 6 Закону України “Про страхування”/ (розпорядження Нацкомфінпослуг № 523 від 04.04.2019 р.), • добровільне медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) (рішення Національного банку України №21/83-рк від 21.01.2022 р.).

Були опубліковані окремі нові стандарти та інтерпретації, що будуть обов’язковими для застосування Компанією у річних періодах, починаючи з 1 січня 2023 року та пізніших періодах. Компанія не застосовувала ці стандарти та інтерпретації до початку їх обов’язкового застосування.

Відстрочені податки, пов'язані з активами та зобов'язаннями, що виникають за однією операцією, – зміни МСБО 12 (опубліковані 7 травня 2021 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни МСБО 12 стосуються обліку відстроченого податку за такими операціями, як оренда та зобов'язання з виведення активів з експлуатації.

Класифікація зобов'язань як поточних або довгострокових зобов'язань – зміни МСБО 1 (опубліковані 23 січня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Ці зміни обмеженої сфери застосування уточнюють, що зобов'язання класифікуються у короткострокові або довгострокові залежно від прав, існуючих на кінець звітного періоду. Зобов'язання є довгостроковим, якщо організація має на кінець звітного періоду суттєве право відкласти їх погашення, як мінімум, на 12 місяців. Роз’яснення у стандарті більше не вимагає, щоб таке право було безумовним. Очікування керівництва щодо подальшої реалізації ним права відкласти розрахунок не впливають на класифікацію зобов'язань. Право відкласти розрахунок існує виключно тоді, коли суб'єкт господарювання дотримується відповідних умов станом на кінець звітного періоду. Зобов'язання класифікується як поточне зобов'язання, якщо умову не дотримано станом на або перед звітною датою, навіть якщо від кредитора отримано звільнення від виконання умови після закінчення звітного періоду. І навпаки, кредит класифікується як довгострокове зобов'язання, якщо умову кредиту не дотримано тільки після звітної дати. Крім того, зміни містять роз'яснення вимог до класифікації боргових зобов'язань, які компанія може врегулювати за рахунок їх конвертації в інструменти капіталу.

Розрахунок визначається як погашення зобов'язання грошовими коштами, іншими ресурсами, які втілюють у собі економічні вигоди, або власними інструментами капіталу суб'єкта господарювання. Передбачено виключення для конвертованих інструментів, які можуть бути конвертовані у власний капітал, але тільки для тих інструментів, де опціон на конвертацію класифікується як дольовий інструмент в якості окремого компонента комбінованого фінансового інструмента.

Класифікація зобов'язань як поточних або довгострокових зобов'язань – перенесення дати набуття чинності – зміни МСБО 1 (опубліковані 15 липня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни МСБО 1 щодо класифікації зобов'язань як поточних або довгострокових зобов'язань були опубліковані у січні 2020 року з початковою датою набуття чинності з 1 січня 2022 року. Проте у зв'язку з пандемією COVID-19 дату набуття чинності було перенесено на один рік, щоб надати організаціям більше часу для запровадження змін, пов'язаних із класифікацією, у результаті внесення змін.

Зміни МСБО 8: Визначення облікових оцінок (опубліковані 12 лютого 2021 року та вступають в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Змінений МСБО 8 уточнює, як компанії повинні відрізняти зміни облікової політики від змін облікових оцінок.

Зміни МСБО 1 та Практичні рекомендації із застосування МСФЗ 2: розкриття облікової політики (опубліковані 12 лютого 2021 року та вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни МСБО 1 вимагають від організацій розкривати суттєву інформацію про облікову політику, а не основні положення облікової політики. У зміненому стандарті наведено визначення суттєвої інформації про облікову політику. У зміненому стандарті також уточнюється, що інформація про облікову політику вважається суттєвою, якщо без неї користувачі фінансової звітності не змогли б зрозуміти іншу суттєву інформацію, наведену у фінансовій звітності.  У зміненому стандарті наведено ілюстративні приклади інформації про облікову політику, яка, ймовірно, вважатиметься суттєвою для фінансової звітності організації

МСФЗ 17 "Договори страхування" (опублікований 18 травня 2017 року і вступає в силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). МСФЗ 17 замінює МСФЗ 4, який дозволяв компаніям застосовувати існуючу практику обліку договорів страхування. Отже, інвесторам було складно порівнювати і зіставляти фінансові результати в інших відносинах аналогічних страхових компаній. МСФЗ 17 є єдиним основаним на принципах стандартом обліку всіх видів договорів страхування, включаючи договори перестрахування, наявні у страховика. Відповідно до цього стандарту, визнання і оцінка груп договорів страхування повинні виконуватися за: (i) приведеною вартістю майбутніх грошових потоків (грошові потоки після виконання договорів), скоригованою з урахуванням ризику, в якій врахована вся наявна інформація про грошові потоки після виконання договорів, яка відповідає спостережуваній ринковій інформації, плюс (якщо вартість є зобов'язанням) чи мінус (якщо вартість є активом) (ii) сумою, яка являє собою незароблений прибуток по групі договорів (сервісна маржа за договорами). Страховики відображатимуть прибуток від групи договорів страхування за період, протягом якого вони надають страхове покриття, і в міру того, як вони звільняються від ризику. Якщо група договорів є чи стає збитковою, організація негайно відображатиме збиток. Підхід на основі змінних платежів – це обов'язкова модифікація загальної моделі оцінки, що стосується методу обліку маржі за передбачені контрактом послуги, з метою регламентування контрактів з умовою прямої участі. Підхід на основі розподілу премії – це спрощений підхід, який може обрати організація для застосування у разі дотримання певних критеріїв.

Оцінка виконується на основі груп контрактів, а не на рівні окремих контрактів. Для формування груп контрактів організації спершу необхідно визначити портфелі, які включають контракти зі схожими ризиками, управління якими здійснюється разом. Ці портфелі мають бути поділені на групи на основі доходності та річних когорт.

У звіті про фінансовий стан відстрочені аквізиційні витрати та дебіторська заборгованість за страховою діяльністю більше не відображатимуться окремо, а будуть подані у складі страхових зобов'язань. Це призведе до зменшення загальної суми активів, що компенсується зменшенням загальної суми зобов'язань, із лише обмеженим впливом на власний капітал.

Щодо більшості страхових контрактів Компанія очікує, що вони відповідатимуть критеріям, які дозволяють застосування підходу на основі розподілу премії.

Основні зміни для страхових контрактів, інших ніж контракти страхування життя, передбачають обов'язкове дисконтування резервів на покриття збитків, підвищення рівня прозорості збиткових портфелів за рахунок більш деталізованого тесту обтяжливих контрактів і запровадження коригування на нефінансовий ризик. Крім того, МСФЗ 17 змінить формат подання виручки за страховими контрактами; валова підписана премія більше не відображатиметься у звіті про сукупний дохід. Виручка за страховими контрактами визначається таким чином, щоб досягнути порівнянності з виручкою інших галузей, і, зокрема, інвестиційні компоненти можуть не визнаватися у складі виручки за страховими контрактами.

В цілому, Компанія попередньо очікує обмеженого впливу на результат від страхової діяльності.

На додаток до описаного вище якісного впливу, Компанія наразі оцінює кількісний вплив застосування МСФЗ 17. Підсумкові показники також залежатимуть від застосування підходів перехідного періоду. МСФЗ 17 має застосовуватися ретроспективно, крім випадків, коли це практично неможливо. У цьому випадку організація може обрати між модифікованим ретроспективним підходом або підходом на основі справедливої вартості. Мета модифікованого ретроспективного підходу полягає у використанні обґрунтованої та підтверджуваної інформації, наявної без надмірних витрат або зусиль, для досягнення максимально наближеного можливого результату до повного ретроспективного застосування. У тих випадках, коли ретроспективне визначення неможливе, дозволяються певні модифікації. Відповідно до підходу на основі справедливої вартості маржа за передбачені контрактом послуги за групою контрактів на момент переходу визначається як різниця між справедливою вартістю цієї групи на момент переходу, яку визначено згідно з МСФЗ 13, і відповідними показниками грошових потоків виконання за МСФЗ 17 на момент переходу. Компанія попередньо очікує застосувати повний ретроспективний підхід.

Попри прогрес, досягнутий у реалізації проекту із запровадження МСФЗ 17, станом на дату оприлюднення цієї фінансової звітності практично неможливо достовірно оцінити остаточний вплив на фінансову звітність Компанії.

Зміни МСФЗ 17 та зміна МСФЗ 4 (опубліковані 25 червня 2020 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміни включають роз'яснення для спрощення запровадження МСФЗ 17 і спрощення окремих вимог стандарту та перехідних положень. Ці зміни стосуються восьми областей МСФЗ 17 і не передбачають зміни основоположних принципів стандарту. До МСФЗ 17 були внесені такі зміни:

Зміни МСФЗ 17 "Перехідна опція для страхових компаній, що застосовують МСФЗ 17" (опубліковані 9 грудня 2021 року і вступають у силу для річних періодів, які починаються з 1 січня 2023 року або після цієї дати). Зміна до перехідних положень МСФЗ 17 надає страховим компаніям опцію, спрямовану на підвищення корисності інформації, яка надається інвесторам при початковому застосуванні МСФЗ 17. Зміна стосується лише переходу страхових компаній на облік згідно з МСФЗ 17 та не впливає на будь-які інші вимоги МСФЗ 17. Перехідні положення МСФЗ 17 та МСФЗ 9 застосовуються на різні дати та призведуть до таких разових відмінностей у класифікації у порівняльній інформації, представленій станом на дату початкового застосування МСФЗ 17: облікова невідповідність між зобов'язаннями за договорами страхування, що оцінюються за поточною вартістю, та відповідними фінансовими активами, що оцінюються за амортизованою вартістю, а також, якщо організація прийняла рішення скоригувати порівняльну інформацію у відповідності до вимог МСФЗ 9, відмінності між класифікацією фінансових активів, визнання яких припинене за порівняльний період (до яких МСФЗ 9 не застосовується), та інших фінансових активів (до яких МСФЗ 9 застосовується). Зміна стандарту допоможе страховим компаніям уникнути цих тимчасових облікових невідповідностей, а отже, підвищить корисність порівняльної інформації для інвесторів. Для цього страховим компаніям надається опція щодо представлення порівняльної інформації про фінансові активи. При початковому застосуванні МСФЗ 17 організаціям для цілей представлення порівняльної інформації дозволяється застосовувати підхід накладання при класифікації фінансових активів, за якими організація не коригує порівняльну інформацію згідно з МСФЗ 9. Перехідна опція може застосовуватися окремо за кожним інструментом, дозволяє організації представляти порівняльну інформацію так, якби до цього фінансового активу застосовувалися вимоги МСФЗ 9 щодо класифікації та оцінки, але не вимагає від організації застосовувати вимоги МСФЗ 9 щодо знецінення, а також вимагає від організацій, які застосовують при класифікації фінансового активу підхід накладання, використовувати обґрунтовану та підтверджувану інформацію, наявну на дату переходу на облік згідно зі стандартом для визначення того, як організація очікує класифікувати цей фінансовий актив із застосуванням МСФЗ 9.

Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не відбулося жодний подій, які б могли вплинути на фінансову звітність Компанії за 2022 рік та інформація про які вимагає розкриття в цій фінансовій звітності. Також відсутні події після дати балансу, які не знайшли відображення у фінансовій звітності, проте можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан емітента акцій, зокрема щодо відповідності розміру власного капіталу вимогам законодавства.

Разом з тим, слід зазначити, що продовжує діяти воєнний стан, введений 24 лютого 2022 року через військову агресію з боку Російської Федерації проти України. Наразі дію воєнного стану подовжено до 20 травня 2023 року. Вірогідність подальшого подовження строку дії воєнного стану за оцінками керівництва Компанії є високою.

В умовах воєнного стану діяльність Компанії продовжується. Компанія продовжує виконувати всі свої зобов'язання та сплачувати всі обов'язкові платежі державі, заробітну плату працівникам та оплачувати страхові збитки (збитки, завдані внаслідок бойових дій, не покриваються, оскільки вони були спричинені форс-мажорними обставинами під час введеного воєнного стану та повномасштабної війни).

Налагоджені в Компанії процеси та технічні засоби дозволяють здійснювати операційну діяльність за основними функціональними напрямками віддалено. Це дозволяє забезпечити безперервність діяльності Компанії на випадок евакуації персоналу, відсутності електроенергії чи відсутності фізичного доступу до офісу Компанії.

На даний момент Компанія має достатню ліквідність, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. На даному етапі керівництво Компанії не може оцінити кінцевий вплив військової агресію з боку Російської Федерації проти України на бізнес, фінансове становище та результати діяльності Компанії. Керівництво впевнене, що воно вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності Компанії за поточних умов.

2023-02-27

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. При аналізі кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов'язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі.

BNP Paribas Cardif

BNP Paribas SA

Компанія входить до складу BNP Paribas Group. В звітних періодах Компанія не проводила операцій з материнською компанією та не мала залишків за ними, за винятком операцій з збільшення власного капіталу Компанії.

Протягом 2022 року ПрАТ «СК «Кардіф» мало відносини з такими пов'язаними особами, які знаходяться під спільним контролем: • АТ «УКРСИББАНК» (належить до групи BNP Paribas): - є партнером при веденні страхової діяльності ПрАТ «СК «КАРДІФ»; на користь АТ «УКРСИББАНК» нараховується комісійна винагорода, яку Компанія відносить до своїх аквізиційних витрат; - є банком, в якому Компанія тримає кошти на поточних рахунках та розміщує депозити, внаслідок чого отримує процентні доходи. • Компанія GIE BNP Paribas Cardif SA (Франція) надає Компанії інформаційно-консультаційні послуги, які відображені у складі адміністративних витрат. • Компанія BNP Paribas Procurement Tech (Франція) надає Компанії права на використання ПЗ та технічну підтримку, які відображені у складі адміністративних витрат. • Компанія BNP Paribas Net ltd (Велика Британія) надає Компанії послуги Даних WIN (ІТ послуги) та послуги з технічної підтримки, які відображені у складі адміністративних витрат.

До операцій з пов’язаними сторонами також належать витрати Компанії на винагороду основного управлінського персоналу у складі 6 осіб у 2022 році (2021 рік: 6 осіб), які відображені у складі адміністративних витрат. Адміністративні витрати за операціями з основним управлінським персоналом складаються з компенсації основному управлінському персоналу, що включає заробітну плату, короткострокові премії та єдиний соціальний внесок.

Компанія не має активів чи зобов’язань, облікованих за справедливою вартістю. Справедлива вартість фінансових активів та зобов'язань, що відображаються за амортизованою вартістю, станом на 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2021 року приблизно дорівнює їх балансовій вартості. Справедлива вартість інструментів із фіксованою процентною ставкою, які не мають ринкових котирувань, була розрахована на основі майбутніх очікуваних грошових потоків, дисконтованих із застосуванням поточних процентних ставок для нових інструментів, що мають подібний кредитний ризик та строк до погашення, який залишився (“Рівень 3” в ієрархії справедливої вартості, крім грошових коштів і їх еквівалентів, віднесених до категорії “Рівень 1”).

Для цілей оцінки МСБО 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка” встановлює такі категорії фінансових активів: (а) кредити та дебіторська заборгованість, (б) фінансові активи для подальшого продажу, (в) фінансові активи, утримувані до погашення та (г) фінансові активи за справедливою вартістю, зміни якої відносяться на фінансовий результат. Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові активи Компанії були віднесені до категорії “кредити і дебіторська заборгованість”. Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові активи Компанії були віднесені до категорії “кредити і дебіторська заборгованість”.

Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові зобов'язання Компанії були обліковані за амортизованою вартістю.

Першочергова відповідальність за управління ризиками Компанії лежить на працівниках Компанії, які ухвалюють рішення, пов’язані з прийомом ризику. Відповідальність за управління ризиками лежить на кожному працівнику Компанії під час виконання своїх поточних обов’язків.

Функція управління ризиками в Компанії здійснюється стосовно наступних ризиків:

- Ринковий ризик;

- Страховий (андеррайтинговий) ризик (включаючи ризики, пов’язані з ціноутворенням та формуванням страхових резервів);

- Кредитний ризик (включаючи кредитні ризики, пов’язані з активами та кредитні ризики, пов’язані із зобов’язаннями);

- Операційні ризики;

- Стратегічний ризик;

- Інші ризики, визначені в Стратегії управління ризиками Компанії (репутаційний ризик, ризик комплаєнсу, ризик учасника фінансової групи).

Компанія здійснює управління ризиками відповідно до чинного законодавства, затвердженої внутрішньої Стратегії управління ризиками та корпоративних принципів управління ризиками, що встановлюються акціонерами Компанії.

Ринковий ризик. Ринковий ризик – це ризик виникнення фінансового збитку, що виникає в першу чергу внаслідок несприятливих змін ринкових параметрів. Ринкові параметри включають в себе валютний ризик та ризик процентної ставки, які схильні до впливу загальних і специфічних коливань ринку.

Валютний ризик. Валютний ризик – це ризик зміни вартості фінансового інструмента внаслідок коливань валютних курсів. Компанія проводить операції переважно в національній валюті України, отже, вона не піддається впливу суттєвого валютного ризику.

Основні обмінні курси, що використовувались для перерахунку сум у іноземній валюті, були наступними:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2022 року:

У поданій нижче таблиці наведений аналіз валютної балансової позиції Компанії станом на 31 грудня 2021 року:

Нижче в таблиці наведено аналіз чутливості прибутку або збитку та капіталу до обґрунтовано можливих змін курсів обміну на звітну дату при незмінності всіх інших змінних:

Ризик процентної ставки. Компанія піддається ризику у зв'язку з впливом коливань домінуючих рівнів ринкової процентної ставки на її фінансовий стан та грошові потоки. Процентна маржа може збільшуватися в результаті таких змін, але може також зменшуватися або приносити збитки в разі непередбачених змін. У Компанії відсутні офіційно оформлена політика і процедури для управління ризиком процентної ставки, оскільки керівництво вважає, що цей ризик для діяльності Компанії є несуттєвим. За станом на кінець кожного звітного періоду у Компанії не було фінансових активів чи зобов’язань зі змінною процентною ставкою. Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року зміни ринкових процентних ставок не мали б впливу на прибуток або збиток і капітал Компанії.

Кредитний ризик. Кредитний ризик – це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок зниження рівня платоспроможності контрагента (перестраховика, боржника та будь-якого дебітора), що може в результаті привести до неспроможності контрагента виконати взяті на себе будь-які договірні зобов’язання перед страховиком.

Компанія виділяє кредитні ризики, пов’язані з активами, та кредитні ризики, пов’язані з зобов’язаннями. Кредитні ризики, пов’язані з зобов’язаннями, включають в себе наступні ризики:

- ризик неплатоспроможності перестраховика, що може призвести до невиконання перестраховиком зобов’язань по діючим договорам перестрахування. Компанія здійснює управління таким ризиком шляхом ретельного відбору потенційного перестраховика у відповідності до вимог уповноваженого державного компетентного органу, рівня платоспроможності та корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

- ризик неплатоспроможності агента. Неплатоспроможність агента може призвести до:

(а) неотримання страхових премій страхувальників, що були перераховані на рахунки агента відповідно до укладених договорів страхування, по яким страховик несе відповідальність, але не були перераховані на рахунок страховика.

(б) неотримання відшкодування частки агентської винагороди, що була виплачена агенту при підписанні договору страхування, при достроковому припиненні відповідного договору страхування у випадку наявності домовленостей з агентом про відшкодування частки агентської винагороди.

Управління ризиком неплатоспроможності агента здійснюється шляхом проведення регулярного моніторингу рівня платоспроможності агентів та сум, що знаходяться під ризиком. На основі отриманих даних приймаються рішення в рамках компетенції відповідальних осіб відповідно до корпоративних правил, що встановлюються акціонерами.

Основні статті, у зв'язку з якими у Компанії виникає кредитний ризик, пов'язаний з активами, це гроші та їх еквіваленти та депозити в банках.

Максимальний рівень кредитного ризику Компанії, в цілому, відбивається в балансовій вартості фінансових і страхових активів у балансі.

Компанія розміщує грошові кошти та депозити лише в банках, узгоджених із акціонерами.

Найбільш значна концентрація кредитного ризику Компанії виникає у зв'язку з короткостроковими банківськими депозитами та поточними рахунками у банку, який є пов'язаною стороною Компанії під спільним контролем. Беручи до уваги природу цього контрагента, Компанія вважає, що така концентрація кредитного ризику не призведе до підвищення його рівня.

Операційний ризик. Операційний ризик – це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок неадекватного внутрішнього процесу чи збою у виконанні внутрішнього процесу або зовнішніх чинників випадкового чи навмисного характеру. Контроль над операційним ризиком здійснюється шляхом повсякчасної перевірки існуючих процесів на адекватність та відповідність корпоративним правилам та нормам. Для виявлення процесів Компанії, неадекватне виконання яких може призвести до фінансового збитку, Компанія впроваджує систему контролю та обліку інцидентів операційного ризику. У разі виникнення інциденту операційного ризику, в максимально короткий термін (визначений згідно з корпоративними правилами та нормами) даний інцидент має бути задокументовано, його фінансовий вплив має бути оцінено, процес, що призвів до його виникнення, має бути ідентифіковано та має бути складено план з внесення необхідних негайних змін та превентивних заходів. Відповідальність за виявлення та своєчасне подання інцидентів операційного ризику лежить на кожному співробітнику.

Стратегічний ризик. Стратегічний ризик пов'язаний з:

- зовнішнім бізнес-середовищем: це ризик виникнення фінансового збитку внаслідок коливань об’ємів, доходності, витрат у зв’язку з зовнішніми чинниками;

- невідповідним впровадженням стратегії управління ризиками.

У таблиці далі показані зобов'язання з оренди станом на 31 грудня 2022 року за строком погашення, що залишився (поточний договір оренди дійсний до 30 листопада 2025 року). Суми у таблиці – це недисконтовані грошові потоки за угодами (до вирахування майбутніх фінансових витрат). Ці недисконтовані грошові потоки відрізняються від сум, відображених у звіті про фінансовий стан, оскільки суми у звіті про фінансовий стан базуються на дисконтованих грошових потоках.

Якщо сума, що підлягає виплаті, не є фіксованою, сума в таблиці визначається виходячи з умов, існуючих станом на кінець звітного періоду. Валютні виплати перераховуються із використанням обмінного курсу спот станом на кінець звітного періоду.

Ризик ліквідності – це ризик того, що підприємство зіткнеться з труднощами при виконанні фінансових зобов'язань. Компанія щодня стикається з вимогами оплати від постачальників товарів і послуг та заявами страхувальників (вигодонабувачів) за договорами страхування про страхові випадки. Компанія має достатньо коштів для виконання більшості перерахованих вимог. Крім того, надходження грошових коштів, пов'язані з доходом від страхових премій, також є джерелом грошових ресурсів для виконання поточних зобов'язань. Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року всі фінансові зобов'язання Компанії погашаються за вимогою або протягом 1 місяця після закінчення звітного періоду, окрім зобов’язання з оренди. Недисконтовані грошові потоки за фінансовими зобов'язаннями згідно з договорами, окрім зобов’язань з оренди, приблизно дорівнюють балансовій вартості даних фінансових зобов’язань. Термін погашення дебіторської заборгованості в основному не перевищує одного місяця.

Періоди погашення резерву незароблених премій та відстрочених аквізиційних витрат наведено нижче

Керівництво очікує, що сума забезпечень станом на 31 грудня 2022 року буде використана протягом 2023 року.

Податкове законодавство. Податкове, валютне та митне законодавство України може тлумачитися по-різному й часто змінюватися. Відповідні місцеві та центральні органи можуть оскаржувати тлумачення цього законодавства керівництвом Компанії та його застосування до операцій і діяльності Компанії. Податкові органи України можуть займати більш агресивну позицію у своєму тлумаченні законодавства та проведенні податкових перевірок, застосовуючи більш складний підхід. Ці фактори в поєднанні з зусиллями податкових органів, спрямованими на збільшення податкових надходжень у відповідь на зростання бюджетного тиску, можуть призвести до збільшення рівня і частоти податкових перевірок. Зокрема, існує ймовірність того, що операції та діяльність, які раніше не оскаржувалися, можуть бути оскаржені. В результаті податкові органи можуть нарахувати істотні додаткові суми податків, штрафів та пені. Українське податкове адміністрування поступово посилюється, у тому числі підвищується ризик перевірок операцій, які не мають чіткої фінансово-господарської мети або виконаних за участю контрагентів, які не дотримуються вимог податкового законодавства. Відповідні органи мають право перевіряти податкові питання у фінансових періодах протягом трьох календарних років після їх завершення. За певних обставин перевірки можуть охоплювати більш тривалий період.

Активи у формі права користування – право Компанії використовувати орендовані активи протягом строку оренди. В ході звичайної діяльності Компанія орендує офісні приміщення та паркувальні місця. Договори оренди, як правило, укладаються на встановлений строк від 1 до 3 років.

З 1 січня 2019 року оренда визнається як актив у формі права користування з відображенням відповідного зобов'язання, починаючи з дати, на яку орендований актив доступний для використання Компанією.

Процентні витрати, включені до фінансових витрат у 2022 році, склали 184 тисяч гривень (у 2021 році: 506 тисяч гривень).

Витрати, які стосуються короткострокової оренди та оренди активів з низькою вартістю, які не відображені у складі витрат з оренди, відсутні.

Загальна сума грошових платежів за орендою у 2022 році склала 2 344 тисячі гривень (у 2021 році: 3 630 тисяч гривень).

Договори оренди не передбачають жодних ковенантів, окрім забезпечення виконання зобов'язань за орендованими активами, які належать орендодавцю.

Компанія визнала такі активи у формі права користування:

Витрати на амортизацію, включені до адміністративних витрат у 2022 році, склали 1 438 тисяч гривень (у 2021 році: 2 883 тисячі гривень).

У таблиці нижче представлено аналіз зобов'язань за фінансовою діяльністю та змін у сумі зобов'язань за фінансовою діяльністю Компанії за кожен представлений у звітності період. Статті таких зобов'язань – це статті, представлені у звіті про рух грошових коштів у складі грошових потоків від фінансової діяльності.

Станом на 31 грудня 2022 року та 2021 року актив із відстроченого податку на прибуток був включений до складу необоротних активів, а зобов'язання по сплаті поточного податку на прибуток були включені до складу поточних зобов’язань і забезпечень. Станом на 31 грудня 2022 року Компанія має кредиторську заборгованість по сплаті податку на прибуток в розмірі 306 тисяч гривень (31 грудня 2021 року: 472 тисячі гривень).

1 січня 2015 року вступив у дію Закон України № 71 від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі – "Закон"). У відповідності з цим Законом об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або МСФЗ, на різниці, визначені у Законі.

Таким чином, у 2021-2022 роках Компанія сплачувала податок на прибуток на загальних підставах за ставкою 18% від фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності та відкоригованого на податкові різниці. За результатами 2022 року Компанія отримала від’ємний фінансовий результат і тому не нараховує податок на прибуток за ставкою 18%, відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України. Крім того Компанія сплачує податок на дохід за ставкою 3% від суми страхових премій, нарахованих за договорами прямого страхування.

Звірка очікуваних та фактичних податкових витрат представлена нижче:

Компанія не визнала потенційні відстрочені податкові активи щодо невикористаних перенесених податкових збитків у сумі 26 641 тисяча гривень станом на 31 грудня 2022 року (на 31 грудня 2021 року – 20 721 тисяча гривень) у зв'язку з відсутністю достатньої впевненості у їх реалізації. Невизнання таких активів не призводить до заниження нарахованої суми податку на прибуток та податку на дохід за договорами страхування у податковій декларації, але мало б вплив на суму відстроченого податку на прибуток, який в свою чергу зменшив би загальну суму витрат з податку на прибуток та податку на дохід за договорами страхування.

Через відмінності між МСФЗ та правилами оподаткування в Україні виникають певні тимчасові різниці між балансовою вартістю деяких активів та зобов'язань для цілей фінансової звітності та їхньою податковою базою. Податковий ефект змін таких тимчасових різниць обліковується за ставкою, яка буде застосовуватись при їх реалізації.